Бюро правової допомоги консультує щодо розподілу меж земельних ділянок

Бюро правової допомоги

Питання розмежування земельної ділянки між сусідами визначається Земельним кодексом України, відповідно до якого власники та користувачі сусідніх земельних ділянок (сусіди) повинні обирати такі способи використання землі, які відповідають цільовому призначенню земельних ділянок та за яких власникам і землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдаватиметься найменше клопотів. Зазвичай межі суміжних земельних ділянок сусідів встановлюються при проведенні землевпорядних робіт.

Суб’єктами відносин добросусідства є як власники земельних ділянок, так і землекористувачі (п. 1 ст. 91, п. 1 ст. 96 ЗК України). У зв’язку з цим, правила про добросусідство виступають як обмеження щодо здійснення не лише права власності на земельну ділянку, а й інших прав на землю, зокрема права постійного користування земельною ділянкою, оренди, емфітевзису, суперфіцію тощо.

Таким чином зміст добросусідства, полягає у сукупності прав та обов’язків суб’єктів таких відносин.  При цьому комплекс цих прав та обов’язків є однаковим для кожного власника чи землекористувача. У найбільш загальному вигляді зміст відносин добросусідства можна визначити як право кожного власника чи землекористувача вільно використовувати свою земельну ділянку за цільовим призначенням у межах і способами, що не справляють неправомірного впливу на сусідні володіння (земельні ділянки), а також вимагати від інших власників (землекористувачів) такого ж використання сусідніх земельних ділянок і у той самий час — обов’язок кожного власника (землекористувача) не допускати при цьому заподіяння неправомірного, шкідливого впливу на сусідні земельні ділянки (ст. 104 ЗК України.)

Відповідно до статей 106, 107 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Слід зауважити, що відповідно до чинного земельного законодавства, основою для визначення меж земельної ділянки є дані земельно-кадастрової документації. При оформленні права на земельну ділянку проводиться комплекс робіт (кадастрова зйомка), які включають, у тому числі, погодження меж ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Роботи зі встановлення меж земельних ділянок відбуваються відповідно до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на місцевості та закріплення їх межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему України від 18.05.2010 №376.

Згідно з даною Інструкцією закріплення межовими знаками меж земельної ділянки на місцевості здійснюється виконавцем робіт (має в своєму складі сертифікованих інженерів-землевпорядників), у присутності власника (користувача) земельної ділянки та власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноважених ними осіб. Попередження власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки на місцевості здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до початку цих робіт.

Після виконання робіт із встановлення меж земельної ділянки на місцевості та закріплення їх межовими знаками обов’язково складається акт прийому-передачі межових знаків на зберігання, який містить підписи суміжних землевласників (землекористувачів). Цей акт є невід’ємною складовою землевпорядної документації про відведення земельної ділянки.

Таким чином, власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права самостійно визначати чи змінювати межі земельної ділянки, оскільки такі протиправні дії приведуть до порушення прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

Якщо ж під впливом часу встановлені межі зникли, перемістились або стали невиразними, власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки відновлення межових знаків, або встановлення твердих меж.

Cільська, селищна або міська рада, користуючись технічною документацією, розробленою землевпорядною організацією, забезпечує встановлення межових знаків. Самовільне встановлення меж є незаконним і карається штрафом.

Статтею 108 Земельного кодексу України закріплено порядок спільного використання межових споруд. У її першому пункті зазначено, що у випадках, коли сусідні земельні ділянки відокремлені рослинною смугою, стежкою, рівчаком, каналом, стіною, парканом або іншою спорудою, то власники цих ділянок мають право на їх спільне використання, якщо зовнішні ознаки не вказують на те, що споруда належить лише одному з сусідів.

Стаття 109 Земельного кодексу України про використання дерев, які стоять на межі земельних ділянок, містить чотири пункти, суть яких полягає у тому, що:

  1. Дерева, які стоять на межі суміжних земельних ділянок, а також плоди цих дерев належать власникам цих ділянок у рівних частинах.
  2. Кожен із сусідів має право вимагати ліквідувати дерева, які стоять на спільній межі. Витрати на ліквідацію цих дерев покладаються на сусідів у рівних частинах.
  3. Сусід, який вимагає ліквідації дерев, які стоять на спільній межі, повинен один нести витрати на ліквідацію дерев, якщо інший сусід відмовляється від своїх прав на дерева.
  4. Вимога на ліквідацію дерев (кущів) виключається, якщо вони служать межовими знаками і залежно від обставин не можуть бути замінені іншими межовими знаками.

У випадках виникнення земельних спорів, варто знати, що дане питання вирішується відповідно до ст. 158 Земельного кодексу України:

  1. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
  2. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
  3. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, вирішує земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.
  4. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Нагадуємо, що Сторожинецьке бюро правової допомоги знаходиться за адресою м. Сторожинець, вул. Чернівецька 6а (будівля Сторожинецької районної ради), 4 поверх. Серед основних послуг: надання правової інформації, консультацій та роз’яснень, доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції України, надання допомоги у забезпечені доступу до вторинної правової допомоги.

Прийом громадян здійснюється у робочі дні з 8.00-17.00 год. Поспілкуватися зі спеціалістами можна за допомогою Skypeзв’язку,просто внесіть до списку контактів електронне ім’я відділу: «Сторожинецьке бюро правової допомоги» або логін бюро «[email protected]» і за телефоном 2-28-99.

Джерело: начальник відділу “Сторожинецьке бюро правової допомоги” Данко В.В.

Категорія: Важливо Суспільство
Сторожинець.info
МЕНЮ

КОНТАКТИ