Для амінокислот, необхідних для життя, хмари з сірчаної кислоти на Венері не становлять проблеми, показує дослідження.
Дослідження Массачусетського технологічного інституту (MIT) показало, що будівельні блоки життя – амінокислоти – напрочуд стабільні у висококонцентрованій сірчаній кислоті, з якої складаються хмари Венери. Це вказує на можливість розвитку і збереження живих бактерій в атмосфері “ранкової зірки”.
Дослідники помістили всі 20 “біогенних” амінокислот – речовин, з яких формуються білки в будь-яких живих організмах, – у бульбашки з сірчаною кислотою в концентраціях від 81 до 98%. Ця концентрація відповідає тій, що зустрічається в хмарах на Венері. Аналіз показав, що 19 амінокислот виявилися стабільними навіть за найвищих концентрацій кислоти, а їхні молекулярні “остови” залишилися неушкодженими.
Вчені спостерігали за поведінкою амінокислот у концентрованих розчинах кислоти протягом чотирьох тижнів. Після цього експеримент було зупинено, оскільки жодних ознак хімічної активності, яка вказувала б на руйнування молекул, не спостерігалося.
Кілька років тому Венера привернула увагу астробіологів завдяки виявленню фосфінів, які традиційно пов’язують із живими організмами (хоча є й альтернативні версії). Поверхня планети являє собою негостинне місце, але теоретично життя на Венері могло зберегтися або розвинутися в атмосфері.
Щоправда, є серйозна проблема, з якою життя може зіткнутися в цьому повітряному “оазисі” – хмари сірчаної кислоти. Попередні дослідження припускали, що мікроорганізми можуть бути захищені від шкідливого впливу кислоти іншими частинками повітря, але аналіз учених з MIT показує, що мікроби, можливо, навіть не потребують захисту і можуть спокійно плавати в сірчаній кислоті.
Дослідження, проведене в MIT, – частина підготовки до космічних місій, які космічні агентства та приватні компанії планують відправити на Венеру. Розуміючи, що саме потрібно шукати, дослідники зможуть краще налаштувати прилади зондів і дослідницьких модулів.
Джерело: Cikavosti
