До проєкту «Вишивка в одязі видатних українців» залучені майстрині з Чернівців та дослідники зі Львова.
Зліва майстриня Валентина Грижук, по центру Леся Воронюк, справа Ганна Кривобок
Організатори Дня вишиванки відтворюють сорочки за зразком вишиванки Степана Бандери. Проєктом займаються чернівецькі майстрині та дослідники зі Львова. Вони відтворюють сорочки відомих українських діячів ХІХ-ХХ століть.
Культурна кураторка Леся Воронюк каже, що до Дня вишиванки дослідникам хотілося обрати сорочку знакової постаті:
«Про сорочку Степана Бандери дуже довго думали, шукали, але її не залишилося в жодному музеї… А тут виявилося одне фото, яке зберігається в Меморіальному музеї в Стрию Львівської області. Воно зовсім невеличке – і спочатку подумали, що це буде дуже складне завдання за фотографією відтворити цілу сорочку», – розповідає Леся Воронюк.
Спочатку збільшили саме фото, провели кілька видів кольорокорекції та масштабували орнамент. Так, вдалося відтворити чоловічу версію сорочки. Її продемонстрував історик Володимир В’ятрович, який досліджує політичну й ідеологічну спадщину Степана Бандери.
У червні лімітовану колекцію зі ста вишиванок продали. За вторговані кошти спільно з благодійним фондом «Коло» придбали 35 бронежилетів.
Фото з презентації вишиванки 19 травня
Невдовзі вирішили створити й жіночу версію сорочки – «Бандерівна». Її амбасадоркою стала громадська діячка та журналістка Яніна Соколова:
«Сорочки розходяться всією територією України й за кордон також. Багато людей беруть їх на подарунок, і ми вже отримуємо відгуки, що наша сорочка в чиїйсь родині стане сімейною реліквією», – ділиться засновниця Дня вишиванки.
Ціна «Бандерівни» – 5 тисяч гривень. Наразі вже створили пів сотні жіночих вишиванок. З вторгованих коштів планують придбати реанімобіль.
Читайте також: До Дня вишиванки у Чернівцях презентували відтворену сорочку Степана Бандери
У майстерні не покладає рук художня дизайнерка Ганна Кривобок. Майстриня вишиває з 15 років. Вона закінчила профтехучилище в Решетилівці Полтавської області, де навчали ручної та машинної вишивки. Каже, що сорочки вишивають двома техніками – хрестиком і гладдю.
«Коли вже створена програма, то потім пишемо ще по-старому на дискетки. Записуємо на машинку, і потім уже виставляємо на деталі, де має бути. І запускається процес», – розповідає Ганна.
Майстриня каже, що вишиває по 12-14 годин на день, щоб люди якомога швидше отримали своє замовлення. Тому створення однієї сорочки займає приблизно день.
«Найскладніше – підібрати модель, яка б гарно лежала на кожній людині. Бо дуже різнопланові фігури, і хотілося б, щоб це носилося, а не лежало просто в шафі», – ділиться дизайнерка.
Леся Воронюк переконана, що ця справа і підтримує армію, і водночас популяризує вишиванки:
«Це відродження і популяризація української культури в її правдивих історичних сенсах. Не підмінених радянською пропагандою, не підмінених російською ідеологією. І, по-друге, таким чином ми можемо не залишатися осторонь і бути корисними для захисників. А третій важливий аспект – це те, що відтворення цієї сорочки об’єднало майстрів вишивки для дослідників із Києва, Чернівців та Львова».
Фото авторки
