Росія 10–11 жовтня завдала масованих ударів по українських електростанціях та підстанціях. Пошкоджено 30% енергетичної інфраструктури, мільйони людей залишились без світла. Проте наслідки могли бути ще гіршими.
10 жовтня російські військові обстріляли об’єкти критичної інфраструктури в 11 областях країни. «Електропостачання порушено практично по всій країні. У восьми регіонах є проблеми з водопостачанням», – повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
По українських містах випустили 84 крилаті ракети та 24 безпілотні літальні апарати, з них 13 – іранські дрони-камікадзе Shahed-136. Їх середня загальна вартість, за підрахунками Forbes, – $400–700 млн. Українські війська збили понад половину ракет – 43 штуки та 13 БПЛА.
11 жовтня Росія повторила удари: двічі обстріляли Ладижинську ТЕС та обʼєкти енергетичної інфраструктури у Львові.
Щоб стабілізувати енергосистему, Україні довелось зупинити експорт електроенергії та ввести графіки аварійних відключень споживачів. Влада також звернулась до українців з проханням знизити споживання електроенергії у вечірні години, коли навантаження на систему максимальне.
Яку мету ставила перед собою Росія, які наслідки для України, чи готова країна до повторних ударів такого масштабу та чому українців закликають економити електрику? Пояснює Олександр Харченко, директор Центру досліджень енергетики та радник міністра енергетики України.
Як Україна впоралась з ударами по енергетиці?
Жодна країна ЄС не впоралась би з такою атакою. Франція чи Італія залишились би повністю без світла. Росіяни пошкодили понад 20 енергетичних об’єктів. Удари були як по електростанціях, так і по вузлових підстанціях. Ситуація була надскладною, але ми вистояли.
Удари 10–11 жовтня по українській енергосистемі були підготовлені заздалегідь. Очевидно, під час підготовки цього терористичного акту військовим РФ допомагали російські енергетики. Росія дуже правильно завдавала ударів з погляду максимальної шкоди для нашої енергосистеми. Одночасно із цим йшли масовані кібератаки.
Яку мету Росія перед собою ставила?
Вони намагаються розвалити нашу енергомережу на ізольовані шматки. Якби їм це вдалось, великі регіони повністю залишись би без світла. Ми відбулися вимкненням електроенергії лише в деяких районах та містах. Українська енергомережа має найбільшу стійкість саме як об’єднана енергосистема, яку погасити неймовірно важко. Росія це розуміє.
Яким чином? Вони били по вузлових підстанціях, які з’єднують енергосистему, дають змогу робити перетоки електроенергії з профіцитних регіонів у дефіцитні.
Для нас це більш небезпечно, ніж удари навіть по електростанціях. По-перше, електростанцію не так просто знищити. Одиничний ракетний удар знищує підстанцію, але не знищує електростанцію. По-друге, трансформаторних підстанцій значно більше, ніж електростанцій, і захистити їх системами ППО не так просто.
Обстріли 10 жовтня: скільки ракет випустила Росія по Україні
Завдяки чому українська енергосистема вистояла?
Україна була готова до такої атаки. Були навчені додаткові ремонтні бригади, відпрацьовані схеми резервного живлення, накопичені запасні комплектувальні та обладнання для швидкого відновлення. Крім того, останні роки Україна готувалась до приєднання до ENTSO-E, тому в стабільність енергосистеми було інвестовано багато коштів.
Зважаючи на масштаб ударів та пошкоджень, українські енергетики відпрацьовують на відмінно. Споживачі зараз мінімально відчувають наслідки цих ударів. Розрахунок росіян був на більш катастрофічний для України результат.
Що саме роблять енергетики в таких випадках?
Насамперед енергетики намагаються знайти нові джерела живлення для знеструмленого району, застосовують схеми резервного живлення. Паралельно йде робота із запуску додаткових потужностей у межах ізольованого регіону.
Другий напрям – це ремонт пошкодженого обладнання. Ми маємо запаси певного обладнання, проте багато також залежить від західної допомоги. Певне обладнання є специфічним, і його виготовлення може забрати від місяця до року.
Фото з особистої сторінки Олександра Харченка/facebook
Чому українців закликають знижувати споживання у вечірній час?
Пікове споживання електроенергії в Україні припадає на період 17–22 годин. Росія завдала ударів по потужному обладнанню, яке забезпечувало стійкість системи. Воно або знищене, або пошкоджене. Резервні схеми, які задіюють енергетики, менш стійкі, можуть нести меншу потужність.
Тому, попри те, що генерації електроенергії в країні достатньо, ми маємо якомога більше зменшити навантаження на мережу. Це дасть можливість пришвидшити відновлення пошкодженої інфраструктури. Резервні схеми просто можуть не витримати повного навантаження.
Зменшення споживання в пікові години дозволяє оптимізувати навантаження на мережу, дає змогу енергетикам швидше перейти від тимчасових схем підключення до постійних. В іншому випадку, можуть початись неконтрольовані відключення.
Який Україна має запас міцності, якщо такі удари будуть регулярними?
Енергетики й військові розуміють таку загрозу і роблять все можливе, щоб енергосистема залишилася стабільною. Як показує досвід, результати, яких досягає Росія від подібних атак, з кожним разом зменшуються.
Ми спостерігаємо певне змагання між українськими енергетиками та російськими військами. Що швидше нам вдається відновити пошкодження, що швидше західні союзники нам надають необхідні запчастини та системи ППО, то менш ефективними є російські ракетні удари.
Враховуючи «точність» російських ракет, велику роль також відіграє випадок. Наприклад, одна з ракет нещодавно впала в 50 метрах від машинного залу однієї з важливих ТЕЦ. Якби вона потрапила в саму електростанцію, то наслідки були б набагато гіршими.
Ігор ОРЕЛ, FORBES
