Питання про забезпечення права працівника на відпочинок завжди було актуальним. Кожна особа, яка працює має право на відпочинок, тобто скористатися своїм правом на відпустку. Наразі в літній період особливо актуальним стає питання відпусток та всі нюанси, пов’язані з ними.
Бувають випадки, коли працівники не використовують своє право на відпустку протягом року, але це ніяк не означає, що наступного року він втрачає невикористані дні відпочинку.
Якщо працівник з якихось причин не зміг або не захотів використати свою щорічну відпустку, яка гарантована йому ст. 2 Закону України “Про відпустки”, в такому випадку закон дозволяє використовувати накопичені дні протягом наступних 12 місяців. Однак, якщо працівник і в наступному році не відправився відпочивати, це стає проблемою для роботодавця.
Ці накопичені дні не можна списати, а компенсувати грошима закон дозволяє лише у випадках:
- звільнення працівника;
- переведення на інше підприємство;
- заміни щорічної відпустки грошовою компенсацією;
- після смерті працівника – спадкоємцям.
Грошова компенсація виплачується за весь час невикористаної відпустки, тобто без терміну давності. При цьому виплата компенсації працівникові за його бажанням замість відпустки можлива тільки якщо працівник використав не менше 24 календарних днів своєї відпустки.
Тобто, коли співробітник з року в рік не бере відпустку, ці дні не згорають, а постійно накопичуються. При цьому працівнику можуть підвищувати зарплату, проводити індексацію і т.п., а потім при звільненні підприємству доведеться виплатити всю суму відпускних, виходячи з останньої актуальної для розрахунку зарплати.
Підприємству загрожує штраф за порушення трудового законодавства в розмірі трьох мінімальних зарплат за кожен такий виявлений випадок.
Щоб отримати компенсацію, працівник (або його спадкоємець) повинен подати заяву в довільній формі, де вказати підставу для отримання компенсації (звільнення, переведення на інше місце роботи, заміна частини щорічної відпустки, смерть працівника). На підставі заяви видається наказ про виплату грошової компенсації. При цьому особам до 18 років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.
Буває і навпаки, коли працівники шукають будь-які приводи, щоб збільшити тривалість свого відпочинку. І тут закон їм дає можливість продовжити відпустку за рахунок додатково виділених днів.
Крім основної щорічної відпустки Закон України “Про відпустки” передбачає ще три види додаткового відпочинку:
- щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці (ст.7);
- щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, наприклад, за ненормований робочий день, за роботу за комп’ютером і т.п. (Ст.8);
- інші додаткові відпустки, передбачені законодавством, наприклад, за вислугу років держслужбовцям.
Працівник, який має право на кілька додаткових відпусток, повинен вибрати один з них. Наприклад, за ненормований день або за роботу з комп’ютером.
З цього списку видно, що велика частина українців може скористатися своїм правом на додаткову відпустку через роботи за комп’ютером. Для них відпустка може бути збільшений до 4 днів.
Додаткова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, тривалістю до 35 календарних днів.
Список таких виробництв, робіт, професій і посад, затверджується Кабінетом Міністрів України. Працівники, які працюють на електронно-обчислювальних машинах і обчислювальних машинах, пов’язана з підвищеним зоровим і нервово-емоційним напруженням, тому таку роботу відносять до роботи з особливим характером праці.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки повинна встановлюватися колективним або трудовим договором, відповідно від часу зайнятості працівника.
Тільки вибити таку відпустку непросто. Адже закон вимагає, щоб робота за комп’ютером займала як мінімум більше 50% робочого часу. А такий облік годин, проведених за монітором, практично ніде не ведеться. Ніяких офіційних форм звітності з цього приводу не існує.
Тому тут все залежить від доброї волі роботодавця. Найчастіше додаткову відпустку працівникам дають західні компанії, для яких зайві 4 дня великої ролі не грають, а псувати відносини зі співробітниками і перевіряючими вони не хочуть. Адже не надання такої додаткової відпустки – це порушення.
Відкликати співробітника з відпустки тільки тому, що в офісі немає кому працювати (наприклад, змінник захворів), закон не дозволяє. Ст.79 КЗпП і ст.12 закону «Про відпустки» чітко визначають випадки, коли таке можливо:
- відвернення стихійного лиха;
- запобігання виробничої аварії або негайне усунення їх наслідків;
- запобігання нещасним випадкам, простою, загибелі або псування майна підприємства, установи, організації;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
Тільки для держслужбовців передбачений окремий порядок, коли чиновників можуть відкликати просто за наказом (розпорядженням) керівника держслужби.
Частина невикористаної відпустки за погодженням з керівником держоргану надається чиновнику в будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки в наступному році з відшкодуванням непередбачуваних витрат державного службовця у зв’язку з його відкликанням з відпустки.
Для всіх інших відкликання з відпустки допускається тільки за таких умов:
- згоди працівника;
- основна безперервна частина відпустки (до відкликання або після нього) повинна становити не менше 14 календарних днів;
- невикористана частина щорічної відпустки надається працівникові після закінчення дії причин, за якими він відкликаний з відпустки.
За згодою працівника частина відпустки може бути перенесена на інший період, за умови, що вона буде надана до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка (ст. 12 Закону «Про відпустки»).
Для відкликання працівника з відпустки на підприємстві видається наказ. У наказі обов’язково зазначається підстава для відкликання і термін, на який відпустку переривається і обумовлюється порядок використання решти відпустки.
Крім того, роботодавець повинен отримати письмову згоду працівника на відкликання з відпустки. Це може бути заява працівника про готовність відмовитися від відпочинку або відмітка про те, що працівник не заперечує вийти на роботу за службовою запискою роботодавця.
Також нагадуємо про Загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!» який реалізується Міністерством юстиції у співпраці з системою безоплатної правової допомоги, територіальними органами юстиції, за підтримки юридичних клінік, міжнародних донорів та партнерів.
Наша мета – підвищити юридичну грамотність українців та сформувати нову правову культуру в суспільстві. Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави.
Ми не лише інформуємо громадян про їхні права, а й навчаємо їх, як ці права захищати. Ми даємо чіткі й зрозумілі поради, як діяти, коли твої права порушують. Ми доводимо, що держава може бути твоїм партнером, і встановлюємо рівність перед законом для кожного українця.
Одним з ключових елементів, який забезпечує реалізацію проекту «Я МАЮ ПРАВО!», є надання громадянам безоплатної правової допомоги. Це дієвий та ефективний механізм, який дає можливість захистити свої права кожному.
Нагадуємо, що Сторожинецьке бюро правової допомоги знаходиться за адресою: м. Сторожинець, вул. Чернівецька, 6а (будівля Сторожинецької районної ради), 4 поверх.
Серед основних послуг: надання правової інформації, консультацій та роз’яснень, доступ до електронних сервісів Міністерства юстиції України, надання допомоги у забезпечені доступу до вторинної правової допомоги.
Прийом громадян здійснюється у робочі дні з 8:00 до 17:00 год. Поспілкуватися зі спеціалістами можна телефоном 2-28-99 та за допомогою Skype-зв’язку, для цього просто внесіть до списку контактів електронне ім’я відділу: «Сторожинецьке бюро правової допомоги» або логін бюро «[email protected]».
