Субота, Вересень 23
Салон ComfortHouse

Пенсійний фонд: офіційна робота сьогодні – гідна пенсія завтра

Пенсійний фонд 

Одним із питань при складанні звіту з ЄСВ залишається правильність відображення відпускних та лікарняних, отож нагадуємо “Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, що регламентується наказом Міністерства фінансів України  №435 від 14.04.2015.

Суми відпускних та лікарняних найманих працівників обов’язково повинні бути відображені у звіті ЄСВ за формою «Додаток 4» (Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів).

Зазначені види нарахувань відображаються у таблиці 1 (Нарахування єдиного внеску) та таблиці 6 (Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам) звіту ЄСВ. Але тут є певні особливості, на які необхідно звернути увагу. Ось конкретні рекомендації щодо порядку запису вказаних нарахувань:

Лікарняні

Лікарняний листок повинен бути відображений у тому місяці, в якому працівник надав його роботодавцю, але не пізніше 12 календарних місяців від дня його закриття.

У таблиці 1 «Додатку 4» лікарняні відображаються в таких рядках:

  • 3 – сума нарахованих лікарняних за перші 5 днів тимчасової непрацездатності;
  • 4 – допомога з тимчасової непрацездатності за рахунок Фонду соціального страхування;
  • 1 – сума ЄСВ (база нарахування за лікарняними не відокремлюється і зазначається загальною сумою разом з іншими нарахуваннями).

Слід зазначити, що таблиця 1 (Нарахування єдиного внеску) декларує загальні суми єдиного внеску, нараховані у звітному місяці, тому фактично формується як підсумок частини звіту в розрізі застрахованих осіб (таблиця 6 (Відомості про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам). Рядок 1.3 та рядок 1.4 Таблиці 1 повинні розраховуватися (визначатися) страхувальником самостійно, оскільки таблиця 6 не передбачає відокремлення сум нарахованих лікарняних за перші 5 днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця. Задля уникнення помилки щодо сум нарахованих лікарняних в цілому по звіту орієнтиром може слугувати категорія застрахованої особи, що пов’язана з лікарняними виплатами, яка відображається в таблиці 6. Отже, сума рядка 1.3 та рядка 1.4 Таблиці 1 повинна відповідати загальній сумі по всіх застрахованих особах, у яких було застосовано в рядках таблиці 6 відповідні коди застрахованих осіб.

У таблиці 6 додатку 4 відображаються лікарняні, виплачені у звітному місяці за кожного працівника, якому вони нараховувались, і за кожен місяць окремо.

Лікарняні відображаються спеціальними кодами категорій застрахованих осіб (Реквізит 9 Таблиця 6):

«29» – сума допомоги з тимчасової непрацездатності, на яку нараховуються 22% ЄСВ;

«36» – сума допомоги з тимчасової непрацездатності для працюючих інвалідів (8,41% ЄСВ).

Вказуються такі нарахування в окремих рядках із розбиттям по місяцях, на які припадають нарахування. Обов’язково заповнюється місяць і рік, за які нараховані лікарняні (Реквізит 11 Таблиці 6) та кількість календарних днів тимчасової непрацездатності ( Реквізит 13 Таблиці 6).

Відпускні

У таблиці 1 додатку 4 відпускні відображаються в рядках 1.1 та 1.2 разом із основною заробітною платою, оскільки вони входять до складу додаткової заробітної плати. Нарахування ЄСВ на відпускні відображаються в графі 3.1 разом із іншими нарахуваннями.

У таблиці 6 додатку 4 відпускні відображаються з типом нарахування «10» із обов’язковим розбиттям сум за відповідні періоди із заповненням місяця та року.

Слід зазначити, що у випадку, коли відпускні працівнику були нараховані за повний наступний місяць, то у звіті за наступний місяць у таблиці 6 обов’язково потрібно відобразити цього працівника із сумою заробітної плати 0,00 грн.

Також після нарахування лікарняних та відпускних потрібно перевірити, чи дотримується норма закону про мінімальний внесок ЄСВ. Якщо загальна сума заробітної плати та лікарняних (відпускних) за певний звітний місяць менша розміру мінімальної заробітної плати, то обов’язково потрібно зробити донарахування до мінімального внеску ЄСВ та відобразити його у звітності.

 Галина БАРАБАЩУК, провідний спеціаліст відділу інформаційних систем та електронних реєстрів управління інформаційних систем та електронних реєстрів.

Офіційна робота сьогодні – гідна пенсія завтра

Офіційна робота сьогодні – гідна пенсія завтра

Легалізація заробітної плати залишається одним із найактуальніших питань сьогодення, адже чимало роботодавців ігнорують гарантований рівень мінімальної заробітної плати і змушують найманих робітників працювати на невелику зарплату, а почасти й взагалі не декларують оплату їхньої праці.

Погодившись на одержання зарплати у “конверті”, більшість людей не замислюються про те, що свідомо обкрадають себе, оскільки в такому випадку роботодавець не сплачує єдиного соціального внеску, період трудової діяльності не зараховується до страхового стажу, а зарплата не враховується при обчисленні пенсії.

Виплачуючи працівникові заробітну плату в розмірі, меншому за  мінімальний, роботодавець не лише порушує його конституційне право на заробітну плату, не нижчу за визначену законом, а й прирікає на мізерну пенсію в майбутньому.

Держава стоїть на захисті прав найманих  працівників. Зокрема, у статті 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” записано: “У разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску”. Отож навіть якщо найманий працівник буде оформлений на неповну ставку із заробітною платою, меншою за мінімальну, роботодавець зобов’язаний сплачувати внесок розміром 22% мінімальної заробітної плати (3200 грн.).

Роботодавцям та громадянам необхідно пам’ятати, що лише офіційно працевлаштований працівник, за якого роботодавцем здійснюється сплата єдиного соціального внеску в розмірі, не меншому за мінімальний,  набуває страхового стажу, необхідного для призначення соціальних та пенсійних виплат.

Виплата надбавки до пенсії особам, які мають статус Почесного донора України

Виплата надбавки до пенсії особам, які мають статус Почесного донора України

Відповідно до ст. 13 Закону України „Про донорство крові та її компонентів” особи, яким надано статус Почесний донор України, мають право на отримання надбавки до пенсії у розмірі 10 % від затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.

Вказаний прожитковий мінімум згідно Закону України „Про Державний бюджет України на 2017 рік з 01.05.2017 встановлено на рівні 1624,00 грн.,  з 01.12.2017 – 1700,00 грн. Виходячи з цього, розмір надбавки до пенсії складає з 01.05.2017 – 162,40  грн., з 01.12.2017 – 170,00 грн.

Документом, що підтверджує набуття такого статусу є посвідчення „Почесний донор України” (або „Почесний донор СРСР”), на підставі якого і установлюється відповідна надбавка до пенсії та надаються інші пільги, передбачені Законом України „Про донорство крові та її компонентів”.

Клопотання про видачу посвідчення порушують спеціалізовані установи і заклади переливання крові за місцем набуття донором статусу Почесного донора України. Рішення про видачу посвідчення приймає Департамент охорони здоров’я обласної державної адміністрації за погодженням з Міністерством охорони  здоров’я України.

Надбавка до пенсії особам, яким надано статус Почесний донор України встановлюється на підставі поданої до органів Пенсійного фонду заяви та посвідчення.

Тетяна ГРИГОРАШ, головний спеціаліст відділу методології та роз’яснювальної роботи з обслуговування громадян управління пенсійного забезпечення

Обчислення стажу роботи в колгоспі

Обчислення стажу роботи в колгоспі 

Одним з показників, від якого залежить розмір пенсійного забезпечення, є страховий стаж особи.

Відповідно до статті 24 Закону України “Про загальнообов΄язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження персоніфікованого обліку – на підставі документів та у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності вказаним вище Законом пенсії на загальних підставах призначались згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення”, статтею 56 якого передбачено, зокрема, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі членства в колгоспах, незалежно від характеру, тривалості роботи і перерв. При цьому, при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника, в яку, зокрема, вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання. Тобто, якщо колгоспник не виробив обов’язковий мінімум трудової участі в громадському господарстві з причин, визнаних правлінням чи загальними зборами колгоспників поважними, адміністрація колгоспу вносила відповідні записи до трудової книжки.

В разі відсутності рішення правління колгоспу або загальних зборів колгоспників або правонаступника про зарахування певного року до стажу роботи, через невиконання встановленого мінімуму трудової участі в колективному господарстві з поважної причини, обчислення страхового стажу проводиться за фактичною тривалістю в такому порядку: загальна кількість відпрацьованих людиноднів ділиться на 25,4.

У випадку відсутності трудової книжки колгоспника або в разі відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж колгоспника підтверджується довідкою господарства, в якому набуто стаж або довідкою правонаступника. В разі ліквідації господарства колгоспний стаж підтверджується довідками архівних установ.

Світлана ХІТИК, головний спеціаліст управління пенсійного забезпечення

Відповіді щодо призначення пенсії відповідно до ЗУ ''Про державну службу''

Відповідають фахівці управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області

«З серпня 2001 року працюю в міській раді як посадова особа місцевого самоврядування на посаді спеціаліста І категорії. Маю близько 16 років спеціального стажу. В серпні цього року досягаю пенсійного віку чи маю я право на призначення пенсії відповідно до норм Закону України «Про державну службу».

З 01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» №889–VІІІ від 10.12.2015 (надалі – Закон №889–VІІІ).

Згідно із статтею 90 Закону №889–VІІІ пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, пунктом 10 Прикінцевих Положень Закону №889–VІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності Законом, займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ  від 16.12.1993.

Пунктом 12 Прикінцевих положень Закону №889–VІІІ визначено, що для осіб, які на день набрання чинності Законом, мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993.

Відповідно до частини 3 ст. 3 вказаного Закону №889–VІІІ сфера дія цього Закону не поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 № 1441 існуючі в органах місцевого самоврядування посади віднесені до категорій посад органів місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», який набрав чинності з 04.07.2001. Відповідно до ст.15 цього Закону при прийнятті на службу, посадовим особам встановлюються ранги посадової особи місцевого самоврядування в межах відповідної категорії.

З огляду на зазначене, правові підстави призначення пенсії за нормами Закону України Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 посадовим особам органів місцевого самоврядування відсутні.

«Якщо переходити на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, то чи потрібно надавати нові довідки про заробітну плату померлого чоловіка, а чи можна скористатися документами про заробіток, що є в його пенсійній справі?»

У разі  смерті пенсіонера членам його сім’ї, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, таку пенсію може бути призначено з урахуванням документів, які містяться в пенсійній справі померлого годувальника. Якщо член сім’ї бажає додати документи про стаж і заробіток, які не було враховано під час обчислення пенсії годувальнику, законодавство дозволяє це зробити. Тобто чи надавати довідку про заробітну плату за інші періоди роботи годувальника, чи ні, вирішуєте Ви.

«Чи зараховуються до страхового стажу для призначення пенсії період догляду за інвалідом або престарілою особою?»

Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (чинний з 01.01.2004) передбачено, що страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до цього Закону підлягають, зокрема, один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють  догляд за інвалідом I групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80 – річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі, якщо до січня 2004 року непрацююча особа доглядала за інвалідом I групи  або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребував постійного стороннього догляду, час догляду зараховується до стажу незалежно від отримання  допомоги або компенсації. Зарахування цих періодів провадиться на підставі акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду та документів, які засвідчують перебування на інвалідності (для інвалідів І групи та дітей-інвалідів) і вік (для престарілих і дітей-інвалідів).

Час догляду, починаючи з 01.01.2004, зараховується до страхового стажу виключно за умови отримання відповідної допомоги або компенсації в органах соціального захисту населення.

Періоди догляду за інвалідом або престарілим зараховуються до страхового стажу на вказаних вище умовах при призначенні пенсій на загальних підставах. Зарахування цих періодів до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, чинним законодавством не передбачено.

Магазин Дніпро-М