Авторська стаття
Чи не щодня впродовж останніх років ми чуємо аргументи на користь децентралізації, завдяки якій на територіальні громади чи не відразу падає манна небесна.
Нас переконують, що з передачею від державних органів значних повноважень та бюджетів вони стають самостійними і можуть раціонально витрачати кошти, задовольняючи потреби людей.
Але, як це не парадоксально, в багатьох територіальних громадах явно проявляється тенденція до скорочення культурних запитів мешканців. Пояснюють це тим, що в дохідній частині громадської скарбниці не вистачає коштів на фінансування закладів культури.
Це, зокрема, засвідчила й ХХХVIII сесія VII скликання Сторожинецької міської ради, на якій, зокрема, заслухали питання про реорганізацію бібліотечної системи. До честі депутатів, вони не проголосували за рішення, за яким прочитувалося знищення мережі книгозбірень.
На порядок денний сесії було винесено 80 питань, і чотири з них стосувалися діяльності закладів культури Сторожинецької міської об’єднаної територіальної громади.
Перед ними без обговорення та майже одноголосно були затверджені штатний розпис міської ради в новій редакції та положення про преміювання працівників міської ради та підпорядкованих їй бюджетних установ на наступний рік. А відтак депутатам запропонували розгляд питання про внесення змін до штатного розпису працівників закладів культури клубного типу, з якого поінформував провідний спеціаліст відділу культури, туризму та з питань діяльності засобів масової інформації Андрій Гаврилюк. Він зазначив, що відповідно до розпорядження голови міської ради Миколи Карлійчука, працювала комісія з оптимізації, яка запропонувала вивести зі штатного розпису 4,5 штатної одиниці.
Коли із зали поцікавилися, які це посади, уточнив: пів ставки завідувачів клубів у Давидівці, Банилові-Підгірному, Заболотові, ставка і чверть ставки технічних працівників у Старій Жадові й Банилові та інші. Після роз’яснення таку «оптимізацію» депутати підтримали.
Не викликало дискусії питання щодо внесення змін до штатного розпису Сторожинецького будинку національних культур відповідно до клопотання відділу культури районної держадміністрації про взяття на баланс трьох штатних одиниць – керівників народних колективів: оркестру народних інструментів, аматорського театру і аматорського театру малих форм.
А. Гаврилюк пояснив, що це не передбачає додаткових коштів, оскільки попереднім рішенням вивільнили 1,5 ставки клубних працівників, а також додатково виведуть 1,5 ставки по будинку національних культур: пів ставки технічного працівника і ставку водія ж через несправність автобуса.
Коли дійшли до слухання про реорганізацію бібліотечних установ міської ради в публічні бібліотеки і створення бібліотечних пунктів, Андрію Олексійовичу довелося пояснити суть новації.
Комісія, створена для вивчення цього питання, запропонувала вивільнити всіх бібліотечних працівників загальноосвітніх шкіл (крім ліцею, гімназії і школи №1), а також усіх сільських бібліотечних працівників, оскільки сільські бібліотеки будуть працювати як бібліотечні пункти. Звільнених бібліотекарів прийматимуть на роботу за умови, що вони мають відповідну освіту і не досягли пенсійного віку.
Спочатку в залі запанувала мовчанка, а відтак почулося запитання: якщо в школі навчається 700 учнів, для чого звідти забирати бібліотекаря? Після плутаних і незрозумілих пояснень прозвучав вердикт: половина депутатів за це рішення голосувати не буде, бо воно призведе до звільнення десятків людей.
А. Гаврилюк намагався переконати депутатів, що книжкові фонди сільських та шкільних бібліотек ніхто нікуди переносити не буде.
Новоприйняті бібліотекарі самі запропонують зручний для них графік роботи: зранку обслуговуватимуть учнівську молодь у школі, а після обіду – доросле населення в сільській бібліотеці.
Проте депутатська зала бурхливо й негативно реагувала на таку новацію.
Явно розчарований несхвальними вигуками із зали, голова громади Микола Карлійчук зауважив, що комісія працювала по кожному населеному пункту, бібліотечне обслуговування передбачене і на хуторах, але нинішні бюджетні кошти не дають можливості утримувати бібліотекарів і в шкільній, і в сільській книгозбірнях, тим більше, якщо вони розміщені через дорогу. Проте депутати відхилили це рішення.
– Треба думати, звідки брати кошти. Коштів нема! Всі громади сьогодні – і Красноїльськ, і Кучурів, побували наші працівники на Хмельниччині – провели реорганізацію. Громада сьогодні не може утримати таку структуру. Будуть затримки з виплати зарплати. Треба вболівати і за бюджет, і за громаду, – переконував депутатів Микола Карлійчук і запропонував доопрацювати рішення з реорганізації бібліотек і винести його на позачергову сесію, яка відбудеться ще в грудні нинішнього року.
На тому й постановили. До реорганізації повернуться на наступній сесії, тоді ж заслухають і про встановлення надбавок працівникам бібліотечних установ Сторожинецької міської ради.
Хочеться сподіватися, що сторожинецьким депутатам вистачить здорового глузду на наступній сесії не голосувати за знищення тієї бібліотечної структури, яка дісталася громаді після неодноразових скорочень і оптимізацій у попередні десятиліття.
Бо якось дивно виходить: на преміювання працівників міської ради, які мають значно вищі оклади, ніж бібліотекарі та клубні працівники, коштів вистачає, а заклади культури вирішили фінансувати за залишковим принципом.
Шкода, що на сесії не назвали суму коштів, яка йде на утримання штату Сторожинецької міської ради, і 19 сільських бібліотек, які працюють на території громади. Цікаво було б порівняти, хто дорожче обходиться.
Людмила ЧЕРНЯК
Коментар директорки Сторожинецької районної централізованої бібліотечної системи Іванни ЛУГИНОЇ:
– Я навіть уявити не можу, як практично провести ту реорганізацію, яку пропонує Сторожинецька міська рада. Тим більше, що шкільні та сільські бібліотеки належать до різних міністерств, перед ними стоять різні завдання, вони обслуговують різні категорії населення. Це абсурдна пропозиція. Зараз із 19 бібліотек, які розміщені на території громади, дві не працюють, бо люди звільнилися за власним бажанням. Нових на роботу не приймають, бо сподіваються під час реорганізації закрити ці бібліотечні заклади. Але це не так просто зробити, бо на це потрібен дозвіл Міністерства культури. У Великому Кучурові пішли на скорочення кількості бібліотек і фактично залишили людей без доступу до публічної інформації. А в Красноїльську зберегли бібліотечні установи і створили чудові умови для роботи. Якщо Сторожинецька громада хоче мати сучасні публічні бібліотеки, то раджу поцікавитися роботою книгозбірні Тростянецької об’єднаної територіальної громади.
