До відома громадян!!!
Нові розміри адміністративного збору за проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внесення змін до записів Державного реєстру прав.
Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року.
Ставки адміністративного збору встановлюються у таких розмірах:
| Найменування дії, за яку справляється адміністративний збір | Ставка адміністративного збору |
| За державну реєстрацію права власності на нерухоме майно для фізичних осіб: | |
| щодо розташованих на земельних ділянках об’єктів нерухомого майна площею до 100 кв.м | 0,07 розміру мінімальної заробітної плати (85,26 грн на 01.01.2015) |
| щодо розташованих на земельних ділянках об’єктів нерухомого майна площею до 200 кв.м | 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (121,8 грн на 01.01.2015) |
| щодо розташованих на земельних ділянках об’єктів нерухомого майна площею більше 200 кв.м | 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243,6 грн на 01.01.2015) |
| щодо земельних ділянок | 0,1 розміру мінімальної заробітної плати (121,8 грн на 01.01.2015) |
| За державну реєстрацію права власності на нерухоме майно для юридичних осіб: | |
| щодо об’єктів нерухомого майна площею до 500 кв.м. | 0,3 розміру мінімальної заробітної плати (365,4 грн на 01.01.2015) |
| щодо об’єктів нерухомого майна площею понад 500 кв.м. | 0,6 розміру мінімальної заробітної плати (730,8 грн на 01.01.2015) |
| щодо об’єктів нерухомого майна площею до 5000 кв.м. | 1,4 розміру мінімальної заробітної плати (1705,2 грн на 01.01.2015) |
| За державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно, крім права оренди землі. | 25% від розміру адміністративного збору за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (від 21,32 грн до 426,3 грн. станом на 01.01.2015) |
| За державну реєстрацію обтяження права на нерухоме майно. | 0,07 розміру мінімальної заробітної плати (85,26 грн на 01.01.2015) |
| За державну реєстрацію права оренди земельної ділянки. | 0,06 розміру мінімальної заробітної плати (73,08 грн на 01.01.2015) |
| За внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, що допущена з вини заявника. | 0,04 розміру мінімальної заробітної плати (48,72 грн на 01.01.2015) |
Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня – 1218 гривень, з 1 грудня – 1378 гривень.
У 2014 році Українці отримали 4,8 млн послуг з реєстрації. З них 1,3 млн становили виписки, витяги та довідки.
Для реєстрації чи отримання довідки громадяни з ночі мали займати чергу. Та й це не завжди було гарантією, що вдасться потрапити до спеціаліста саме в цей день. У рамках реформ забезпечено відкритий доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
8 квітня запущено систему надання електронних онлайн сервісів. Зареєструвати бізнес та отримати необхідну довідку, витяг або виписку можна на оновленому сайті Мін′юсту в режимі онлайн. З початку роботи через систему надання онлайн сервісів на оновленому сайті Мін’юсту було видано понад 12 тис. електронних довідок. Кількість запитів у окремі дні сягала 600.
Мін’юст підготував 2 проекти законів для спрощення процедур реєстрації бізнесу та майна:
- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедур надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедур надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».
Запропоновані в цих документах новели забезпечать децентралізацію повноважень та запровадять вільний вибір суб’єкта реєстрації. Право проводити такі дії буде надано:
- органам місцевого самоврядування та держадміністраціям;
- нотаріусам (незалежно від посвідчення нотаріальної дії);
- акредитованим Мін’юстом банківським установам;
- держвиконавцям (накладення та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно).
Законопроекти покращать якість надання адміністративних послуг шляхом:
- створення конкурентного середовища між суб’єктами, які наділені повноваженнями з проведення державної реєстрації;
- запровадження принципу екстериторіальності в межах області для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та в межах України для державної реєстрації бізнесу та громадських формувань;
- запровадження можливості подання електронних документів для державної реєстрації;
- заповнення заяви безпосередньо державним реєстратором.
Буде забезпечено удосконалення сервісів, які надаються громадянам:
- уводяться механізми, які скоротять кількість відмов у держреєстрації майна та обтяжень;
- уніфікуються процедури реєстрації юросіб, громадських формувань та фізосіб-підприємців;
- скорочено перелік документів для реєстрації бізнесу;
- буде розкрито інформацію про права на нерухоме майно як за об’єктом, так за суб’єктом;
- створюються нові можливості надання інформації про нерухоме майно для органів держвлади та інших юросіб залежно від потреб (офіційна статистична інформація, вибірка за певними об’єктами нерухомого майна тощо);
- скасовується щорічне підтвердження та щорічна подача фінзвітності;
- забезпечено перехід на електронну форму документів;
- створення єдиного реєстру на базі Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, Єдиного ліцензійного реєстру, Реєстру документів дозвільного характеру, Єдиного реєстру громадських формувань, Реєстру громадських об’єднань та Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.
Буде створено надійну систему державного контролю у сфері державної реєстрації:
- нормативно-методичне регулювання порядку державної реєстрації Мін’юстом;
- дворівневе адміністративне оскарження рішень державних реєстраторів;
- дієві механізми реагування у разі виявлення порушень.
У сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно:
- плата за проведення державної реєстрації залежить від об’єкта, його розміру, а також від того, заявником є фізична чи юридична особа;
- плата на надання інформації про зареєстровані речові права визначається Кабінетом Міністрів України.
У сфері державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань та фізичних осіб – підприємців:
- у разі подання документів у електронній формі адміністративний збір та плата за надання відомостей зменшуються на 25 відсотків.
Для прикладу, вартість повного витягу з реєстру підприємців становить 45,68 грн безпосередньо за послугу та 3 гривні – комісія Ощадбанку. Загальна вартість – 48,68 грн, тобто 75% від вартості паперового аналогу. Повний витяг з реєстру нерухомості коштує 21 грн.
Скорочена інформація про компанію, а також послуга з реєстрації бізнесу надаються безкоштовно. Так само безкоштовно громадяни можуть отримати додаткові копії уже сформованих документів.
Законопроекти забезпечать належне фінансове забезпечення діяльності у сфері державної реєстрації завдяки процедурі розподілу адміністративного збору:
- адміністративний збір за державну реєстрацію державними реєстраторами виконавчих комітетів міських рад міст обласного значення, зараховується в повному обсязі до місцевих бюджетів за місцем надання послуг, а у разі проведення державної реєстрації державними реєстраторами держадміністрацій, зараховується в повному обсязі до Державного бюджету України за місцем надання послуг;
- у разі проведення державної реєстрації банком або приватним нотаріусом на фінансове забезпечення цієї діяльності спрямується 60% адміністративного збору, який залишатиметься у відповідного суб’єкта;
- фінансове забезпечення інших реєстраторів здійснюється за рахунок коштів Державного та місцевих бюджетів відповідно до законодавства.
14 жовтня 2014 року на вимогу ЄС Верховна Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів».
Закон набув чинності 25 жовтня. Закон передбачає внесення відомостей щодо кінцевих бенефіціарів (вигодонабувачів) підприємств до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Засновники/підписанти мали до 25 травня подати державному реєстратору спеціальну реєстраційну картку – Форму 4.
12 травня 2015 року внесено зміни до деяких законодавчих актів, серед яких замінено термін «кінцевий вигодоодержувач» на термін «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)». У відповідності до цього закону було змінено редакцію Форми 4.
У період від жовтня до кінця квітня, коли з’явилась нова редакція, у підприємців була можливість подавати стару редакцію Форми 4. Тим, хто зробив це, здавати форму повторно не потрібно.
За цей час було виявлено певні недоліки закону. Закон передбачав подання відомостей, які вже є в наявності Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.
Проблеми, яких завдає бізнесу подання Форми 4 щодо кінцевих бенефіціарів підприємств – постійно перебувають на контролі Мін’юсту.
Мін’юст уже напрацював кілька варіантів зменшення цих черг, які вилилися в проект закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи».
Законопроект передбачає:
- продовження на чотири місяці строків подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичними особами, які були зареєстровані до 25 листопада 2014 року.
- звільнення від обов’язку подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) релігійних організацій, державних та комунальних підприємств, юридичних осіб, учасниками яких є виключно фізичні особи, якщо кінцеві бенефіціарні власники (контролери) таких юридичних осіб збігаються з їх учасниками (членами).
Прийняття цього закону забезпечить:
- спрощення державної реєстрації юридичних осіб;
- зниження корупційних ризиків;
- забезпечення ефективного використання робочого часу державних реєстраторів та суб’єктів господарювання;
- зменшення невдоволення серед суб’єктів господарювання – юридичних осіб та напруги у підприємницькому середовищі;
- недопущення накладання значних штрафів на добросовісних суб’єктів господарювання.
