На базі Красноїльського лісництва відбувся науково-практичний семінар-навчання помічників лісничих ДП «Сторожинецький лісгосп» з питань моніторингу за рідкісними та зникаючими видами рослин.
Провели його для лісівників співробітники кафедри ботаніки лісового і садово-паркового господарства Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича – завідувач кафедри, доктор біологічних наук професор Ілля Чорней, кандидат біологічних наук, доцент Василь Буджак, а також асистенти кафедри Алла Токарюк та Вадим Яковишин, кандидат сільськогосподарських наук, інженер з лісових культур Сторожинецького лісгоспу.
Мета семінару – навчити працівників лісового господарства Сторожинеччини методикам спостереження за станом лісового біорізноманіття. Необхідність мати такі знання та уміти застосовувати їх у повсякденній роботі є вимогою світових критеріїв лісового управління. Ці критерії визначають, зокрема, практику правильного управління лісовими ресурсами, що базується на принципах їх невиснажливого використання та збереження рідкісних видів фауни і флори.
У 2013 році Сторожинецький лісгосп отримав міжнародний сертифікат з лісоуправління, який підтверджує, що це державне підприємство веде господарську діяльність за світовими принципами та стандартами. Сертифікат був виданий на основі висновків аудиту роботи лісгоспу, який провели європейські експерти з лісової міжнародної сертифікації – FSC. Експерти дали високу оцінку роботі ДП «Сторожинецький лісгосп» та засвідчили, що він працює відповідно до вимог міжнародної Лісової наглядової ради FSC (Forest Stewardship Council Principles and Criteria).
Процес сертифікації є безперервним та передбачає щорічне проведення перевірок представниками міжнародної аудиторської компанії. Так само безперервним є покращення роботи лісівників, наголошують у лісгоспі.
“Ми постійно прагнемо удосконалювати свою діяльність, – каже директор Сторожинецького лісгоспу Ігор Беленчук. – У цьому нам допомагає співробітництво з науковцями Чернівецького національного університету, які вчать нас, зокрема, сучасним методикам моніторингу за рідкісними та зникаючими видами рослин. А їх на території лісового фонду нашого лісгоспу більше 40 видів. Адже серед основних завдань лісівників – охороняти, відтворювати лісові насадження у відповідності до їх природного екотипу.”
Сторожинецький лісгосп вже давно співпрацює з кафедрою професора Іллі Чорнея. Торік науковці також виїжджали на його природозаповідні об’єкти. Зокрема, зробили охоронний паспорт лісової ділянки в урочищі Берна, що у Верхньопетрівецькому лісництві, промоніторили стан популяції червонокнижних квіток з гарними назвами рябчик шаховий та лунарія оживаюча, яка навесні вкриває квітучими килимами ліси вздовж підніжжя Карпат у Жадівському, Красноїльському, Лаурському лісництвах.
Учасники нинішнього семінару набували досвід та удосконалювали знання на території лісового заказника загальнодержавного значення «Лунківський», що у Красноїльському лісництві. Науковці розповіли лісівникам як знаходити, фіксувати чисельність рослинних популяцій, занесених до Червоної та Зеленої книг України. (Червона книга визначає охорону окремих видів рослин, а Зелена книга містить відомості про цінні рослинні угруповання).
У планах співробітництва – поширити науковий моніторинг на весь лісфонд Сторожинецького держлісгоспу, а згодом зробити його для усіх лісгоспів Чернівецького ОУЛМГ. Вчені розпишуть детально для кожного лісництва, де треба робити заповідні зони, як правильно проводити охорону і збереження цінних рослин.
“Зовсім не обов’язково цілковито забороняти на таких ділянках лісогосподарську діяльність, – зауважує професор Ілля Чорней. – Приміром, для збереження біорізноманіття на луках навіть необхідно проводити сінокосіння, розчищати їх від самосіву лісу. Саме так у Банилівському лісництві зберігають полонину Занога, де зростає багато червонокнижних, дуже цінних видів лугових трав і квітів.”
Вчені якраз збирають матеріал для видання довідкових фотокаталогів та ілюстративних визначників цінних рослин і тварин у лісовому фонді держлісгоспів області. Це кропітка і велика за обсягами робота, оскільки для кожного лісництва потрібно зробити окремий посібник – природні комплекси унікальні і неповторні.
Наприклад, у Красноїльському, Лаурському лісництвах зростає тис ягідний. У Банилівському лісництві є тільки окремі екземпляри цієї реліктової рослини на знаменитих Скелях Довбуша. Усі дерева зафіксовані і знаходяться під охороною лісгоспу. А у Верхньопетрівецькому лісництві, розповідають науковці, зустрічаються унікальні дубові ліси з суцільним покривом з барвінку і плюща – такі рослинні угруповання занесені до Зеленої книги.
“Приємно відзначити, що лісгоспи Буковини турбуються, бережуть такі унікальні місця як еталони природного розвитку лісових екосистем,” – зазначає Ілля Чорней.
Науковці ЧНУ (вперше, до речі, в Україні) також розроблять для лісівників методичні матеріали для спостереження за рідкісними видами фауни і флори у динаміці: як і чому вони змінюють місце проростання чи проживання, чисельність тощо. Зібрана лісівниками інформація доповнить дані про лісові екосистеми Буковини, зібрані у австрійські, румунські, радянські часи. За цими матеріалами працюватимуть майбутні покоління лісівників.
“Лісгоспи Буковини піклуються про збереження і розвиток унікальних природних комплексів у державному лісфонді. Місця зростання червонокнижних, загалом рідкісних дерев, квітів нанесені на картографічні матеріали кожного лісництва і мають охоронні приписи. На їх території обмежено, а подекуди цілковитою заборонено ведення господарської діяльності, – зазначає в. о. начальника Чернівецького обласного управління лісового господарства Роман Череватий. – Розпочату у Сторожинецькому лісгоспі співпрацю з науковцями Чернівецького національного університету маємо наміри поширити на всі лісогосподарські підприємства області.”
