Кримінальна практика Буковини не раз засвідчувала, що той чи інший зловмисник, який після скоєного злочину подається в «біга» і переховується від слідства на теренах інших регіонів України або ж країн близького чи далекого зарубіжжя, рано чи пізно у поле зору правоохоронної системи все ж потрапляє. І наведений конкретний приклад – ще один яскравий цьому доказ…
Нещодавно при розгляді матеріалів кримінального провадження у Сторожинецькому районному суді було встановлено, що ще у липні 2008 року співробітники карного розшуку нейтралізували діяльність сталої злочинної групи, до складу якої входило чотири 20-34-річних чернівчанина – виконроб будівельної фірми, завідуючий складом одного із ТОВ, а також два нероби.
Стало достовірним, що вони, «спеціалізуючись» на крадіжках із приватних квартир та особняків-новобудов земляків, впродовж листопада 2007 – червня 2008 років скоїли п’ятнадцять (!) аналогічних злочинів ( у т.ч. у с. Тисовець та Великий Кучурів нашого району), залишаючи господарів без різноманітного добра (електронасосів, котлів, радіаторів та батарей парового опалення, душових кабін, побутових приладів, інструментарію тощо) на 89 тис. 780 грн.
Та безпосередньо у камерах СІЗО «поселилось» лише три фігуранта, а ще один їх співучасник, в «активі» якого і до цього було чотири судимості за пограбування та крадіжки, із рідних країв безслідно зник. Його було оголошено у місцевий та всеукраїнський розшук. І правоохоронці, відпрацьовуючи оперативний план пошуку, «вийшли» на нього все ж 13 жовтня 2014 року.
Тож тільки тепер ця злочинна група у повному складі постала перед судом і за скоєне понесла передбачене чинним законодавством покарання: два із них за колючий дріт мали відбути відповідно на три з половиною та чотири з половиною роки, але оскільки практично весь цей термін вони вже провели на твердих нарах ізолятора, від подальшого перебування у колонії вони звільнені. Ще один їх напарник до трьох з половиною років був засуджений умовно, із встановленням іспитового терміну та певних обмежень у поведінці, а ось крадій-втікач за проголошеним у залі суду вердиктом за причетність до даної серії посягань у місця ізоляції від суспільства відбуває на найближчих п’ять літ і зим.
Тож, як свідчить народна мудрість, після злочину тікай, але про покарання не забувай…
Джерело: Володимир Драюк, ТУ ДСА України в області
