Усім відомо про право на спадкування за законом і за заповітом. А от таке поняття, як спадковий договір, викликає зазвичай цілу низку запитань стосовно його правової природи, особливостей укладення, прав, обов’язків та наслідків для сторін.
Спадковий договір – це договір, за яким одна сторона (набувач) зобов’язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Сторони у спадковому договорі:
- відчужувач – подружжя, один із подружжя або інша особа;
- набувач – фізична або юридична особа.
Відчужувачем та набувачем за спадковим договором може бути як повністю дієздатна особа, так і особи, зазначені у статтях 32, 36 Цивільного кодексу України, а саме: особи з неповною цивільною дієздатністю (особи, віком від 14 до 18 років); особи, цивільна дієздатність яких обмежена судом.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» перехід майна від відчужувача до набувача на підставі спадкового договору не є окремим видом спадкування, а тому на відносини сторін не поширюються відповідні правила про спадкування, в тому числі право на обов’язкову частку.
Форма спадкового договору: письмова, нотаріальному посвідчена.
Спадковий договір підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі. Віповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 №491 спадковим реєстром є електронна база даних, яка містить відомості про посвідчені (складені та/або прийняті на зберігання) заповіти і спадкові договори, заведені спадкові справи та видані свідоцтва про право на спадщину.
До Спадкового реєстру вносяться відомості щодо державної реєстрації, зміни та розірвання спадкових договорів, а саме: відчужувача (відчужувачів); посвідчення спадкового договору як документа; видачі дубліката спадкового договору; документа, який змінює або на підставі якого розірвано спадковий договір; визнання спадкового договору недійсним; Реєстратора.
Порядок внесення до Спадкового реєстру відомостей про посвідчені (складені та/або прийняті на зберігання) заповіти і спадкові договори визначається Міністерством юстиції України.
Обов’язки набувача у спадковому договорі
Набувач у спадковому договорі може бути зобов’язаний вчинити певну дію майнового або немайнового характеру до відкриття спадщини або після її відкриття.
Особливості спадкового договору за участю подружжя
Предметом спадкового договору може бути майно, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності, а також майно, яке є особистою власністю будь-кого з подружжя.
Спадковим договором може бути встановлено, що в разі смерті одного з подружжя спадщина переходить до другого, а в разі смерті другого з подружжя його майно переходить до набувача за договором.
Забезпечення виконання спадкового договору
На майно, визначене у спадковому договорі, нотаріус, який посвідчив цей договір, накладає заборону відчуження.
Заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним.
Відчужувач має право призначити особу, яка буде здійснювати контроль за виконанням спадкового договору після його смерті.
У разі відсутності такої особи контроль за виконанням спадкового договору здійснює нотаріус за місцем відкриття спадщини.
На відміну від спадкоємця, який прийняв спадщину та відповідно до статті 1282 Цивільного кодексу України зобов’язаний задовольнити вимоги кредитора, на набувача за спадковим договором такий обов’язок не покладається.
Розірвання спадкового договору
Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу відчужувача у разі невиконання набувачем його розпоряджень.
Спадковий договір може бути розірвано судом на вимогу набувача у разі неможливості виконання ним розпоряджень відчужувача.
Інші особи, у тому числі спадкоємці відчужувача, не можуть пред’являти вимоги про розірвання спадкового договору.
Припинення спадкового договору
У разі смерті набувача спадковий договір вважається припиненим. У цьому випадку спадкоємці набувача мають право вимагати від відчужувача відшкодування витрат, яких вони зазнали при виконанні спадкового договору в тій частині зобов’язань, які були виконані набувачем до його смерті.
Якщо відповідно до спадкового договору набувач зобов’язаний був вчинити певні дії після смерті відчужувача, то у разі смерті набувача обов’язок вчинити ці дії переходить до його спадкоємців.
Набувач за спадковим договором не відповідає за зобов’язаннями відчужувача.
Визнання спадкового договору недійсним
Спадковий договір може бути визнано недійсним із підстав, визначених нормами глави 16 Цивільного кодексу України, тобто з підстав, які є загальними для правочинів.
Вимогу про визнання недійсним спадкового договору може бути заявлено як відчужувачем та набувачем, так і іншою заінтересованою особою.
Також Сторожинецьке бюро правової допомоги нагадує, як отримати правову допомогу дистанційно:
- зателефонувати на нашу гарячу лінію 0800-213-103 або за номерами тел.. +380986495139; +380997373610
- поставити запитання в месенджер нашої фейсбук-сторінки https://www.facebook.com/Chernivtsi.LegalAid/
- прийти в дистанційний пункт доступу і проконсультуватися через Skype-зв’язок з нашим юристом
- написати на електронну пошту Сторожинецького бюро правової допомоги [email protected]
- скористатися правничою вікіпедією https://wiki.legalaid.gov.ua
