У Карпатах ще лежать сніги, метуть останні хурделиці. Тому гірські лісництва Сторожинецького лісгоспу розпочинають лісокультурну кампанію пізніше ніж рівнинні, де вже лісівники активно висаджують молоді ліси на місці зрубів. Причому навіть на місці цьогорічних зрубів, як, приміром, у Жадівському лісництві.
У гірському Гільчанському лісництві взагалі немає не заліснених ділянок. Навіть на тих площах, які вийшли з кінцевих прийомів рубок усіх видів – головного користування, санітарних. На них підростають молоді дерева за рахунок природного поновлення.
«Складаючи на цей рік план ведення лісокультурної кампанії і готуючись до його захисту у лісгоспі, ми проінспектували кожну ділянку з лісовідновлення на території нашого лісфонду, – розповідає лісничий Гільчанського лісництва Роман Морараш. – В переважній більшості, маємо відмінний підріст. Там, де він недостатній за кількістю дерев і за лісоутворюючими основними породами, заплановано заходи зі сприяння природному поновленню».
Гільчанські лісівники будуть доповнювати підростаючі ліси сіянцями ялини, ялиці, бука. Якісний посадковий матеріал виростили власноруч у розсаднику лісництва. А також вводитимуть в насадження модрину та дугласію. «Це, так би мовити, для душі, щоб залишити нащадкам не тільки якісні ліси, але й різноманітні за своїм складом, з деревами екзотичних порід», – говорить Роман Георгійович.
Висаджуємо також невеличкі біогрупи дуба червоного, заради диких тварин, на які багаті гільчанські гори. Це дерево щороку дає багатий врожай жолудів, які стають поживою для багатьох представників лісової фауни, особливо бажаною взимку.
Гірський рельєф створює лісівникам значні труднощі при лісозаготівельних роботах. Але водночас полегшує роботи з відновлювання лісів. Навіть суцільні зруби головного користування заліснюються природним шляхом. Цьому допомагає професійна майстерність лісівників Гільчанського лісництва, коли при визначенні лісосіки враховується напрям переважаючих вітрів.
«Насіння у ялини, ялиці крилате, в горах може пролетіти значні відстані і заліснити велику територію зрубу. Для цього ми відводимо у рубку ділянку не більше гектару і обов’язково залишаємо на її межі стіну стиглого лісу, який забезпечує якісне природне поновлення», – розкриває лісівничі секрети Роман Морараш.
Джерело: Сторожинецький держлісгосп