В нашому місті є гурт, який грає насправді якісну та гарну рок-музику. Хлопці досить давно займаються творчістю. Вони запросили нас на репетицію, де ми поспілкувалися.
– Який склад групи та ваша назва?
Макс: Ми – The Part of Friend. Нас п’ятеро: Ігор Нікула – вокал, автор текстів, Тарас Фіявчук – соло гітара, композитор, автор музики і частично автор текстів, Гапей Віталій – барабани, Валерій Місько – гітара. Я Максим Фіявчук – бас-гітара. Зібрались в такому складі в 2013 році, в вересні.
Вирішили, що нам не хочеться грати кавери (перегравання чужих пісень), бути ще одною кавер групою, яка б’ється до того, щоб зіграти в пабах за безкоштовно, а у Тараса були свої напрацювання по музиці. І у нас почалися самостійна музика, самостійне виконання, ми стали приділяти увагу не тому щоб переграти чужу пісню, а виключно щоб добре передати свою музику.
– Чи причетні до культурних організацій Сторожинця?
Макс: Через те, що Сторожинець місто маленьке, є досить багато людей, які по звичці прив’язують нашу групу до ЦДЮТ, до РБНК тощо. Хотілося би уточнити – ми не маємо жодної причетності до ЦДЮТ. Ми гурт, який розвивається абсолютно самостійно. Якщо в Сторожинці відбуваються якісь концерти, де ми граємо – то це за нашою активною участю та організацією.
Користуючись моментом, ми би дуже хотіли подякувати особисто Андрію Олексійовичу Гаврилюку, директору РБНК, за те, що він нас гостинно прийняв розуміючи нашу ситуацію та надав нам вільне приміщення для репетицій. Андрій Олексійович дуже підтримує розвиток чогось нового в Сторожинці, він хоче щоб в місті просувалась музика, щоб було щось нове.
Валерій: Приміщення повністю обладнали власними силами. Апаратура також наша, звукоізоляція якраз робиться. Кавьор – це звукоізоляція, а не естетика (посміхається).
– Розкажіть про концерти та виступи, в яких брали участь.
Макс: По виступах… Які виступи – серйозні чи всі зразу? Кажу зразу, нормальна робота почалася з вересня минулого року, коли ми виступили на фестивалі “Відродження”.
Це чернівецький фестиваль, на який ми дуже рвалися. Рвалися, писали демки на студії. Це була обов’язкова умова, щоб було три демки. Ми записали три демки, прийшли на Відродження, почали грати першими. Зрозуміли, що щось не так, коли звукорежисер не мав елементарного обладнання, сцена була зібрана чи не власними силами інших учасників фестивалю. Коли після нас вийшла третя чи четверта група і їхній басіст вийшов в піджаку, вони всі вийшли тверезі, ми поняли шо …, рок-н-ролл в Чернівцях у вигляді фестивалю “Відродження” вмер. Публіка зацінила, а жюрі наша музика здалася занадто важкою. В результаті нам дали третє місце. Перше місце зайняв якийсь клон «Другої ріки», нічого нового, нічого свіжого.
Ігор: 20 грудня минулого року ми робили благодійний концерт, самі його організовували, самі запрошували ще два гурти – The B-Sides та Luck’n’Life. У нас стояла скринька, і тоді ми збирали кошти для АТО в сумі 1150 грн. Хочеться подякувати всім глядачам, які прийшли не тільки послухати нас та ще два гурти. Cуть в тому, що народ прийшов не просто послухати, а пожертвувати гроші.
У наc були запрошення на концерти ближче до Нового року, але через певні причини концерти не відбулися, не відіграли.
Віталій: 1 листопада 2014 року у нас був виступ на фестивалі “Червона рута” – це та штука, якою ми маємо право пишатися і ми про неї не забуваємо. Це був відбірковий тур до фінального фестивалю в Києві. Відіграли та взяли перше місце. Ну як перше місце, журі відзначило тільки нас єдиних. І тепер лиш ми з Чернівецької області поїдемо на фінальний концерт, який відбудеться не традиційно в Києві, а форматі open-air в Тернополі, як масштабний фестиваль.
Макс: Наступний наш виступ, куди ми всіх запрошуємо – це в травні місяці, 2 числа, фестиваль Informal Bukovina Rock Area (IBRA). Там ми граємо з серйозними командами на одній сцені. Це, наприклад, київські команди Infinite Tales, Megamass, гості з Молдови The Cursed та багато інших. В принципі одне ім’я Megamass говорить саме за себе, у них зараз всеукраїнське турне.
– Як пишеться, як думається?
Ігор: Надихає, в принципі, все навколо. Пишеться після побаченого, після певних подій. Взагалі пишеться про життя. Багато текстів більш соціальні, вони виражають якийсь протест. Тексти, в принципі, не мило, не набір слів просто так, тіпа «Я тєбя люблю ла-ла-ла». Вони виражають щось більше, з сенсом.
Віталій: У нас виходить так – Тарас створює трек (передусім музика, партії для всіх інструментів), а вокаліст Ігор на це все пише текст. Протягом деякого часу роботи ми всі це все трішечки дошліфовуємо, вирішуємо питання на рахунок звучання тощо. Але в 95% випадків музика та текст залишається в такому вигляді, як її написав автор. Тому не вірте, що музика багатьох гуртів є результатом внеску кожного з учасників. Найкраще виходить тоді, коли хтось приносить майже готову ідею, а решта просто робить свою роботу.
Макс: до речі, одна з пісень у нас зародилася в межах джему (це коли ми приходимо і починаємо імпровізувати). Це наша інструментальна річ “Catcher in the Rye”. До речі ця композиція у нас вийшла окремим сінглом, була презентована в Інтернеті і підтримана багатьма ресурсами з українською музикою. Також у нас є одна англійська пісня – це був такий собі експеримент, який вийшов дуже вдалим – “Spiders are everywhere”, який ми представимо на наступному фестивалі (IBRA).
Тарас: Також на IBRA треба буде зіграти якийсь кавер. Ми вирішили не просто переграти якусь пісню, а зробити повністю в своїй обробці. І досить дивно вибрали кавер. Почалося з гри “Вгадай мелодію” (посміхається). Коли я почав награвати “Lose Yourself” Емінема, ми вирішили зробити саме його.
– На чому ви граєте, де брали апаратуру?
Валерій: Я продав айфон і купив гітару та ефекти (всі сміються). По поводу апаратури – кожен має все своє, кожному що потрібно, той те і купляє. Гітаристи насамперед – кожен має свій комбопідсилювач, свої ефекти. На вокал також своє обладнання, барабанщик теж на своєму залізі. Кожен всім задоволений, Якщо чогось не вистачає, то на все збираються гроші – хтось десь підробляє, підмучує, голодає, з стипендії, з зарплати (посміхається). Кожен вкладає сюди зусилля та кошти, скільки може та має, навіть позичає.
– Які плани на майбутнє?
Ігор: Плани – розвиватися та робити більше виступів. Також хочемо записати на професійній студії пісні, випустити повноформатний альбом, розкрутитися.
Віталій: Барабанщик такою інформацією не володіє (всі сміються).
Макс: На 2 травня, коли ми будемо грати на фестивалі, ми замовили собі професійну багатокамерну зйомку нашого виступу – нам будуть знімати відеоряд, змонтують і ми запишемо під це все музику. Фактично можна робити повноцінний кліп.
– Чи хватить ідей на повний альбом?
Тарас: Не напрягайте мене, дайте я подумаю… Щодо нових пісень. Знову підтримаю вокаліста, що будемо працювати над новими піснями. Працюємо, є наробки, лишень би було бажання робити, був би час. Запис на даний момент здійснюємо на домашній студії, в максимально можливій якості. В майбутньому плануємо викладати щось більш професійно записане та написане. Плануємо в студії, тому що домашні умови це звісно добре…
Ігор: В принципі так. В планах нові пісні звичайно. Купа ідей, купа нароботок. Вот Маестро (так група між собою називає Тараса) не спить ночами, пише. 800 нових рифів. Тобто… Чи 850 … Планів багато – тільки працювати і вперед!
До вашої уваги інструментальний трек The Catcher In the Rye
[soundcloud id=’199494713′ comments=’true’]
