Думаю, вже більшість встигла побачити і відчути факт закриття магазинів в місті після 22:00. Думаю кожен знає, що дане рішення прийняте ніяк не власниками всіх магазинів міста поголовно, а дане зверху міською радою в формі, близькій до ультимативної.
Підстави для такого рішення, на перший погляд, гуманні і правильні – продаж алкоголю пізно ввечері сприяє підвищенню ризику виникнення кримінальних злочинів, хуліганських нападів і все в такому роді. Алкоголь – зло, а отже “осередки зла” мають бути прикриті.
Щоб перевірити таку небезпечність пляшки алкоголю, яка може бути куплена після 22:00, я провів свій експеримент.
Взяв пляшку напою, що має градус, і поставив її прямо біля свого будинку, обережно спостерігаючи через вікно, як вона почне вбивати, трощити людям вікна, бити автомобілі та хуліганити під громадськими закладами.
Дивно – пройшла година і пляшка стояла, нікому не вчиняючи шкоди. Я подумав, що пляшка досі нікому не принесла зла, бо не має зброї для злочину! Тому взяв кухонний ніж і поставив його біля пляшки. Пройшло ще кілька годин, а сама пляшка так нікого і не побила, не кричала нікому під вікнами і не обзивала нецензурними словами.
До чого я веду – сама наявність алкогольних напоїв ніяк не робить магазини потенційно небезпечними. Все робить людина, яка не просто випила, а не має достатньо багато мізків, щоби в такому стані обмежитись спілкуванням з друзями і не спокуситись на хуліганство і розбій. І людей таких, на щастя всіх нас, далеко не більшість. Це окрема категорія недорозвинених та нерозумних, та саме через їхні потенційно можливі дії, можливість придбати що-небудь у всіх інших просто забирають.
Міська рада, як орган, що діє, керуючись пострадянським досвідом, а не зважуванням аргументів, приймає рішення, які потребують найменших трудозатрат і роздумів.
Замість провести роботу з поліцією, примусивши останню трохи пильніше слідкувати за містом і карати винних в порушенні громадського порядку, можна просто зачинити магазини.
Нема магазинів – нема людей – нема проблем.
Пусте вечірнє місто – однозначно найменш ризиковане місце для будь-яких інцидентів. Досвід тієї ж Північної Кореї це підтверджує. І взагалі, поліція тепер повинна в ноги кланятись шановному меру, адже завдяки його рішенню в місті спокійно, в місті взагалі нічого не відбувається, поліцейським можна спокійно ганяти чаї біля магазину, от правда не допізна, лиш до 22:00, в очікуванні хіба що сімейно-побутових бійок.
Від всього іншого ж мерія врятувала. А зважаючи, що в міськраді представники якраз старшого покоління, їм справді важко пояснити, що так – комусь таки потрібен продуктовий магазин чи навіть супермаркет після 22:00. Так, шановні депутати, більшість з вас в цей час мирно спить, але може варто подумати про тих, хто трохи молодше і в кого дещо інший ритм життя?
Мені, як молодому чоловікові з цінностями і поглядами, які зараз прийнято називати європейськими, важко зрозуміти одне – чому нас всіх, як в радянські часи, рівняють під один гребінь? Чому я, працюючи допізна на роботі, повинен встигати в будь-який магазин до 22:00, щоб докупити продуктів чи туалетний папір, в решті решт?
Боїтеся, що раптом придбаю пляшку пива? То придумайте санкції для тих, хто порушує заборону продажу. Поставте жорсткі рамки власникам. Зашліть туди зайвий раз поліцію з перевіркою. Дайте дозвіл працювати одному магазину цілодобово та контролюйте його. Варіантів багато.
Місто живе, коли розвивається. Просто закласти його плиткою – це надто мало.
Іван, житель міста.
