На минулій сесії Сторожинецької міської ради були прийняті ставки місцевих податків та зборів на 2018 рік та положення “Про порядок обчислення і сплати місцевих податків та зборів”.
В дію нові ставки вступлять з 1 січня 2018 року.
У К Р А Ї Н А
СТОРОЖИНЕЦЬКА МІСЬКА РАДА
СТОРОЖИНЕЦЬКОГО РАЙОНУ
ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
СЕСІЯ VІІ СКЛИКАННЯ
Р І Ш Е Н Н Я № 181-7/2017
08 червня 2017 року м.Сторожинець
Про місцеві податки і збори на 2018 рік
Керуючись ст. 140, 143, 146 Конституції України, відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 24.12.2015 р. № 909-VIII, з метою приведення у відповідність до чинного законодавства місцевих податків та зборів, керуючись статтями 7, 8, 10, 12, 14, 265 – 289 Податкового кодексу України, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році» від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII, пунктом 24 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,
МІСЬКА РАДА ВИРІШИЛА:
- Встановити на території Сторожинецької об’єднаної громади податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
1.1. Визначити об’єкт оподаткування, платників податку, податковий період та інші обов’язкові елементи податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, згідно зі ст. 266 Податкового кодексу України.
1.2. Пільги із сплати податку.
1.2.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
1.2.2. Звільняються від оподаткування:
а) об’єкти нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Сторожинець та закріплені за комунальними підприємствами, створеними Сторожинецькою міською радою на праві господарського відання або на праві оперативного управління;
в) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність.
г) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;
ґ) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
д) гуртожитки;
е) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням міської ради;
є) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать:
– дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
– учасникам бойових дій та членам їх сімей (іншому з подружжя, членам сім’ї першого ступеня спорідненості), членам сімей загиблих (померлих) учасників бойових дій, не більше одного такого об’єкта на учасника (сім’ю).
ж) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
з) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
и) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.
1.3. Ставка податку
1.3.1.Ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за 1 кв. метр бази оподаткування у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.
1.3.2. Ставка податку для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюються 0,15 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування.
1.3.3.Ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування відповідно до виду нерухомого майна у розмірах, наведених у таблиці:
| Вид майна | ставка |
| будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; | 0,25 % |
| будівлі офісні – адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; | 0,15 % |
| будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, | 0,15 % |
| станції технічного обслуговування автомобілів, | 0,15 % |
| їдальні, кафе, закусочні, бази, склади, будівлі побутового обслуговування; | 0,15 % |
| гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності | 0,15 % |
| гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки для індивідуального використання | 0,15 % |
| будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки), банки, фінансові установи, аптеки | 1,00 % |
| господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо | 0,01 % |
| інші будівлі | 0,01 % |
1.3.4. Ставка податку для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, встановлюються у розмірі 0,5 % від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування.
1.3.5.Ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, встановлюються у відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр бази оподаткування відповідно до виду нерухомого майна у розмірах, наведених у таблиці:
| Вид майна | ставка |
| будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; | 0,25 % |
| будівлі офісні – адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; | 0,15 % |
| будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, | 0,15 % |
| станції технічного обслуговування автомобілів, | 0,15 % |
| їдальні, кафе, закусочні, бази, склади, будівлі побутового обслуговування; | 0,15 % |
| гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки | 0,15 % |
| будівлі промислові та склади, крім виробничих корпусів, цехів складських приміщень промислових підприємств | 0,15 % |
| будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки), банки, фінансові установи, аптеки | 1,0 % |
| господарські будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо |
0,10 % |
| інші будівлі | 0,10 % |
За наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума розрахованого податку, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
1.3.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
1.3.4. Обчислення суми податку здійснюється відповідно до Порядку, визначеному п. 266.7. та п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України.
1.3.5. Податок сплачується в Порядку та в строки визначені п. 266.9. та п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України.
1.3.6. Подання звітності відбувається відповідно до норм Податкового кодексу України.
- Встановити на території Сторожинецької об’єднаної громади транспортний податок.
2.1. Визначити, що платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п. 267.2. ст. 267 Податкового кодексу України є об’єктом оподаткування.
2.2. Визначити, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та з урахуванням особливостей визначених п. 267.2. ст. 267 Податкового кодексу України.
2.3. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п. 267.2. ст. 267 Податкового кодексу України.
2.4. Ставки податку встановлюються з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до п. 267.2. ст. 267 Податкового кодексу України.
2.5. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
2.6. Обчислення суми податку здійснюється відповідно до Порядку, визначеному п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України.
- Встановити на території Сторожинецької об’єднаної громади податок на землю.
3.1. Визначити, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі з урахуванням особливостей визначених п. 269.1. ст. 269 Податкового кодексу України.
3.2. Визначити, що об’єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності з урахуванням особливостей визначених п. 270.1. ст. 270 Податкового кодексу України.
3.3. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих на території відповідних населених пунктів, що входять до складу Сторожинецької міської ради, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України.
3.4. База оподаткування розраховується з урахуванням пільг, передбачених ст. 281, ст. 282 Податкового кодексу України та встановлених окремими рішеннями міської ради відповідно до ст. 284 Податкового кодексу України.
3.5. Визначити земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню з урахуванням особливостей визначених ст. 283 Податкового кодексу України та особливості застосування пільгового оподаткування відповідно до ст. 284 Податкового кодексу України.
3.6. Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження).
Ставка податку на земельні ділянки встановлюється у розмірі 1 відсотку від їх нормативної грошової оцінки.
Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі від їх нормативної грошової оцінки:
0,1 % – для земель житлової забудови (для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд);
1,0 % – для земель сільськогосподарського призначення;
1,0 % – для земель несільськогосподарського призначення (крім житлової забудови).
3,0 % за земельні ділянки, що перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання, але які відповідно до положень статті 92 Земельного кодексу України не можуть мати їх на такому праві.
Ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населеного пункту встановлюється у розмірі від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Чернівецькій області:
– 5% – для несільськогосподарських земель
– 1% для земель сільськогосподарського призначення.
3.7. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб.
Від сплати податку звільняються:
- інваліди першої і другої групи;
- фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
- пенсіонери (за віком);
- ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
- фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб і поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:
- для ведення особистого селянського господарства – у розмірі не більш як 2 гектари;
- для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в м. Сторожинець – не більше як 0,10 гектара, в інших населених пунктах Сторожинецької об’єднаної територіальної громади – не більш як 0,25 гектара;
- для індивідуального дачного будівництва – не більш як 0,10 гектара;
- для будівництва індивідуальних гаражів – не більш як 0,01 гектара;
- для ведення садівництва – не більш як 0,12 гектара.
Від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку.
3.8. Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб.
Від сплати податку звільняються:
- санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;
- громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.
Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який надається уповноваженим органом відповідно до Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
У разі порушення вимог цієї норми зазначені громадські організації інвалідів, їх підприємства та організації зобов’язані сплатити суми податку за відповідний період, проіндексовані з урахуванням інфляції, а також штрафні санкції згідно із законодавством;
- бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України.
- дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
- юридичні особи, які фінансуються з міського бюджету.
- військові формування, національна поліція, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України, Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;
- комунальні підприємства, які здійснюють надання житлово-комунальних послуг населенню;
- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, заклади, установи та організації, які фінансуються з державного бюджету.
3.9. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
3.10. Обчислення суми податку здійснюється відповідно до Порядку, визначеному ст. 286 Податкового кодексу України.
- Встановити єдиний податок на території Сторожинецької об’єднаної громади.
4.1. Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі-мінімальна заробітна плата).
4.2. Встановити ставки єдиного податку:
Фіксовані ставки єдиного податку для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
– для першої групи платників єдиного податку – 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;
– для другої групи платників єдиного податку – 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
4.3. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – другої групи (фізичні особи – підприємці) у розмірі 15 відсотків у випадках визначених Податковим кодексом України.
4.4. Ставки єдиного податку для суб’єктів господарювання, які не зазначені в п.п. 4.2., 4.3. встановлюється відповідно до п.п. 293.3-293.9 ст. 293 Податкового кодексу України.
4.5. База та об’єкт оподаткування, податковий період та інші обов’язкові елементи єдиного податку визначаються згідно із главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
- Встановити на території Сторожинецької об’єднаної громади туристичний збір.
5.1. Визначити базу та об’єкт оподаткування, податковий період та інші обов’язкові елементи туристичного збору згідно зі ст. 268 Податкового кодексу України.
5.2. Ставка збору встановлюється у розмірі 1 відсотка до бази справляння збору, визначеної пунктом 268.4 статті 268 Податкового кодексу України.
5.3. Справляння збору здійснюється:
5.3.1. Адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами.
5.3.2. Квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму.
5.3.3. Юридичними особами або фізичними особами – підприємцями, які уповноважуються Сторожинецькою міською радою справляти збір на умовах відповідного договору.
- Встановити на території Сторожинецької об’єднаної громади збір за місця для паркування транспортних засобів.
6.1. Визначити, що платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи-підприємці, які згідно з рішенням міської ради організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
6.2. Перелік спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів, в якому зазначаються їх місцезнаходження, загальна площа, технічне облаштування, кількість місць для паркування транспортних засобів, затверджується окремим рішенням міської ради.
6.3. Визначити, що об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка згідно з рішенням міської ради спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні стоянки (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
6.4. Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних стоянок (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
6.5. Ставка збору встановлюється за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 кв. метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі 0,025 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
6.6. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
- Орендна плата
7.1. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.
7.2 Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
7.3. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
7.4. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
7.5. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:
- не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;
- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки
7.6. Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.
7.7. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 Податкового кодексу.
7.8. Індексація нормативної грошової оцінки земель
Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:
Кi = І:100,
де І – індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
- Затвердити „Положення про порядок обчислення і сплати місцевих податків і зборів” (додаток № 1)
- Всі питання, які не врегульовані цим рішенням, регулюються відповідно до норм Податкового кодексу України та діючих нормативно-правових актів.
- Рішення набирає чинності з 01.01.2018 року.
- Рішення підлягає опублікуванню на офіційному сайті Сторожинецької міської ради.
- Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію з з питань фінансів, соціально-економічного розвитку, планування, бюджету (Войцицький С.Л.).
СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ ГОЛОВА М.М.КАРЛІЙЧУК
ПОЛОЖЕННЯ
Про порядок обчислення і сплати місцевих податків та зборів
- Обчислення і сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
- Положення розроблено у відповідності до ст. 266 Податкового кодексу України і є обов’язковим для виконання на території Сторожинецької об’єднаної громади.
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
2.Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
3.Об’єкт і база оподаткування.
3.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
3.2. Не є об’єктом оподаткування:
а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);
б) будівлі дитячих будинків сімейного типу;
в) гуртожитки;
г) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;
д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;
е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;
ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;
з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.
и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;
і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.
3.3. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
4.Пільги із сплати податку.
База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Міська рада встановлює пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:
об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;
об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об’єктом оподаткування.
Міська рада до 1 лютого поточного року подає до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих нею.
4.1. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються для:
- підприємств комунальної власності;
- господарських (присадибних) будівель – допоміжні (нежитлові) приміщення;
- об’єктів релігійних та благодійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
5.Ставка податку.
Ставки податку для об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у розмірі що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у розмірі що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
6.Порядок обчислення суми податку.
6.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» пункту 4 цього Положення та відповідної ставки податку;
б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів зменшеної відповідно до підпункту «а» або «б» пункту 4 цього Положення та відповідної ставки податку;
в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» пункту 4 цього Положення та відповідної ставки податку;
г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів б і в цього пункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.
г΄) за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
6.2. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
6.3. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснює контролюючий орган за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.
6.4. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
6.5. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
6.6. Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
6.7. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому виникло право власності.
Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
7.Податковий період.
Базовий податковий період дорівнює календарному року.
- Порядок сплати податку
Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до міського бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
9.Строки сплати податку.
Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
10.Контроль
Контроль за правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю сплати податку з нерухомого майна відмінного від земельної ділянки здійснюють контролюючі органи.
- Порядок справляння транспортного податку
1.Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в органі внутрішніх справ згідно з законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пункту 2 цього Положення є об’єктами оподаткування.
2.Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля.
3.Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до пункту 2 цього Положення.
4.Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.
5.Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
6.Порядок обчислення та сплати податку
6.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
6.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснює контролюючий орган за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
- Орган внутрішніх справ зобов’язаний щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючому органу відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об’єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.
Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.
- Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
9.У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
- За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.
- У разі спливу п’ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п’яти років.
12.У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до пункту 2 цього положення є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов’язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.
13.У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до пункту 2 цього положення є об’єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою – платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою – платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.
- Фізичні особи – платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:
а) об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;
б) розміру ставки податку;
в) нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
15.Фізичні особи – нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування.
16.Порядок сплати податку
Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до місцевого бюджету, згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
17.Строки сплати податку.
Транспортний податок сплачується:
а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення – рішення;
б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
- Контроль за повнотою обчислення та своєчасною сплатою транспортного податку здійснюють контролюючі органи .
- Обчислення і сплати збору за місця для паркування транспортних засобів
1.Загальні положення
1.1.Положення розроблено на підставі статті 268¹ Податкового Кодексу України (далі – Кодекс) із змінами і доповненнями і є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання (юридичними особами та фізичними особами – підприємцями) їх відокремленими підрозділами, які організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на території міста.
2.Платники збору
2.1. Платниками збору є юридичні особи, їх філії (відділення, представництва), фізичні особи – підприємці, які організовують та провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
3.Об’єкт і база оподаткування збором
3.1. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, яка спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених статтею 30 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
3.2. Базою оподаткування є площа земельної ділянки, відведена для паркування, а також площа комунальних гаражів, стоянок, паркінгів (будівель, споруд, їх частин), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету.
4.Ставки збору
4.1. Ставки збору встановлюються за кожний день провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів у гривнях за 1 квадратний метр площі земельної ділянки, відведеної для організації та провадження такої діяльності, у розмірі до 0,075 відсотка мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
4.2. При визначенні ставки збору враховуються: місцезнаходження спеціально відведених місць для паркування транспортних засобів, площа спеціально відведеного місця, кількість місць для паркування транспортних засобів, спосіб поставлення транспортних засобів на стоянку, режим роботи та їх заповнюваність.
5.Порядок обчислення та строки сплати збору
5.1. Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно) за місцем розташування спеціально відведеного місця для паркування транспортних засобів. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за податковий (звітний) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.
5.2. Платник збору, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що провадить діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на земельній ділянці не за місцем реєстрації такого платника збору, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як платника збору в органі державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки.
5.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
6.Контроль
6.1. Контроль за правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю сплати збору за місця для паркування транспортних засобів здійснюють контролюючі органи.
- Порядок обчислення і сплати туристичного збору
1.Загальні положення
1.1. Туристичний збір – це місцевий збір, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету. Туристичний збір встановлюється на підставі Закону України “Про місцеве самоврядування в України” та Податкового Кодексу України (ст. 268 Розділ ХII) із змінами і доповненнями.
2.Платники збору
2.1. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
2.2. Платниками збору не можуть бути особи, які:
а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, на територій Сторожинецької об’єднаної громади;
б) особи, які прибули у відрядження;
в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше одного супроводжуючого);
г) ветерани війни;
ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
д) особи, які прибули за путівками та курсівками в санаторії та пансіонати.
3.Ставка збору
3.1. Ставка встановлюється у розмірі 1 % до бази справляння збору, визначеної пунктом 4.
4.База справляння збору
4.1. Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі).
4.2. До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чистка, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (віз), обов’язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду.
5.Податкові агенти
5.1. Справляння збору може здійснюватися:
а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами або фізичними особами – підприємцями, які уповноважені міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з радою.
6.Особливості справляння збору
6.1. Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
7.Порядок сплати збору
7.1. Збір сплачується до місцевих бюджетів авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно). Суми нарахованих щомісячних авансових внесків відображаються у квартальній податковій декларації. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.
7.2. Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в органі державної податкової служби за місцезнаходженням підрозділу.
7.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.
8.Контроль
8.1. Контроль за правильністю нарахування, повнотою та своєчасністю сплати туристичного збору здійснюють контролюючі органи.
- Порядок обчислення та сплату земельногоподатку
1.Положення розроблено у відповідності до Податкового кодексу України і є обов’язковим для виконання на території Сторожинецької об’єднаної громади.
2.Платники земельного податку
2.1 Платниками земельного податку є:
власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
землекористувачі.
- Об’єкти оподаткування
3.1 Об’єктами оподаткування є:
земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
земельні частки (паї), які перебувають у власності.
4.База оподаткування
4.1 Базою оподаткування є:
нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України;
площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
5.Ставки земельного податку за земельні ділянки які розташовані в межах міста
5.1 Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
5.2. Ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).
6.Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних та юридичних осіб
6.1. Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб встановлюються відповідно до статті 281 Податкового кодексу України.
6.2. Пільги щодо сплати земельного податку для юридичних осіб встановлюються відповідно до статті 282 Податкового кодексу України.
6.3 Звільняються від сплати земельного податку органи місцевого самоврядування, комунальні установи, організації, підприємства міської ради, утворені на території міста відповідно до рішень міської ради, заклади, установи та організації комунальної власності для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, музеї, бібліотеки, які повністю утримуються за рахунок коштів місцевого бюджету, за земельні ділянки об’єктів зеленого господарства (сквери, парки) комунальної власності, за земельні ділянки під розміщення спортивних споруд та інфраструктури, що перебувають у комунальній власності міста, об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельні кооперативи.
6.4 Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями та їх частинами сплачується на загальних підставах.
7.Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню
7.1. Не сплачується земельний податок за земельні ділянки визначені статтею 283 Податкового кодексу України.
- Податковий період.
8.1 Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
9.Порядок обчислення та строк сплати плати за землю
9.1Порядок обчислення та строк сплати земельного податку визначені статтею 286-287 Податкового кодексу України.
10.Контроль
10.1 Контроль за правильністю та своєчасністю сплати плати за землю здійснюється об’єднаною державною податковою інспекцією.
11.Порядок зарахування плати за землю
11.1. Податок на землю зараховується до місцевого бюджету у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.
12.Відповідальність
12.1. Відповідальність за повноту та правильність справляння, своєчасність сплати земельного податку до місцевого бюджету покладається на платників відповідно до Податкового кодексу України.
Секретар міської ради І.Г.Матейчук
