В Сторожинецькому районі на даний момент існує єдина об’єднана громада, яка сформована в рамках всеукраїнської програми по децентралізації – це Великокучурівська об’єднана громада.
Її формування було передбачене перспективним планом формування громад Чернівецької області, а до складу входить 5 населених пунктів – села Великий Кучурів, Снячів, Годилів, Тисовець та Глибочок.
До ради громади входить 26 депутатів, а очолює її Василь Мірчович Тодеринчук. Офіційно кількість населення громади майже така ж, як і в Сторожинці – 14,2 тис. чоловік, хоча через те, що багато жителів Годилова прописані в Чернівцях, а живуть в громаді, реальна кількість населення близька до 20 тисяч.
На минулій, четвертій, сесії Сторожинецької міської ради мером була озвучена пропозиція (яку підтримали депутати) об’єднати всі села району в одну громаду, незважаючи на річні напрацювання сесії минулого скликання, яка проводила засідання робочих груп та громадські обговорення щодо децентралізації. Ці здобутки народні обранці Сторожинця відмінили і розпочали все заново.
А в Великокучурівській громаді вже на протязі четвертого місяця депутати працюють не покладаючи рук. Вони провели вже п’ять досить напружених багатогодинних сесій, провели реорганізацію працівників сільських рад, докладають зусиль для розвитку та добробуту громади.
Про те, чому Великокучурівська громада вирішила виокремитися, які здобутки та плани на майбутнє, ми поспілкувалися з Василем Мірчовичем, головою громади:
– Чому ви вирішили відокремитися?
– Ми георгафічно розміщені далеко від Сторожинця. Дорога від Кучурова до райцентру в вкрай занедбаному стані, неможливо їхати. Тому приходилося добиратися через Чернівці, а це далеко – біля 40 кілометрів. Ми проводили збори, сходки – всі вони показали, що люди хочуть саме такого об’єднання.
Зараз не коректно, та і я не дозволю говорити, що Кучурів більш привілейований чи ще щось – ми єдине ціле, єдиний моноліт.
Можна сказати, що в районі нас не бачили – ми були ніби збоку. Годилів відразу межує з Чернівцями.
Наприклад, Ленківці приєдналися до Чернівців, але не отримали, чого хотіли. Тому що є витрати міста – ремонти вулиць тощо, – а від Ленківців лише декілька депутатів, вони не можуть впливати на рішення.
Я приємно здивований – ми з депутатами постійно зустрічаємося.
Коли об’єдналися наші три сільські ради, такого перегибу немає. Коли йде розподілення коштів, депутати від Кучуріва, Тисівців, Снячева завжди вважають на інтереси всіх. Зараз проблема – відремонтувати вулицю Шевченка. Це всі розуміють – і Тисівці, і Кучурів, і Снячів. Тому працюємо разом. Наприклад, в Годилові дорога асфальтована, лише треба освітлення зробити. Це також проблема, будемо її вирішувати, як і з усіма. Коли купуємо гравій, коли грейдеруємо вулиці тощо.
– Як змінилася ситуація за цей час?
– Люди розуміють, що від об’єднання краще стало. Коли мене запрошували виступити перед головами сіл, я казав на цих зустрічах – ви повинні дивитися на майбутнє свого села. Не на те, що ви ще на 2 роки можете залишитися “царьками”, а на те, що буде після цих двох років. В гіршому випадку їх просто примусово об’єднають за вказівкою “зверху”.
Головне, щоб населений пункт, в якому вони зараз головують, в майбутньому виграв. Це об’єднання добровільне. Наприклад, об’єднуються 5 сіл – вони будуть мати пропорційну кількість депутатів, вони зможуть розподіляти бюджет чисто по людськи.
Виникає питання – якщо всі приєднаються до міста, то чи зможуть депутати малого села відстояти інтереси своєї громади? Чи вистачить їм наснаги та активності?
Наші депутати ходять на всі комісії, тому що цікаво, тому що люди питають потім. Я приємно здивований – ми з депутатами постійно зустрічаємося.
Василь Мірчович розповів про проблеми громади та провів екскурсію по приміщенню ради
– Як відносяться представники бізнесу до об’єднання?
– Перед минулою сесією ми зробили збори бізнесменів. Говорили, дискутували. На сьогодні ми дали їм ніби бонус, ми прислухалися до них.
Бізнесу зараз важко. Якщо ми зараз їх задавимо податками – вони не витримають. Я розумію, що криза, торгівля не йде. Якщо селищна рада буде тільки давити – багато підприємців закриються. Разом з депутатами ми прийняли рішення по зважених ставках податків.
Моя мета, моя ціль – розвивати добробут та благоустрій жителів громади.
А потім, я думаю, бізнесмени віддадуть належне нам, віддячать. Ми два дві засідали, дискутували. Вони висували свої вимоги до податків на сесії, ми знову дискутували, приймали з депутатами рішення. Наприклад, зараз найбільше акцизу сплачує Сільське споживче товариство. На виконкомі вирішили, що ми будемо й надалі говорити з підприємцями, щоб всі сплачували акциз. АЗС не настільки багато дає, але у майбутньому можливо дохід збільшиться.
– Які ви дасте поради для голів сільрад?
– Їм потрібно перш за все зробити сходки села, на які виносити питання – що хоче народ. Люди у нас чекають рішення зверху, але з ними потрібно спілкуватися.
Вперше, коли я прийшов на посаду, я збирав громаду та радився. Завтра, наприклад, ми збираємося в Глибочку. Там тільки 93 господарства та біля 250 жителів, але ми повинні слухати і почути кожного.
Ми проводили сходки і в інших селах. Перед нею ми роздали кожному голові господарства запрошення на сходку – таке, як на виборах. Так і писали: “Шановний такий-то і такий-то, прошу вас з’явитися на збори села такого-то числа для обговорення таких-то питань”.
Я взяв в заступники молодого хлопця, 25-річного. Люди повинні розуміти, що молодь – це наше майбутнє. Старші люди є мудрими, але молоді має надаватися перспектива, вони будуть творити історію.
Моя мета, моя ціль – розвивати добробут та благоустрій жителів громади. Щоб вони зрозуміли, що ми є творцями нашого майбутнього. Безпосередня участь кожного – надзвичайно важлива.
