З формуванням Сторожинецької громади одним з головних завдань міської влади став пошук додаткових прихованих ресурсів для поповнення бюджету і майже на кожній нараді мер звертає увагу на випадки грубої несплати за користування землею в місті.
Громада має мати орієнтир – і цей орієнтир наразі є депутатським корпусом разом з новими чиновниками, які призвані будувати світле майбутнє.
До мене, як до небайдужого громадянина, жителя громади, потрапили цікаві документи, які наочно демонструють величезну несправедливість, що особливо відчувається після Революції Гідності та під час війни.
Земельна комісія міської ради виявила, що земельною ділянкою з кадастровим номером 7324510100:04:001:0051 площею 0,73 га, яка розташована по вул. Н. Яремчука в Сторожинці, на підставі права оренди користується підприємство споживчої кооперації “Сторожинецький Коопзаготпром”.
Це ж підприємство орендує у міської ради земельну ділянку площею 0,0156 га по вул. Ю. Федьковича, 18, з кадастровим номером 7324510100:02:001:0079.
На цій землі, яка проходить в геокадастрі як “канава”, розташований магазин, багато років відомий містянам як “Телевізор”.
До речі, забігаючи наперед, зазначу, що за три роки користування цією землею прямо в центрі міста біля Продовольчого ринку, підприємству нарахували аж 7,4 тис.грн.
Чому така увага до цього підприємства? Відповідь проста – його керівником є одночасно депутат трьох скликань Сторожинецької міської ради, в минулих каденціях – керівник бюджетної комісії (яка саме мала би й займатися розробкою методів наповнення бюджету).
Але, на жаль, виявилося, що це підприємство багато років (як мені здається – принципово) не сплачує міській раді за користування цими земельними ділянками – “канавою” в центрі міста та “канавою” по вул. Н. Яремчука, 21.
Мерією ще 2 березня 2017 року була направлена претензія до керівника з проханням добровільно сплатити суму боргу. До речі – досить значну.
Так як законодавство не дозволяє нарахувати збитки від втрати орендних коштів за період більше, ніж 3 роки, земельники на підставі нормативних грошових оцінок зробили розрахунки.
За землю під магазином (“Телевізор”) по вул. Ю. Федьковича, 18, сума відшкодування склала 7,4 тис.грн. Напевно, багато підприємців були би готові заплатити в два-три, а може і більше разів дорожче, за можливість розташувати там свою торгівельну точку замість магазину майже пост-апокаліптичного вигляду, як у фільмах про Чорнобильську зону.
А ось уже за оренду землі по вул. Н. Яремчука, 21, де, до речі, щонеділі збирається ринок, сума трирічної оренди виходить більш ніж значуща – 355 тис. грн.
Наскільки мені відомо, сьогодні за землю так і не сплачено.
У мене, як у жителя Сторожинецької громади, виникає цілий ряд риторичних питань:
- Чому одним людям треба сплачувати постійно за землю, а іншим – не потрібно. Чому в даному випадку не працює правило “закон один для всіх”?
- Чи має моральне право депутат міської ради вчити нас любити Батьківщину, керуючи підприємством, яке не сплачує кошти, конче необхідні громаді, тим більше під час війни.
- Що має зробити міська влада і чиновники, щоб відновити справедливість і, без фокусування уваги на політичну приналежність, заставити законними методами сплатити обов’язкові платежі до бюджету громади.
- І останнє: хто “кришував” ці несплати всі ці роки і дозволяв так вільно себе відчувати? Невже партійний білет чи особисті знайомства можуть бути вище закону та інтересів громади?
Михайло Шморгун
