До мене, як до депутата Сторожинецької ОТГ звернулися батьки дітей, які відвідують один з дитячих навчальних закладів нашої громади, з проханням пояснити ситуацію постійних зборів коштів на потреби дітей та навчальних закладів, в яких перебувають їхні діти, аргументуючи “нестачею коштів в мерії”.
Я звернулась до мерії з запитанням, чи дійсно міською радою нічого не виділяється, в даному випадку на ДНЗ “Сонечко” села Панка.
Відповідь містила повний перелік витрат, розрахованих на 2018 рік та щомісячний розхід установою, крім актів виконаних робіт.
Дану інформацію я повідомила батькам, на що отримала звинувачення у бік вихователів, про те, що вони доносять їм іншу інформацію. При спілкуванні з працівниками ДНЗ я дізналася, що зі зміною керівника установи, змінилися і «апетити» керівника та потреби установи – крім того, що «традиційно» збиралися кошти на миючі засоби, з’явилася потреба у фортепіано, іграшках та інших видатках, звіт про використання коштів на які ніколи ніхто не чув.
Хочу сказати, що благодійність та меценатство ніхто не відміняв і не забороняв. Але те, як робиться це у закладах освіти і в більшості установ – вражає.
Міністр освіти, пані Лілія Гриневич, з усіх телеканалів закликає про відміну батьківських комітетів та зборів коштів і товарів у будь-якій формі у закладах освіти, де мають створюватися спеціальні фонди.
Міська рада на основі звернень складає розрахунки на весь бюджетний рік та виділяє кошти, які, як виявляється, заклади отримують “частково” і теж ділять з розрахунку “зекономити”.
Натомість батькам – “ваші діти – забезпечуйте їх усім”. Завідуюча зобов’язує, “рекомендує”, “повідомляє” вихователям потребу і ті своїми силами та батьківськими коштами повинні це забезпечити.
Відповідно, що стосується дітей – “то батьки”, що для потреб вихователя – “власним коштом”. Наприклад, канцтовари. Завідуючу не цікавлять можливості тих чи інших. В іншому випадку – не виконання функціональних обов’язків , або ваша дитина “біла ворона”, бо вона перебуває за рахунок інших.
З цього приводу ініціювала службову перевірку, що повинно бути та що є по факту. Міський голова дав доручення першому заступнику голови Сторожинецької громади Петру Брижаку.
В процесі відтермінування виїзду до установи озвучувались ще нові свідчення того, що керівник закладу, користуючись перевагою своєї посади, діяла не в інтересах закладу, батьків та дітей.
До прикладу – “спонсорська допомога” для новачків у розмірі 500 гривень з дитини; миючі засоби – 50 гривень з дитини на одне півріччя; канцтовари (зокрема папір) були придбані в лютому і не видавалися по червень; миючі засоби – частково (зошит-відомість видачі, який мені продемонструвала завідуюча, був не пронумерований і не прошнурований); помічники вихователів самі повинні були придбати засоби для виховання; скатертини, “костюми Дідів Морозів” (цікаво, що робить відділ культури, який мав би, напевно, забезпечити “Діда Мороза у костюмі”, а не лише «успішних пань та берегинь»?); фортепіано (дуже хотіли батьки, як і керівника гуртка хореографії, якому сплачували 30 гривень за кожну дитину в місяць, при цьому окремого приміщення в садочку немає, а гурток проводився під час основного заняття – класно?!); фахівець з хореографії – особисте досягнення завідуючої, чому передувала «відмова» від половини ставки основного музичного працівника-пенсіонера.
Крім того, я дізналась, що вихователь, який працював по інклюзії (спеціаліст по дітях з особливими потребами) – не працює. Особисто спитавши вихователя про причини звільнення дізналась, що після того, як завідуюча запросила людину на роботу і та офіційно розпочала працювати, їй було додатково повідомлено і зобов’язано підписати документ, що вона іде на випробувальний термін – 6 місяців, ніби «просто процедура».
Жінка працювала, виконуючи всю роботу, але не погоджувалась з протиправними зобов’язаннями завідуючої. На що отримала пропозицію “написати заяву за власним бажання”, бо в іншому випадку буде “непроходження випробувального терміну та зіпсована трудова”. На прохання і вмовляння не піддавалась, аргументуючи що та заважає їй працювати.
Аналогічна ситуація з вихователем, у якого є в групі дитина з особливими потребами – була написана заява за власним бажанням (відстояли батьки). Цієї принциповості та стійкості у прийнятті рішень потрібно позичити нашому мерові. Одне непогодження – заява на звільнення.
З приводу ремонтних робіт, так само все не прозоро. Заклад закрили, всіх відправили в відпустку (саме, з цього приводу було багато сперечань, а в минулому році результат – звільнення попередньої завідуючи.
Виникають питання – скільки треба фарби? Виявляється, не знає ні завідуюча, ні бухгалтери мерії (більшість майданчикових споруд не фарбується ). Ремонт приміщень – частковий (підлога у ванній кімнаті пофарбована 20 см по периметру, не всі стіни, відділення вбиральні – за потреби (2 з 3)).
Гроші за послуги ремонту – офіційно близько 7 тис. гривень, не офіційно – більше. Міська рада порахувала 25,7 тис. гривень на поточні ремонти приміщень і пічок. Хто і як витрачатиме ці кошти?
Чому для фарбування ігрових майданчиків та батарей були “безкоштовно” залучені вихователі у період відпустки і де подінуться решта заплановано-виділених коштів? Фарбу продовжують збирати ті, хто не здав до періоду закриття на ремонт.
Питання підписки на періодичні видання мене здивувало більше всього, бо я особисто пропонувала на освітянській комісії керівникові відділу освіти Андрію Гакману та першому заступнику голови з гуманітарних питань Петру Брижаку розглянути варіант підписки електронних видань спеціальної літератури для методичної роботи, що дозволяє зекономити кошти та збільшити об’єм інформації, адже такі видання містять аудіо- та відео-матеріали. Це було проігноровано – “не потрібно”, “не цікаво”, адже, певно, можна дублювати – одні гроші “з мерії”, інші з вихователів?
По закупівлях – багато для мене, як підприємця, цікавого. Маючи власний магазин для дитячих потреб була неприємно здивована, що на суму 7,5 тис придбано 32 комплекти дитячої постільної білизни, тобто 234 грн. за комплект, при чому вартість такої білизни у гурті – 90 грн. за комплект.
Також з проведенням ремонтних робіт у навчальних закладах домовлено про перебування дітей з садочка в НВК і навпаки. Стало відомо, що заклад відвідують діти з НВК, якіх не вносять в «меню», а плату за харчування потрібно передавати завідуючій. На запитання батьків, чому, сплачуючи 60% коштів за харчування, їхні діти недоотримують у порціях, дізналися, що ділять на тих, хто заплатив завідуючій.
Питань є багато. Я звернуся за відповідями, але до кого? Завідуюча не поважає працівників свого закладу (принижуючи їх у різний спосіб), а це працівники, які вірою і правдою леліють роками дітей села Панка, за що їм велике дякую та шана!
Від себе на перед прошу вибачення за те приниження, яке вам доводиться відчувати в ході виявлення порушень у роботі закладу від посадових осіб. Є питання до першого заступника мера Петра Брижака, який називає всіх працівників “окремою, агресивною групою” та все робить для того, щоб завідуюча не відповідала за жодну свою провину.
Маніпулюючи фактами та применшуючи міру відповідальності керівника – пояснюючи це вимогами часу, а не некомпетентністю його та керівника відділу освіти Андрія Гакмана , який знову не з’явився (“бо дуже вже занятий”) при рекомендаціях мерові на призначення на керівні посади (з власних міркувань без обов’язкової фахової освіти). Питання є і до першого заступника голови РДА Діани Ковальчук, яка всіма своїми доводами підтверджує, яке в неї бажання “вирішувати” цю проблему, будучи при владі, на відміну від мене. Від себе хочу повідомити Діані Миколаїні, що в політиці та органах самоврядування «новачок», але я швидко вчусь.
Вибачте за “неграмотність”, але взагалі мені байдуже, яким словом чи ділом я буду як людина, як мати, як житель громади, як депутат нашої громади виявляти, рекомендувати, пропонувати, доносити всі проблеми до вас, як до «частини влади» для того, щоб хоч щось змінилось у нашому житті на краще. І це не гасло, а мої реальні наміри та справи.
До в.о. старости Панки Сергія Казюка лише скажу, що я звітувала як депутат перед громадою, хоча саме він приклав максимум зусиль, щоб жодних зборів та зустрічей зі мною не відбувалось. При цьому також вчиняючи протиправні дії (обмеження прав депутата) по відношенню до мене. Скільки зроблено мною, як звичайно громадянкою нашої країни, В.О. старости не зробити, навіть отримуючи заробітню платню за кошти жителів громади.
Висновок. Шановні батьки, вчителі, вихователі, керівники закладів – навчіться поважати себе та один одного. Не вважайте, що якщо у вас є гроші на «благодійність», то вона буде діяти на благо, а не на шкоду – у більшості випадків це “медвежа послуга” для дерибану.
Пам’ятайте, якщо ви можете дозволити собі видатки у необмеженій кількості, ви є чесні громадяни (сплатили податки, задекларували всі свої прибутки, не вкрали), то ви маєте гарантовані права з боку держави та органів самоврядування.
Але є люди, які сьогодні в силу різних причин (мала заробітна плата, безробітні) не можуть з вами розділяти спільно в однаковому розмірі чиїсь забаганки. І тому вони в будь-якому випадку залишаються ображеними (“здали кошти чи ні”).
Колись був період хаосу та невизначеності в нашій країні, “перестройка” – закривалися установи, хтось самоорганізовувався та прикладав зусилля для виживання.
Потім був період, коли ми не сперечались у виборі подарунків до дат та днів (суми коштів, ланцюжки, каблучки…) для вчителів. Проводили шикарні випускні!
Але тепер очевидно, що настав час переосмислення своїх потреб і визначення того хто ми є… Хочу лише нагадати нам всім, що час для дуже важкій, період війни в нашій країні і хтось без комфортних умов (і “куллєрів”, на які у НВК збирають по 750 гривень) віддає своє життя, щоб ми просто змінилися з “гравців” на чесних, порядних громадян, які вміють жити достойно!
Депутат Сторожинецької міської ради Світлана Грендей