Хто такий кінцевий бенефіціарний власник?
Відповідно до ст. 1 Закону від 14.10.2014 р. № 1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», кінцевий бенефіціарний власник (контролер) – це фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб. Вплив може здійснюватися, зокрема, шляхом:
- реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою,
- права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності,
- права давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління,
- прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов’язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.
При цьому кінцевим бенефіціарним власником не вважається особа, яка є агентом, номінальним утримувачем (власником) або є посередником щодо такого права.
Якщо підсумувати, то кінцевим бенефіціарним власником (контролером) може бути фізична особа, яка не обов’язково володіє часткою у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу компанії, але яка має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність компанії у спосіб, визначений Законом. Така думка міститься в Протоколі засідання Робочої групи з розгляду проблемних питань суб’єктів первинного фінансового моніторингу – небанківських установ від 5 березня 2015 року. Також в Протоколі зазначено, що кінцевий бенефіціарний власник (контролер) у юридичної особи може бути і відсутній.
Як зареєструвати?
Кінцевого бенефіціарного власника уповноважена особа вказує в реєстраційній картці під час реєстрації юридичної особи (форма № 1) згідно з Законом від 15.05.2003 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». При зміні кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) та/або власників істотної участі юридичної особи, державному реєстратору подається (надсилається поштовим відправленням з описом вкладення) за місцезнаходженням реєстраційної справи юридичної особи заповнена реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі (форма № 4). При цьому якщо документи надсилаються державному реєстратору поштовим відправленням, справжність підпису заявника на реєстраційній картці повинна бути нотаріально засвідчена (ч. 2 ст. 8 Закону).
Надання будь-яких інших документів для цих цілей законом не передбачено!
Де може знадобитися?
Наявність інформації і документів про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) може знадобитися, наприклад, під час виконання фінансових операцій. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу (а це – банки, страховики, кредитні спілки та інші фінансові установи; платіжні організації, оператори поштового зв’язку; філії або представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які надають фінансові послуги на території України; нотаріуси, адвокати, адвокатські бюро та об’єднання, аудитори, аудиторські фірми тощо) під час ідентифікації та верифікації з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника витребовує у клієнта – юридичної особи інформацію та/або документи, що підтверджують наявність структури власності такого клієнта, дані, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів). Про це йдеться в частинах 7 та 9 ст. 9 Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
При цьому суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі, коли неможливо встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), або якщо виникли сумніви стосовно того, що особа виступає від власного імені (ч. 1 ст. 10 Закону).
Відповідно до ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у разі ненадання клієнтом (особою, представником клієнта) документів, необхідних для встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), банківська установа, зокрема, зобов’язана відмовити у відкритті банківського рахунку.
Отже, кожна юрособа стикається з необхідністю проводити фінансові операції в банківських установах, а також час від часу звертається до інших суб’єктів первинного фінансового моніторігнгу. Тому мати документи, в яких міститься інформація про кінцевих бенефіціарних власників або про їх відсутність, необхідно усім юридичним особам.
Відповідальність
За неподання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи встановлена адміністративна відповідальність керівника юридичної особи або особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), – у вигляді штрафу від 5100 до 8500 грн. (ст. 166-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Адмінпротоколи про вказане правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи суб’єктів державного фінансового моніторингу.
Статтею 205-1 Кримінального кодексу України встановлена відповідальність за умисне подання документів, які містять завідомо неправдиві відомості, державному реєстратору. Міра покарання за це протиправне діяння – штраф від 8500 до 17000 грн., або арешт на строк від 3-х до 6-ти місяців, або обмеженням волі на строк до 2-х років (повторне скоєння такого злочину буде каратися значно суворіше). Тобто подання реєстраційної картки з неправдивими відомостями про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи цілком підходить під наведений склад злочину.
В процесі досудового слідства (ця категорія злочинів віднесена до компетенції органів внутрішніх справ) треба буде довести, що заявник умисно вказав неправдиву інформацію у документах, які подані до ЄДР. Але як перевірити достовірність поданої інформації, і хто це буде робити – поки що невідомо. Довести, хто саме є кінцевим бенефіціарним власником, на практиці буде доволі складно (тому є багато причин).
Дивлячись на все зазначене вище, щоб не потрапити під санкції, керівникам юридичних осіб, які не звільнені від вказаного обов’язку, слід подати інформацію про бенефіціарів своєї юрособи до державного реєстратора до 25.09.2015 р.
Хто повинен реєструвати кінцевого бенефіціарного власника?
В жовтні 2014 року до законодавства введено поняття «кінцевий вигодоодержувач підприємства», яке потім законодавець перейменував у термін «кінцевий бенефіціарний власник (контролер) юридичної особи». Також Законом від 21 травня 2015 року № 475-VIII внесені зміни до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи.
Отже, відповідно до ст. 64-1 Господарського кодексу України (далі – ГКУ), усі підприємства, крім державних та комунальних підприємств, зобов’язані встановлювати свого кінцевого бенефіціарного власника, регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстратору, у випадках та в обсязі, передбачених законом. У разі відсутності у юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера), у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника (учасника), якщо засновник (учасник) – юридична особа, подаються відомості про його відсутність.
Цей обов’язок розповсюджується не тільки на новостворені підприємства, але й на ті, що зареєстровані раніше. Передбачено, що юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності Законом від 14.10.2014 р. № 1701-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів», зобов’язані подати державному реєстратору відомості про свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) їх засновника (учасника), якщо засновник (учасник) – юридична особа, або про відсутність такого кінцевого бенефіціарного власника – упродовж 10-ти місяців з дня набрання чинності цим Законом. Закон набрав чинності 25 листопада 2014 р., тобто до 25.09.2015 р. юридичні особи повинні розкрити інформацію про своїх кінцевих бенефіціарів.
Хто звільняється від обов’язку подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника?
Зазначені вище відомості про бенефіціарія не повинні подавати:
1) юридичні особи, до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації яких інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) не включається відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”;
2) юридичні особи, засновниками (учасниками) яких є виключно фізичні особи, якщо кінцеві бенефіціарні власники (контролери) таких юридичних осіб збігаються з їх засновниками (учасниками). У такому разі засновники (учасники) – фізичні особи є бенефіціарними власниками (контролерами) такої юридичної особи.
Увага! У разі неподання юридичною особою (крім вказаних вище юридичних осіб) зазначеної інформації у встановлений строк (до 25.09.2015 р.) особи, відповідальні за подання такої інформації, притягуються до відповідальності (про відповідальність читайте нижче).
Закон передбачає і загальні виключення з правила – звільняються від обов’язку подавати інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності політичні партії, творчі спілки та їх територіальні осередки, адвокатські об’єднання, торгово-промислові палати, релігійні організації, державні та комунальні підприємства, державні органи, органи місцевого самоврядування та їх асоціації.
Чи повинні реєструвати кінцевого бенефіціарного власника громадські об’єднання?
Повинні, але з урахуванням зазначеного вище!
Відповідно до ч. 7 ст. 23 Закону України «Про громадські об’єднання», громадські об’єднання зобов’язані, зокрема, зберігати і регулярно оновлювати інформацію, достатню для ідентифікації згідно з вимогами закону кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) громадського об’єднання, а також надавати її державному реєстратору у випадках та в обсязі, передбачених законом. Але якщо засновниками (учасники) ГО є виключно фізичні особи, то окремо інформацію про бенефіціарів подавати не треба.
