Цілком природньо, що в більшості демократичних країн діти перебувають під особливим захистом. Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, до якої приєдналась і Україна, передбачено захист дитини від усіх форм експлуатації.
Так, одним з видів експлуатації дітей, які заборонені міжнародним та українським законодавством є примушування їх до зайняття жебрацтвом чи використання їх для цих цілей.
Визначення жебракування міститься в чинному Кримінальному кодексі України.
Отже, жебрацтвом є систематичне випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб. (ч. 1 ст. 150-1 Кримінального кодексу України).
Слід зазначити, що саме жебрацтво є явищем негативним, проте не караним.
Розуміючи суспільну небезпечність використання дітей в жебрацтві законодавець визначив караним саме використання для зайняттям жебрацтвом малолітніх до (14 років) та неповнолітніх (від 14 до 18 років) дітей.
За використання та втягнення дітей до жебракування передбачена кримінальна відповідальність.
Так, використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини, тобто дитини до 14 років для заняття жебрацтвом карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
Ті самі дії, вчинені щодо чужої малолітньої дитини або пов’язані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, а також вчинені повторно або особою, яка раніше скоїла злочин щодо втягнення неповнолітніх чи малолітніх осіб в жебрацтво або за попередньою змовою групою осіб, караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
У випадку використання батьками чи особами, які їх замінюють малолітніх дітей для зайняття жебрацтвом, або чужої малолітньої дитини, чи пов’язані з погрозами насильства чи його застосування, або повторно, якщо вони вчинені організованою групою, а також якщо внаслідок таких дій дитині спричинені середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження, їм загрожує позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років.
Також відповідальність настає за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 Кримінального кодексу України).
Слід зазначити, що покарання передбачене також за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми.
Втягнення – це дії, внаслідок яких інша особа спонукається до певної поведінки, залучається до неї, в такої особи виникає бажання поводитись певним чином. Причому, на відміну від примушування, особа згодом вчиняє бажані для винного дії за власною волею.
Втягнення полягає у впливі на свідомість конкретного неповнолітнього завдяки переконуванню в доцільності, вигідності певної поведінки. Воно здійснюється шляхом умовлянь, залякування, підкупу, обману, розпалювання почуття помсти, заздрощів або інших низьких спонукань, розповідей про легкість і доступність певних дій, навчання способам та прийомам їх виконання тощо.
Такі дії караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
А ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи батьком, матір’ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, або особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого чи піклування про нього, караються позбавленням волі на строк від чотирьох до десяти років.
Також Сторожинецьке бюро правової допомоги нагадує як отримати правову допомогу дистанційно:
- зателефонувати на нашу гарячу лінію 0800-213-103 або за номерами тел.. +380986495139; +380997373610
- поставити запитання в месенджер нашої фейсбук-сторінки https://www.facebook.com/Chernivtsi.LegalAid/
- прийти в дистанційний пункт доступу і проконсультуватися через Skype-зв’язок з нашим юристом
- написати на електронну пошту Сторожинецького бюро правової допомоги [email protected]
- скористатися правничою вікіпедією https://wiki.legalaid.gov.ua
