“Миру в Україні, спокою в домівках наших” – такі побажання вкладали у писанку в Сторожинецькому ЦЕНТУМі.
У світі доти існуватиме любов, поки люди створюватимуть писанки…
18 квітня 2019 року у Сторожинецькому ЦЕНТУМі відбулось засідання Творчої майстерні «Духовна скарбниця» на тему: «Із попелу забуття: писанка – народний оберіг».
Захід розпочався з презентації керівника гуртків центру Рудої Наталії Михайлівни про традиції писанкарства на Буковині, з якими педагог знайомить своїх вихованців на гуртку „Мистецтво нашого народу”.
Доповідач ознайомила присутніх з тим, як наші предки дотримувались послідовності у підготовці до Великодніх свят; як і в які дні можна «писати» писанки. Зауважила словами мудрих представників старшого покоління: «У світі доти існуватиме любов, поки люди створюватимуть писанки».
Наталя Михайлівна звернула увагу на традиційну символіку саме буковинських писанок та їхнє значення у писанкарстві. Також розглянула різні техніки виконання Великодніх писанок. Серед традиційних: розписана воском, крапанка, драпанка, крашанка, трав’янка, зернівка, а також нетрадиційні: квілінг, мотанки, оздоблені бісером, різблені. На заняттях гуртка вихованці освоїли техніки розпису воском, в тому числі кольоровим; крапанки, крашанки. Цікаво, що мистецтвом писанкарства захоплюється і син майстрині Денис, котрий освоїв техніку різьблення, для якої використовують страусині яйця.
Обговорюючи презентацію, методист Богатир Т.В. відмітила актуальність теми, оскільки незабаром Великдень, а також повноту її розкриття: сприяти відродженню народних традицій і звичаїв, прищеплювати любов до народного мистецтва писанкарства та виховувати повагу до культури свого народу.
Тетяна Василівна зазначила, що керівник гуртка на заняттях особливу увагу звертає на формування у вихованців творчої уяви, художнього смаку, узагальнює знання дітей про писанки як твори декоративно-ужиткового мистецтва, навчає застосовувати отримані знання під час виготовлення писанок.
Учасники Творчої майстерні активно долучилися до майстер-класу «Розпис Великодньої писанки» воском.
Писанки можна довго зберігати, тому здавна жінки створювали прикраси з писанок, що були водночас і хатніми оберегами. Щоб до свята підготувати писанку-оберіг, вибрали традиційну буковинську техніку «писанка», яка дістала свою назву від процесу виготовлення, що потребує спеціального інструмента – “писачка” і бджолиного воску, при нагріванні яким можна писати.
Під час “магічного” процесу народження писанки Наталя Михайлівна поділилась досвідом та успіхами у народному ремеслі писанкарства і зауважувала: якщо це перша писаночка, то краще орнамент спочатку нанести олівцем, а вже потім “писачком”.
Керівник гуртка нагадувала, що під час виготовлення оберега, потрібно думати про щось хороше. Слід приділяти увагу своїм відчуттям у момент роботи, тому що оберіг поглинає вашу енергетику. Згідно з давнім українським звичаєм у хатах, де жили майстрині, збиралися для підсилення енергетики кілька жінок, де вони ткали, вишивали чи писали писанки.
Під час роботи співали пісень, тож і на засіданні лунали мелодії, або ж мовчали – «вписували» свої надії, побажання. Викладачі у оберіг- писанку вкладали енергетику і єдине бажання – миру Україні, спокою в домівках наших!
Джерело: ЦЕНТУМ, методист Богатир Т.В.
