Дохід, отриманий фізособою – спадкоємцем від продажу майнового паю юрособі (ТОВ), створеній внаслідок реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства підлягає оподаткуванню – наголошують у Головному управлінні ДФС Буковини.
Майновий пай члена підприємства документально підтверджується Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства (майновим сертифікатом), яке видається сільською, селищною або міською радою.
Відповідно до Рекомендацій щодо використання майна, яке перебуває у спільній частковій власності, кожен із співвласників має право продати свою частку майна, яка знаходиться у спільній частковій власності, згідно з договором купівлі-продажу майнового паю, засвідченого Свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновим сертифікатом).
Водночас Податковим кодексом встановлено, що корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Отже, зміст прав особи, який засвідчує майновий сертифікат, є тотожнім змісту корпоративних прав.
Фізична особа, яка протягом звітного року продає інвестиційний актив (корпоративні права) юридичній особі (ТОВ) та отримує інвестиційний прибуток, повинна подати річну декларацію про доходи у встановленому порядку та сплатити ПДФО.
При цьому юридична особа виступає як податковий агент у частині відображення виплаченого доходу у податковому розрахунку за формою № 1ДФ.
Місцеві скарбниці Буковини додатково отримали понад 44 мільйони акцизного податку
У структурі податкових надходжень до бюджетів територіальних громад регіону «акциз» займає друге місце після податку на доходи фізичних осіб. Всього від роздрібного продажу підакцизних товарів за січень – липень 2016 року надійшло майже 151,0 мільйон гривень акцизного податку. Виконання доходної частини місцевих бюджетів області склало 141,7 відсотків від визначеного показника. Додатково до планових завдань надійшло 44,4 мільйони гривень.
Про це повідомив в. о. начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області Віталій Шпак.
Традиційно основним джерелом, надходжень акцизного податку з роздрібного продажу підакцзних товарів є податок від реалізації нафтопродуктів – 92,3 млн.грн. Від реалізації алкогольних напоїв до місцевих бюджетів надійшло 31,5 млн.грн., від реалізації тютюнових виробів бюджети отримали 27,6 млн.грн.
Також очільник фіскального відомства Буковини повідомив, що задля поліпшенню ситуації на ринку підакцизної продукції у липні цього року Кабінетом міністрів України схвалено «Концепцію створення та впровадження автоматизованої системи контролю за обігом підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) “Електронна акцизна марка».
За словами Віталія Шпака – метою Концепції є створення та впровадження автоматизованої системи, яка забезпечить контроль за обігом підакцизних товарів від виробника або імпортера до кінцевого споживача, мінімізація впливу людського фактора на адміністрування акцизного податку, збільшення доходів бюджету від сплати акцизного податку, зменшення обсягів реалізації підакцизних товарів без сплати акцизного податку.
Також «електронізація» унеможливить легалізацію незаконно виготовлених/імпортованих підакцизних товарів та, відповідно, забезпечить зменшення обсягів незаконного обігу підакцизних товарів.
Концепцію передбачається реалізувати до кінця 2018 року – серед основних її здобутків має стати повна детінізація ринку підакцизних товарів; запровадження дієвого механізму боротьби із фальсифікованими чи незаконно ввезеними на територію України підакцизними товарами; підвищення ефективності запобігання, виявлення та розкриття злочинів у сфері обігу підакцизних товарів – звертає увагу Віталій Шпак.
Повний текст Концепції розміщено за посиланням: https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/497-2016-%D1%80#n7.
ДФС Буковини: з “перших вуст” про пільги при сплаті податків
Буковинці активно брали участь в інтернет-конференції заступника начальника Головного управління ДФС у Чернівецькій області Наталії Чернівчан на тему: «Умови та порядок надання пільг при сплаті податків фізичними особами», яка відбулася на сайті сайті інтернет – видання міста Чернівці 0372 UA.
«Відразу хочу зазначити, – сказала Наталія Чернівчан, – обрана тема онлайн-спілкування була цікава буковинцям, запитання надходили не тільки на сайт, але і в телефонному режимі. Ця тенденція свідчить, перш за все про те, що рівень податкової культури людей стає все вище, а наші громадяни стають більш відповідальними, і хочуть бути обізнаними з усіма нюансами отримання податкових пільг».
Окрім того, відвідувачі сайту позитивно оцінюють спілкування з фіскальною службою Буковини на постійній основі та у реальному часі – наголосила п. Наталія.
На всі запитання, які надійшли під час on-line спілкування, платники податків отримали вичерпні відповіді, з яких деякі наводимо нижче. З відповідями на інші запитання можна ознайомитись на офіційному порталі територіальних органів ДФС у Чернівецькій області за посиланням: https://cv.sfs.gov.ua/media-ark/news-ark/264164.html.
Для отримання пільги при сплаті ПДФО треба звертатися до податкової чи оформляється за місцем роботи. Яка заява довільної форми чи є встановлена?
Відповідно до ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України у разі, якщо у платника виникає право на застосування податкової соціальної пільги, такий платник податку надає працедавцю заяву про застосування пільги.
Згідно з п.п. 169.2.1 п.169.2 ст.169 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).
Відтак, платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі – заява про застосування пільги).
Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Перелік зазначених документів та Порядок їх подання затверджено постановою №1227.
Враховуючи те, що нормами ПКУ не передбачено встановлення якоїсь єдиної форми заяви, то платник податків має право надати заяву про застосування податкової соціальної пільги у довільній формі.
Які пільги передбачені для платників ПДФО?
Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб встановлений розділом IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Нормами зазначеного розділу ПКУ передбачено наступні пільги платникам податку: не включення до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу окремих видів доходів, зазначених у ст. 165 ПКУ; отримання податкової знижки (ст. 166 ПКУ); отримання податкової соціальної пільги, за умови, що розмір заробітної плати на місяць не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (ст. 169 ПКУ).
Чи передбачені пільги для фізичних осіб – платників єдиного податку, які належать до певних соціальних категорій громадян, в частині зменшення встановлених ставок ЄП?
Норми Податкового кодексу України передбачають такі способи оподаткування доходів, що одержують фізичні особи – підприємці: у разі застосування загальної системи оподаткування – податком на доходи фізичних осіб оподатковується чистий оподатковуваний доход, який визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю фізичної особи – підприємця; у разі застосування спрощеної системи оподаткування – здійснюється сплата єдиного податку, який встановлюється у відсотках (фіксованих ставках) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Вибір системи оподаткування здійснюється фізичною особою – підприємцем самостійно.
Слід зазначити, глава 1 розділу XIV ПКУ, яка визначає правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, не передбачає зменшення встановлених ставок єдиного податку для фізичних осіб – підприємців для осіб, які належать до певних соціальних категорій громадян.
При цьому, згідно зі ст. 128 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями громадянин – підприємець зобов’язаний сплачувати податки та інші обов’язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.
З урахуванням викладеного, законодавчо не передбачено зменшення встановлених ставок єдиного податку для фізичних осіб – підприємців незалежно від приналежності особи до певної соціальної категорії громадян.
Які документи повинна надати до контролюючого органу фізична особа для отримання пільги щодо сплати земельного податку?
Відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку контролюючими органами, якіц видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.
Разом з цим на підставі п. 281.1 ст. 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються: інваліди першої і другої групи; фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років; пенсіонери (за віком); ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”; фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки,передбачене для відповідної категорій фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 ПКУ, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм, а саме: для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари; для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах – не більш як 0,25 гектара, в селищах – не більш як 0,15 гектара, в містах – не більш як 0,10 гектара; для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара; для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара; для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Слід зазначити, що до переліку видів земельних ділянок, щодо яких фізичні особи мають право на пільги зі сплати земельного податку, не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).
Фізична особа, яка має підстави для отримання пільг щодо сплати земельного податку, повинна надати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки заяву довільної форми про надання пільги та документи, що посвідчують її право на пільгу (посвідчення інваліда першої або другої групи, пенсійне посвідчення (за віком), посвідчення батьків багатодітної сім’ї (які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років), посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС», посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (1-3 категорія), посвідчення «Учасник бойових дій», посвідчення «Інвалід війни», посвідчення «Учасник війни» тощо).
Чи має право на пільги ФО, яка працює неповний робочий день?
Відповідно до п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
У 2016 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 1930 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 1378 грн. х 1,4).
Тобто, фізична особа, яка працює неповний робочий день, має право на податкову соціальну пільгу за умови якщо розмір її заробітної плати не перевищує граничного розміру для отримання податкової соціальної пільги.
Чи має право на пільгу фізична особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати?
Платники податків, які мають право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги, та розміри податкових соціальних пільг визначені у п.169.1 ст.169 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ). Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (пп. 169.2.1 п. 169.2 ст. 169 ПКУ).
Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (пп.169.2.2 п.169.2 ст.169 ПКУ).
Разом з цим, згідно з пп.169.2.3 п.169.2 ст.169 ПКУ податкова соціальна пільга не може бути застосована до: доходів платника податку, інших ніж заробітна плата; заробітної плати, яку платник податку протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету; доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
З урахуванням зазначеного, фізична особа, яка одночасно з доходами у вигляді пенсії з Пенсійного фонду України отримує доходи у вигляді заробітної плати, має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги за умови дотримання вимог пп.169.1 ст.169 ПКУ та подання роботодавцю заяви про застосування пільги.
Подарунки вартістю більше 689 грн. підлягають оподаткуванню
Фахівці Головного управління ДФС у Чернівецькій області інформують, дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).
Відповідно до п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми, знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Нагадаємо, що додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ).
Якщо додаткові блага надаються у не грошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ.
Водночас п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), якщо їх вартість не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, тобто в 2016 році – 689,0 грн, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі.
У фіскальному відомстві області наголошують, вартість подарунку включається до загального місячного оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 відсотків у джерела виплати, з урахуванням вимог п.п.165.1.39 п. 165.1 ст.165 ПКУ.
