ДПІ інформує: центр обслуговування, податковий борг

ДПІ

ДПІ у Сторожинецькому районі повідомляє, що з початку року Центром обслуговування платників суб‘єктам господарювання та громадянам надано 22077 сервісних послуг, в тому числі 2500 адміністративних послуг.

Найбільшою популярністю користувалася послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки. З початку року фізичним особам – громадянам надано 1619 таких послуг.

Крім того, за цей час зареєстровано 257 реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок, видано 49 довідок про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, 1 довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи, а також 130 витягів з реєстру платників єдиного податку тощо.

Надано 55 податкових консультацій.

Нагадуємо, що платники мають змогу ознайомитися з переліком адміністративних послуг, які надаються у ЦОП ДПІ у Сторожинецькому районі та інформаційними картками адміністративних послуг на суб-сайті ГУ ДФС у Чернівецькій області в розділі “Адміністративні послуги”, а також на інформаційних стендах у приміщенні Центру обслуговування платників ДПІ у Сторожинецькому районі за адресою: м. Сторожинець, вул. Лопуляка, 8.

Платник податків має право розстрочити податковий борг

Платник податків має право розстрочити податковий борг

Державна податкова інспекція у Сторожинецькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області нагадує платникам податків, що відповідно до п. 100.1 ст. 100 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п. 129.4 ст. 129 ПКУ.

Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.

Розстрочені суми грошових зобов’язань або податкового боргу (в тому числі окремо – суми штрафних (фінансових) санкцій) погашаються рівними частками починаючи з місяця, що настає за тим місяцем, у якому прийнято рішення про надання такого розстрочення (п. 100.6 ст. 100 ПКУ).

У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

  • при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
  • при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. (п. 126.1 ст. 126 ПКУ).

Такий порядок застосування штрафних санкцій залишається і при укладанні договору про розстрочення податкового боргу.

При цьому згідно з п. 3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов’язання (податкового боргу) пеня та штрафи на розстрочений податковий борг не нараховуються.

Враховуючи зазначене, платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов’язань, передбаченого ст. 126 ПКУ, в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошових зобов’язань з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, і до дня укладання договору про розстрочення податкового боргу.

Нарахування штрафів здійснюється у день сплати розстроченої суми податкового боргу на суму фактичної сплати.

Відповідне роз’яснення розміщене на офіційному веб-порталі ДФС України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі у категорії 134.10.

Детальніше звертайтесь до ДПІ у Сторожинецькому районі: м. Сторожинець, вул. Лопуляка, 8 або за тел. 2-11-55, 2-17-09, 2-24-11.

Понижуючий коефіцієнт для зменшення розміру єдиного внеску

Понижуючий коефіцієнт для зменшення розміру єдиного внеску

ДПІ у Сторожинецькому районі звертає увагу платників, що Законом України від 02 березня 2015 року №  219-VIII ”Про внесення змін до розділу VIII ”Прикінцеві та перехідні положення” Закону України ”Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”(щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці)”, передбачено більш лояльні умови понижуючої ставки єдиного внеску, який набрав чинності 13 березня 2015 року.

Платники єдиного внеску при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами можуть застосовувати розмір єдиного внеску з урахуванням понижуючого коефіцієнта (далі – коефіцієнт), якщо виконуються одночасно такі умови:

  • база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу;
  • після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;
  • кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 % середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік.

Коефіцієнт щомісячно обчислюється платниками самостійно. Якщо в результаті розрахунку коефіцієнта його значення складає менше ніж 0,4, то платник застосовує коефіцієнт 0,4.

Коефіцієнт застосовується в тому числі при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи, тобто нарахована заробітна плата (дохід) сумісникам також включається для розрахунків понижуючого коефіцієнта.

З детальною інформацією щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування можна ознайомитися на офіційному порталі ДФС України (https://sfs.gov.ua/) в розділі “Податкові зміни – 2015”.

Про податок на додану вартість

Про податок на додану вартість

Головне управління ДФС у Чернівецькій області повідомляє, що відповідно до пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначена пунктом 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з податку на додану вартість, що обліковуються в інтегрованих картках платників податку станом на 01.07.2015 р. (абзац третій пункту 34 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу).

Водночас уточнені дані про помилково та/або надміру сплачені до бюджету платежі, станом на перше число місяця, наступного за звітним (станом на 01.07.2015 р.), можуть бути сформовані Державною фіскальною службою України після завантаження відповідної інформації до центральної бази даних служби.

Згідно з Тимчасовим регламентом експлуатації інформаційної системи “Податковий блок”, затвердженим наказом ДПС України від 24.12.2012 р. N 1198, завантаження центральної бази даних ДФС уточненою інформацією про стан розрахунків платників з бюджетом (у тому числі про надміру сплачені суми платежів) здійснюється на п’ятий (юридичні особи) та шостий (фізичні особи – суб’єкти господарської діяльності) робочі дні звітного місяця.

Таким чином, збільшення суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначеної пунктом 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу, за рахунок сум помилково та/або надміру сплачених станом на 01.07.2015 р. грошових зобов’язань з податку на додану вартість з урахуванням технологічного процесу буде здійснено до 10 липня 2015 року.

Довідково: лист ДФС від  22.06.2015 р. № 22361/7/99-99-19-03-02-17

Юрособи - платники єдиного податку не звільняються від сплати податку на майно

Юрособи – платники єдиного податку не звільняються від сплати податку на майно

Фахівці Головного управління ДФС у Чернівецькій області зазначають перелік податків і зборів, від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності за якими звільняються платники єдиного податку, наведено у п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу.  Зокрема, платники єдиного податку не є платниками податку на майно (в частині земельного податку), але за умови, що земельні ділянки використовуються платниками єдиного податку третьої групи для провадження господарської діяльності, а платниками четвертої групи — для ведення сільськогосподарського товаровиробництва. Тобто платники єдиного податку повинні звертати увагу на категорію земельної ділянки, яку вони використовують, її цільове призначення.

Нарахування, сплата та подання звітності з податків і зборів інших, ніж зазначені у п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу, здійснюються платниками єдиного податку в порядку, розмірах та у строки, встановлені цим Кодексом.

Водночас слід звернути увагу на особливості справляння плати за землю (земельного податку) платниками єдиного податку третьої групи у разі, якщо між суб’єктами господарювання виникають орендні відносини.

Так, відповідно до статей 269 та 270 Податкового кодексу платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктом оподаткування — земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно зі ст. 796 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі — Цивільний кодекс) одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, що передається наймачеві. Якщо його у договорі не визначено, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Якщо земельну ділянку в оренду не надано, орендар отримує лише право користування зазначеною земельною ділянкою відповідно до ст. 796 Цивільного кодексу.

Для звільнення від сплати земельного податку в оренду має бути надано саме земельну ділянку. Супутнє використання земельної ділянки орендарем при оренді будівлі або споруди не дає підстав для звільнення орендодавця від сплати земельного податку.

Враховуючи викладене, власник земельної ділянки — платник єдиного податку третьої групи за земельну ділянку під будівлями (їх частинами), що передані в оренду іншим суб’єктам господарювання, не звільняється від подання до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкової декларації з плати за землю та є платником земельного податку з урахуванням прибудинкової території на загальних умовах і, зокрема, якщо надання в оренду нерухомого майна є основним або одним із видів діяльності суб’єкта господарювання.

Прийняли на роботу працівника – повідомте територіальні органи ДФС

Прийняли на роботу працівника – повідомте територіальні органи ДФС

ГУ ДФС у Чернівецькій області  повідомляє, що Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 затверджений порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу.

Порядок передбачає, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника ЄСВ за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:

  • засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;
  • на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
  • на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Нагадаємо, що з 1 січня 2015 року набрали чинності зміни до статті 24 Кодексу законів про працю України, внесені Законом України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці». Так, відповідно до частини третьої статті 24 КЗпПУкраїни працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

До набрання чинності порядку Кабінетом Міністрів України«повідомленням» вважається заповнення таблиці 5 додатку 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.15 № 435, яке подається у складі обов’язкової звітності за календарний місяць до територіальних органів фіскальної служби за основним місцем обліку платника із зазначенням трудових відносин з прийнятими працівниками. При цьому окремо при кожному прийнятті працівника на роботу, титульний аркуш з таблицею 5 додатка 4 до Порядку не подається.

Звертаємо увагу роботодавців: відповідно до ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

  • фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ – у 30-кратному розмірі мінімальної зарплати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
  • порушення інших вимог трудового законодавства – у розмірі мінімальної зарплати

З 1 липня за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних - штраф

З 1 липня за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних – штраф

З 1 лютого 2015 року обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні сформовані за операціями, починаючи з цієї дати.

Це стосується  в тому числі тих податкових накладних, які складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, а також податкові накладні, що не надаються покупцю, а також незалежно від суми ПДВ, вказаній в такій податковій накладній. Розрахунок коригування до таких податкових накладних також обов’язково реєструється в ЄРПН.

Термін реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН становить 15 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Податкові накладні, складені за операціями, здійсненими після 1 лютого поточного року можуть бути зареєстровані в ЄРПН після закінчення 15-денного терміну реєстрації із одночасним застосуванням штрафів, але не пізніше 180 днів з дати їх складання. Штрафи за порушення платниками податку термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН застосовуватимуться у таких розмірах:

  • 10 % від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
  • 20 % від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
  • 30 % від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
  • 40 % від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Якщо податкова накладна/розрахунок коригування зареєстровані протягом 30 календарних днів з дати їх складання, то з 1 лютого по 1 липня 2015 року штраф, у розмірі 10%, передбачений Податковим кодексом не застосовується.

Штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН передбачено статтею 120¹ Податкового кодексу України.

Джерело: ДПІ у Сторожинецькому районі

Категорія: Економіка
Сторожинець.info
МЕНЮ

КОНТАКТИ