Вірші нашого сторожинецького поета Омеляна Столяра – це відверта сповідь з сторінок його нелегкого, але досить цікавого життя. Його рядки западають в серце та завойовують душу, тому що написані простими добрими словами.
Передати свої відчуття так глибоко під силу тільки тому, хто зумів пронести через своє життя любов до самих близьких та дорогих серцю людей.
Ми звернулися до пана Омеляна з проханням розповісти про його творчість:
“Писав з дитинства. Талант віршування привила мені моя перша вчителька Аврора Павлівна Приходько. По освіті я – інженер-механік.
В процесі та пошуках свого поетичного таланту народилося три збірника, які віддані на суд читачам: “Поетичне мереживо”, “Прожитого не забути”, “Добро у щирому слові”. Також написав дві пісні. Музику на мої слова написав місцевий митець Ігор Місько.
Я присвячував свої вірші захисникам Вітчизни, добрим та чесним людям, моєму місту, рідному селу, друзям, матері та всій Батьківщині.
Дуже хочу подякувати редактору газети “Відродження” Іллі Мар’янчуку, який практично в кожному номері розміщує в номері мої вірші. Також хочу подякувати Гуцуляк Катерині Георгіївні за підтримку.
І найбільшу подяку хочу висловити Белінському Віктору Івановичу, бо якби не він, то я би точно не надрукував ці книги (посміхається)
Дуже шкода, що “Рідний край” мене практично не друкує, та приділяє увагу більш комерційним питанням, а не вихованням духовності у молоді тощо.”
Та зовсім не важливо, яка буде оцінка читачів – хороша чи погана, важливо те, що вірші, написані Омеляном Столяром будуть жити, якщо не в народі, то в друзях та в пам’яті тих, кому він посвятив свої вірші.
Ми приводимо останній вірш автора, що був надрукований в газеті “Відродження” №15-16:
Людська порядність
Я вас вітаю! Добрий день!
Не знаю, де тепло пропало.
Весни чекаєм з дня на день.
Тепліше поки що не стало.
Із гір повіяли вітри –
Противно, холодно надворі,
З стовпів зриває проводи,
І снігу мокрого доволі.
Не видно сонця, ані хмар.
Шалений вітер все зриває.
Покритий снігом тротуар.
Ще й хуртовина дошкуляє.
Пройшов із Заходу циклон.
Давно не бачили такого.
Як Путін, перетнув кордон
І натворив Бог знає чого.
Надія з вірою живе –
Прийде тепло, скрізь буде гарно.
Весна добро для всіх несе.
Чекаємо її немарно.
Скоріш скінчилася б війна,
Могли б радіти білим світом.
Прийде до нас ще новина…
Її очікуємо літом.
Людська порядність – сталий мир!
Народу України слава!
Коли є мудрий командир,
Міцнішою стає держава.
