На ХІІІ позачерговій сесії Сторожинецької міської ради сталася цікава та неоднозначна ситуація – депутати від ВО “Батьківщина” звинуватили голову земельної комісії Василя Бойчука та заступника міського голови Іллю Карлійчука в підробці позиції міської ради щодо виділення земельної ділянки площею 1.3908 га по вул. О. Кобилянської.
Ще одне питання стосувалося порядку формування делегації для поїздки до польського міста Жгув.
Позиція міської ради
Позиція надається Держегокадастру для того, щоб зняти фактор соціальної напруги, тобто перед наданням згоди на розроблення документації Держегокадастр має знати, що на цю земельну ділянку у місцевої ради немає ніяких планів.
Громадянин, який хоче отримати земельну ділянку, має принести позицію органу місцевого самоврядування, на території якого розміщений цей об’єкт, з погодженням.
У випадку з ділянкою по вул. О. Кобилянської – міська рада має надавати позицію по ній, тому що вона знаходиться на адміністративній території Сторожинецької мерії.
Рада сама визначає порядок надання позиції. В деяких радах видають через сесію, в деяких просто надають за підписом посадовців.
Може є якесь Положення чи Порядок надання позицій? Законом не визначено, хто конкретно надає позицію – сесія, мер, заступник тощо.
Після того, як Держгеокадастр отримає позицію – приймається наказ-погодження або відмова від цієї позиції на нараді. Якщо позиція обгрунтована у не наданні, то Держгеокадастр може відмовити. А може і не відмовити – це вирішується виключно Держгеокадастром, як органом, який здійснює розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності.
Далі, після прийняття наказу, Держгеокадастр надає дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, після чого наказом цей проект затверджується і реєструється право власності або оренди.
Тобто позиція міської ради в загальному має більше рекомендаційний характер. В Земельному Кодексі наявність позиції не зазначена. Кожен орган місцевого самоврядування приймає рішення відповідно до своїх повноважень.
Грубо говорячи, Іван Маніліч міг “вирішити” це все без необхідності брати позицію у міській раді.
Громадська організація (і будь-яка інша організація або фізична особа) може претендувати на право оренди землі тільки через аукціон. Замовляє цей аукціон той орган, який здійснює розпорядження земельною ділянкою – в нашому випадку це Держгеокадастр, а не міська рада.
В міській раді немає розробленого положення чи порядку надання позиції для Держгеокадастру.
Практика затвердження позицій на сесії – традиційна, тому що так робили раніше. Тобто, можлива ситуація, що деякі позиції проходять “традиційно”, через сесію, а деякі – просто за підписом посадових осіб.
Так як по законодавству Держгеокадастр не зобов’язаний вимагати затвердження сесією позиції, або взагалі, по великому рахунку, наявність цієї позиції, тут є великий простір для маніпуляцій та корупції.
Можливо саме тому мер міста Микола Карлійчук за день перед сесією пише листа на ім’я голови ГУ Держегокадстру у Чернівецькій області, в якому відкликає позицію щодо земельної ділянки по вул. О. Кобилянської площею 1,3908 га та просить не розглядати позиції по земельних ділянках в адміністративних межах Сторожинецької міськради без наявності згоди сесії. Тобто відкликають не лише цю, “проблемну” позицію, але ще й якісь інші?
Можливо, практика надання “нетрадиційних” позицій давно існує в міській раді і випадок з землею по вул. Кобилянській став відомий загалу через конфлікт інтересів ГО “Волонтерський рух Сторожинеччини” та Івана Маніліча? Я не знаю, це все залишиться на розсуд правоохоронних органів.
Пропозиція звернутися до поліції щодо цього випадку також затверджена сесією. Правда звернення має бути за результатами роботи відповідної комісії. Ця ж комісія має перевірити всі позиції, видані міською радою за останні два роки.
Конфлікт інтересів
До міської ради надійшов депутатський запит до сесії від Анни Шульгіної з проханням розглянути питання надання вказаної ділянки “Волонтерському руху Сторожинеччини”.
Громадська організація під такою назвою була зареєстрована 08.12.2014 за адресою: м. Сторожинець, вул. Колгоспна, 36.
В її складі – шість осіб:
Керівний склад цієї громадської організації наступний:
Всі ці особи є діючими депутатами Сторожинецької міської ради від ВО “Батьківщина” і всі вони входять в земельну комісію міськради:
Із семи членів комісії четверо – представники ВО “Батьківщина”, при чому двоє – в керівному складі. Тобто голосування може проводитися так, як “потрібно” політсилі без врахування меншості. “Вибивши” Василя Бойчука, як голову земельної комісії, – отримаємо повний контроль і можливість за час до утворення нової громади провести всі свої “шкурняки”?
Треба повернутися раніше і згадати, що було рішення сесії міської ради №70-5/2016 від 15.04.2016 року, згідно якого було вирішено не надавати позицію щодо цієї земельної ділянки площею 1.3908 га, відмовити Івану Манілічу в наданні позиції та залишити цю ділянку в землях запасу.
А рішенням №184-39/2015 від 13.08.2015 було запропоновано внести зміни до генплану та цю ділянку внести в межі населеного пункту для подальшого виділення учасникам бойових дій.
В керівному складі ГО тільки депутати міської ради, які входять в земельну комісію і прекрасно знають, що ця земельна ділянка рішенням сесії зарезервована під майбутнє житлове будівництво.
Співставивши ці дані, виникає питання: “Чому було написано депутатський запит з проханням надати вказану ділянку “Волонтерському руху Сторожинеччини”?
Пояснення щодо цього було також озвучене – організація планує вирощувати там овочі для потреб бійців АТО.
Мер на сесії зазначає, що навколо міста є біля 3 тис. гектарів землі. Так чому не можна вирощувати сільськогосподарські культури в іншому місці, а саме на земельній ділянці, розміщеній майже в центрі міста? Або що заважає вирощувати їх зараз, без заключення договору оренди, який потрібно буде оплачувати?
На тій ділянці вже розміщені городи жителів міста, до яких, скоріше за все, не зверталися з проханням допомогти з вирощуванням сільськогосподарських культур для військових. Принаймні, на цьому не наголошувалося.
Політичні розбірки
Спочатку треба зауважити на те, що “документ”, який демонстрували на сесії, документом не являється. Це роздрукована копія фотографії, яку скинули одному з депутатів на телефон через Viber. Як вдалося дізнатися – скинув інсайдер. А депутати від ВО “Батьківщина” наполегливо зазначали, що документ – оригінал з мокрою печаткою. Тобто вони точно знали, що такий документ існує.
Багато запитань викликає вся ситуація навколо цього скандалу на сесії, які дозволяють розглянути декілька варіантів причин:
Варіант 1. Реальна позиція.
Дійсно, може бути, що така позиція була підписана Василем Бойчуком та Іллею Карлійчуком.
Самі ж депутати казали, що і Бойчук, і Карлійчук на засіданні земельної комісії зізналися, що такий документ вони підписували. Але аудіозапис засідання комісії знайти мені не вдалося. У особистій розмові і Бойчук, і Карлійчук начисто заперечують як факт підпису, так і факт того, що вони це говорили.
Зважаючи на вищенаведене, стає зрозумілим, чому мерія заметушилася та відкликала всі позиції, які були надані без погодження сесії – це спроба “обілитися”, тому що запахло смаженим – таких “нетрадиційних” позицій може бути ой як багато.
Варіант 2. На позиції відсутній вхідний номер.
Так як реальний документ з реальним підписом мера та синьою печаткою так і не був продемонстрований, а джерело копії нам так і не вдалося дізнатися – виникає питання, чи був взагалі такий лист? Зробити такий “документ” за допомогою сучасної комп’ютерної техніки навіть не для професіоналів не складає жодних зусиль. Такі ж питання викликає і копія листа з польського міста Жгув.
Лист з Жгува
Ще один депутатський запит (від депутата ВО “Батьківщина”) стосувався процедури формування списку осіб, які мають бути запрошені до міста Жгув Республіки Польща для обміну досвідом і поглиблення співпраці.
Факсова копія листа була докладена до запиту.
І переклад листа також:
На сесії секретар міської ради Ігор Матейчук заперечив справжність бланку листа та справжність свого підпису під цим листом, до того ж 25.10.2016 (дата підписання листа) він був в відпустці. Вихідний номер листа – “2217”, а останні номера вихідної кореспонденції в мерії – “11хх”.
Печатки Сторожинецької міської ради на листі також немає. Зате там є штамп канцелярії міста Жгув з датою отримання – 28 або 29 жовтня. Тобто від моменту підписання до моменту отримання листа пройшло 3 дні. Така швидкість можлива лише тоді, коли лист везуть особисто.
А тепер виникає питання – звідки депутати міської ради взяли факсову копію листа з польського міста? Хто в районі має добрі відносини з польським містом Жгув?
При чому в списку осіб – тільки політичні опоненти тих, хто на сесії його демонстрував.
А тепер який у мене особистно напрошується висновок з цих ввідних даних?
На носі вибори. Бажання очорнити конкурента будь-якими методами переборює все. Жаль, що порядних людей, таких як Анна Шульгіна, та ЗМІ намагаються втягнути в політичну боротьбу “втемну”, влаштовуючи маскарад з переодяганням в “білих овечок”, при тому, що за ними самими гріхів вистачає не на одну статтю не тільки в засобах масової інформації, а й Кримінального кодексу.
При цьому всьому повністю ігноруючи розподіл чергового “перевиконання” на майже 800 тисяч гривень.
Михайло Шморгун
