Пандемія внесла корективи в усі сфери діяльності людини, в тому числі в релігійну. Віруючі дуже болісно сприйняли нові реалії. При цьому одні почули наполегливі рекомендації не відвідувати храми, інші категорично їх не прийняли і продовжували брати участь в службах. Ситуація ускладнилася ще й тим, що карантин припав на період Великого посту, Страсної седмиці і святкування Воскресіння Христового у християн, Песаха в іудеїв, початку священного місяця Рамадан у мусульман, коли в церкві, синагоги і мечеті спрямовується величезна кількість народу.
Треба віддати належне священнослужителям – вони на всіх рівнях, від глав конфесій до настоятелів сільських церков, закликали прихожан залишатися цього року вдома і не брати участь в богослужіннях. Винятком стала лише Українська православна церква Московського патріархату. Там демонстративно проігнорували всі заборони: «Чхати ми хотіли на коронавірус». Результат не змусив себе чекати. Наприклад, у Києво-Печерській лаврі заразилися всі священики і монахи, а також викладачі та студенти Київської духовної академії, яка знаходиться на території лаври. Не кращий стан справ і в Почаєві. Статистика хворих парафіян поки не відома. Але ЗМІ публікували дуже багато знімків з монастирів і храмів, як люди без масок цілують ікони і причащаются.
Поведінка священнослужителів Московського патріархату в Україні однозначно викликає питання, адже в Конституції України та Законі «Про свободу совісті та релігійні організації» чітко говориться, що у нас права і свободи громадян на першому місці, однак, якщо ці права і свободи, в тому числі релігійна свобода, призводять до серйозної загрози життю та здоров’ю громадян, вони можуть бути обмежені.
Державі потрібно було чіткіше позначити ті чи інші межі такої діяльності. Вони, звичайно, були поставлені, і свідомі громадяни, безсумнівно, їх дотримуються. Але якщо певна субкультурна релігійна спільнота поводиться демонстративно …
Тобто проявилося те, що суперечить християнським фундаментальним принципам – принципам любові. «Возлюби ближнього як самого себе». Але любити себе – значить піклуватися, насамперед, про своє здоров’я, тому що ти є храм, в якому живе Дух Святий, тому дбати про нього необхідно. Це базова любов. До того ж любов до ближнього – це і розуміння того, що ти не повинен бути осередком для поширення захворювання.
Але це не означає, що потрібно бути упередженним до всіх. Згідно з чинним законодавством України, у нас заборонено розпалювання ворожнечі і ненависті за релігійними ознаками. Не можна допустити, щоб критика позиції деяких представників священноначалія УПЦ Московського патріархату стала поштовхом для розпалювання такої ворожнечі. У нас свобода совісті і світогляду є конституційним принципом. Не всі священики цієї церкви повели себе в цій ситуації безвідповідально. Було багато випадків цілком адекватної реакції.
