Однією з найважливіших реформ в Україні за останній час є реформа децентралізації. У п’ятницю Сторожинецька міська рада має прийняти історичне для міста рішення про об’єднання з певними навколишніми селами в єдину громаду.
Остаточної конфігурації нової об’єднаної громади ще немає, ведуться кулуарні перемовини між представниками міської та сільських рад. В більшості випадків громада стоїть поза процесом обговорення. Особливо це було видно в організації зборів жителів міста 18 березня 2016 року.
На них було вирішено запросити до приєднання з Сторожинцем села Банилів-Підгірний, Бобівці, Будецень, Верхні Петрівці, Давидівка, Зруб-Комарівці, Кам’яна, Комарівці, Костинці, Ясени, Михальча, Дубове, Заволока, Спаська, Нижні Петрівці, Аршиця, Стара Жадова, Дібрівка, Косованка, Нові Бросківці, Заболоття, Панка, Ропча, Слобода-Комарівці, Старі Бросківці, Череш.
В той же час із уст скептиків, які рахують з калькулятором та мають уявлення про формування бюджетів та внутрішніх механізмів місцевої політики звучали застереження щодо можливості успішного функціонування такої великої громади.
Альтернативна думка не була почута, але вона існує. Це об’єднання міста та кількох найближчих сіл, які вже готові об’єднатися і швидко проведуть цей процес до кінця цього року, щоб наступний бюджетний рік почала функціонувати Сторожинецька об’єднана громада з усіма бонусами та привілеями, які несе процес децентралізації.
Зараз хотілося б розкрити ту сторону процесу об’єднання, про яку говорить вузьке коло фахівців – політологів – і пояснити буквально “на пальцях” про ті ризики, які несе поспішний процес добровільного об’єднання громад.
Перший аспект – розмір громади. Проаналізувавши кількість населення в громадах, які вже створені в Чернівецькій області, ми бачимо, що запропонована на зборах громади міста конфігурація аномально виділяється на загальному фоні. Якщо кількість приєднаних населених пунктів у інших громадах від 3 до 6, то до Сторожинця пропонують приєднати 21 населений пункт.
Особливо варто звернути увагу на диспропорцію міського і сільського населення. Такого низького відсотку населення центру немає в жодній громаді.
В такій великій конфігурації громади закладений постійний конфлікт між представленням інтересів села та міста.
Може скластися ситуація, що в раді взагалі не буде представників від якогось населеного пункту, оскільки вибори в громаді, де центром є місто, будуть проходити не по мажоритарній системі, а по пропорційній системі з відкритими списками.
Звичайно, від кожного населеного пункту у виконкомі громади буде присутній староста (виконуючий обов’язки старости), тобто ще мінімум 21 представник від сільських громад. “Наскільки виконавчі органи будуть дієвими?” – це велике питання… Адже кожен захоче захистити інтереси саме свого села.
Тут ми підходимо до іншого аспекту об’єднання громад – електорального. Головним питанням буде – а представники яких саме населених пунктів зайдуть в раду громади?
Треба пояснити, що при проведенні виборів за пропорційною системою з відкритими списками прохідний список депутатів формується згідно їх підтримки на певних округах, а загальна кількість мандатів певної політичної сили буде залежати від їхньої підтримки на єдиному багатомандатному виборчому окрузі.
При чому місце кандидата в списку партії буде визначатися відсотком підтримки, а не кількістю голосів. Фактично місце в списку буде залежати від явки виборців, яка в більшості сіл традиційно більша, ніж в Сторожинці.
Взявши за основу дані минулих виборів до Сторожинецької районної ради, які пройшли 25 жовтня 2015 року, можна проаналізувати загальну явку. На діаграмі синьою лінією відзначена середня явка виборців по Сторожинцю та відсутні дані по Великокучурівській об’єднаній громаді та селищу Красноїльськ і селу Стара Красношора, які на зборах прийняли рішення про об’єднання.
Звичайно, перед самими виборами будуть сформовані виборчі округи по населених пунктах в залежності від кількості населення. При приєднанні 21 населеного пункту до міста загальна кількість виборців буде складати майже 56 тисяч.
В такому випадку, Згідно Закону України “Про місцеві вибори”, в раді буде 36 депутатів. Перші номера в списках партій скоріше за все будуть з міста – це 5 чи 6 мандатів, а решту місць в списках найбільш ймовірно займуть депутати з тих сіл, явка у яких більша, ніж в Сторожинці.
Щоб розібратися, з яких населених пунктів кандидати мають шанс стати депутатами ради об’єднаної громади, візьмемо для аналізу дані з минулих місцевих виборів до районної ради та поглянемо на трьох переможців – ВО “Батьківщина”, БПП “Солідарність” та ПП “Аграрна партія” саме по тим селам, за об’єднання з якими було проголосовано на зборах міста 18 березня.
Кольорові графи показують відсоток підтримки відповідних політичних сил по певних населених пунктах у відсотках. Сіра графа – це відношення кількості виборців населеного пункту до кількості виборців Сторожинця (100% або найвищий сірий стовпчик).
Що нам показують ці графіки? При гіпотетичному проведенні виборів до ради об’єднаної територіальної громади перші кандидати від цих політсил зайдуть в раду, а за ними, у випадку з ВО “Батьківщина”, буде ще 15 кандидатів перед кандидатом з Сторожинця, у БПП “Солідарність” буде ще 9, а у Аграрної Партії – ще 7.
При реальній “нарізці округів” можливі певні флуктуації, через високу активність виборців на певному окрузі в місті, але загальна картина вимальовується згідно вище наведеної тенденції. Сторожинець буде мати менше 1/3 депутатів, які майже не зможуть впливати на прийняття рішень в громаді.
З вищенаведеного можна зробити декілька висновків, на які повинна зважити громада перед тим, як їхні депутати будуть приймати рішення про об’єднання.
Сторожинець в такому об’єднанні не буде грати ключової ролі. Маючи великий бюджет, розпоряджатися ним будуть депутати з найбільш активних у виборах сіл.
Виконавчий комітет, який буде складати більше 25 чоловік, буде малоефективним, оскільки кожен член виконкому буде намагатися спрацювати на користь свого населеного пункту, що природно.
Рада такої громади також не зможе вирішувати конкретні питання, оскільки їх територіальна приналежність буде більше впливати на прийняття рішень, ніж політична і “кланові домовленості” будуть перемагати реальні потреби громади та здоровий глузд.
Кістяки для вирішення кожного питання будуть формуватися через неформальні домовленості депутатів та старост. Кулуарні ігри розцвітуть новими фарбами і громада не буде мати реального механізму впливу на ці процеси.
Велика кількість сіл, які мають провести процес об’єднання, можуть затягнути цей самий процес далеко за момент формування бюджету і новостворена громада знову залишиться без преференцій.
Є значний ризик того, що економічні показники “слабких” громад у складі великої громади будуть “вирівнюватися” за рахунок більш потужних і це призведе до постійних конфліктів на кшталт “Хто кого годує?”.
Враховуючи це, варто зробити два кроки.
Перший – запустити процес приєднання до міста мінімальної кількості сіл, що дозволить відпрацювати алгоритм роботи, згладити “гострі кути” у взаємовідносинах, показати плюси та мінуси реального функціонування об’єднаної громади.
Другий – приєднання до уже функціонуючої громади наступних населених пунктів за їхньою згодою.
Зараз останнє слово за депутатами Сторожинецької міської ради, які мають зробити правильний вибір, який визначить майбутній розвиток міста на багато років.
Михайло Шморгун
