Daimler Truck та Linde Engineering, дві провідні промислові компанії, досягли важливого інфраструктурного прориву на шляху до декарбонізації транспорту за допомогою водню. За останні кілька років інженери обох компаній спільно розробили sLH2, новий процес роботи з рідким переохолодженим воднем.
Порівняно з газоподібним воднем цей інноваційний підхід забезпечує більш високу щільність зберігання, більший запас ходу, більш швидку дозаправку, нижчі витрати та чудову енергоефективність. Заправка 40-тонного автопоїзда рідким воднем у кількості 80 кг, що забезпечує запас ходу понад 1000 км., займає близько 10 – 15 хвилин. У той же час, нова технологія sLH2 знижує необхідні інвестиції у водневу заправну станцію в два-три рази, а експлуатаційні витрати зменшуються в п’ять-шість разів. Сьогодні рідкий водень можна постачати по всій Європі.
Порівняно зі звичайною технологією заправки рідким воднем (LH2), у новому процесі використовується інноваційний насос sLH2, який збільшує тиск рідкого водню. В результаті останній перетворюється на переохолоджений рідкий водень (sLH2). Водень у цьому стані зводить до мінімуму втрати енергії під час заправки. Пілотна заправна станція має потужність 400 кг рідкого водню за годину. У порівнянні зі звичайними концепціями заправки рідким або газоподібним воднем sLH2 значно простіше, що забезпечує підвищену продуктивність.
З метою встановлення загального стандарту заправки для вантажівок із водневим двигуном ця технологія відкрита для всіх зацікавлених сторін за допомогою стандарту ISO. У присутності державного секретаря з економічних питань землі Рейнланд-Пфальц Петри Дік-Вальтер та міжнародних засобів масової інформації Андреас Горбах, член правління Daimler Truck, та Юрген Новицький, генеральний директор Linde Engineering, відкрили першу громадську пілотну станцію sLH2 у Верте-на-Рейні. На фото видно, як вона заправляє прототип водневого тягача Mercedes-Benz GenH2.
Нова громадська заправна станція sLH2 у Верте-на-Рейні, Німеччина, встановлює стандарт з погляду енергоефективності та продуктивності. При енергоспоживання всього 0,05 кВтг/кг потрібно приблизно в 30 разів менше енергії, ніж звичайна заправка газоподібним воднем. Заправна станція займає невелику площу – всього 50 м кв (без урахування заправної колонки) і дозволяє створювати конфігурації, в яких можливе використання кількох заправних колонок для паралельного заправлення вантажних автомобілів, а також послідовної заправки.
Резервуар для зберігання рідкого водню має ємність чотири тонни, достатню приблизно десяти годин безперервної дозаправки. Тим часом, за рахунок дозаправки потужність АЗС sLH2 може бути збільшена до більш ніж восьми тонн на добу. Очікується, що нижчі початкові інвестиції та експлуатаційні витрати на технологію sLH2 зрештою призведуть до зниження загальної вартості володіння.
Джерело: AutoCentre
