Як я “калимив на дядю” і що з того вийшло

Літом 2017 року я заходив на СТО до Андрія █████████, де і познайомився з Андрієм ████████████ ██████████. Він тоді бурив свердловину у Андрія █████████ вдома.

Ну роботи тоді у мене не було і від одного з друзів поступила пропозиція – а не хоч шнеки мити?

Шнеки – це свердла, якими бурять свердловину. Важить таке свердло десь 35-50 кг без глини. Коли діставали його із свердловини, воно набирало вагу за рахунок намулу і синьої глини, яка на нього накручується по спіралі, і стає досить важким. Одному його важко підняти.

Пропозиція була така: мити ці шнеки і заробити можна 200, 400 і 700 грн. в день, в залежності від того, що робимо.

Поїхав я до Андрія █████████ на об’єкт, там скважина була уже пробурена, залишалося помити шнеки і завантажити на машину.

Ми з Андрієм █████████████ ██████████ склали усний договір щодо оплати праці. Я сказав йому, що не маю переживати за гроші, він в свою чергу сказав так: «Коли буримо шнеком – плачу 400 грн. в день, коли миємо обладнання – 200 грн. в день». Так і почали працювати.

Пропрацювавши все літо зі своїм рідним дядьком, до речі теж Андрієм, я відправив Андрію █████████████ звіт на електронну пошту в файлі Exel, який публікую:

Прийшла відповідь з таким приблизно змістом: «Понімаєш Коля, бурільнік – бєрьот машину, єдєт на об’єкт, буріт скважину і буріт удачно і тогда єму платят 400 грівєн в дєнь».

Ну я не бурильник і договір у мене був мити та подавати шнеки, носити і вантажити на машину, а він відредагував файл Exel, установивши ставку 200 грн. в день.

По факту, він змінив умови усного договору! 18.03.2019 року, в понеділок, подзвонив Андрій ████████████ і спитав, чи вийду я на роботу. Я сказав, що без проблем. Зустрівся з ним у Сторожинці біля Будинку культури і ми поїхали на об’єкт в Нижні Петрівці.

Поговорили з ним, я розказав, що був на стажуванні в магазині “Експрес” і претендую на посаду продавця консультанта. Сказав, що рву спину на вашій роботі і буду шукати собі іншу. Розповів, як мене боліла спина, ніби хребет – це ніж.

Була приватна розмова, яка не віщувала конфлікту. Приїхали на об’єкт і почали працювати. Він привіз нові болти з гайками до шнеків, ми дістали декілька шнеків зі скважини та замінили старі пальці на нові болти. Андрій ████████████ сказав, що на шнеках не працюють шаріки з пружинками, які фіксують пальці-шплінти і того ставимо ці болти.

Сказав дістати ще два шнека з касети. Я сказав що не Геркулес, після чого мені все одно самотужки прийшлося знімати їх з машини.

Далі я подавав шнеки безпосередньо в конструкцію. Андрій █████████████ сказав перевіряти шарік на шнеках. Я сказав: “Порядок, шарік працює!”. Ще подумав – навіщо його перевіряти, якщо все рівно ставимо болти з гайками. Він зауважив: «Я з тобою уже потєрял чєтирє шнека». Тут я його перепитав: «Ви рахуєте, що через мене втопити чотри шнека в Берегометі?” Я сказав, що перевірив всі шаріки в шнеках, на що він відповів: “Пи*диш!”.

Ну я поставив шнек на землю і сказав: “Перевіряйте самі, якщо не вірите”. Він трохи завагався, підійшов до шнека з газовим ключем в руках і почав перевіряти шарік.

Я його перепитав: “Працює?” На що, у відповідь отримав «плюху» в обличчя… Я зібрав речі і сказав, що принципово з ним працювати більше не буду. Поки збирав речі і переодягався, він підбіг до мене і сказав: “Працюємо далі, ти сказав, що сьогодні працюєш!”. Я спитав, що це було? Кілька разів. Він сказав, що ти мене не слухаєш. І що вдарив мене не кулаком, а долонею. А яка різниця? Після цього працювати з вами не буду!

Хочу додати, що в Берегометі ми втратили обладнання на 400 доларів – 4 шнека і забурник. Пальці, які з’єднували ці шнеки, не витримали механічного навантаження і лопнули. Також зіграв факт, що там біля річки кам’янистий шар ґрунту і дуже великі каміння.

Хочу добавити, що при бурінні я бачив як пальці через тиск і вібрацію виходять зі своїх посадкових місць, і я казав про це шефу.

Він все рівно продовжував бурити, хоч деякі пальці ми міняли, а деякі просто забивали назад. Плюс самі ці пальці були далеко не в ідеально технічному стані, що напевно є небезпечним! Я не є експертом, хоч і працював з 2017 року неофіційно помічником бурильника…

В результаті за 4 місяці роботи я заробив трохи більше 8100 гривень. Або по 2025 грн. в місяць.

Я написав заяву до інспекції з праці Сторожинецької міської ради. Мені вчора дзвонила Валентина Анатоліївна, питала, що їй робити з тою заявою (???). Переписувався з Андрієм ██████████, він сказав, що вибачився у Фейсбуці. Я сказав, що це не рахується. Він просив сказати Валентині Анатоліївні, що у нас мир і пояснити, що він не ПП, а тільки вчиться копати свердловини. З 2017 року.

Висновок такий – не треба працювати “на дядю”, який називає тебе другом, при цьому активно гнобить тебе, бо його бачте в “Влондоні обкурені негри” так гнобили.

Тут Україна, а не Лондон. Я себе гнобити не дозволю. Якщо словесну образу ще якось стерплю, то за “плюху” “дякую” не скажу!

Микола Барциховський

Категорія: Важливо Статті Суспільство
Сторожинець.info
МЕНЮ

КОНТАКТИ