TAKING TOO LONG?
CLICK/TAP HERE TO CLOSE LOADING SCREEN.
...завантаження...
GRILL

Деякі особливості застосування Пенсійного законодавства

Пенсійний фонд

Управління Пенсійного Фонду України в Сторожинецькому районі повідомляє деякі моменти застосування пенсійного законодавства.

Надбавка на догляд особам, які потребують постійного стороннього догляду

Надбавка на догляд інвалідам та особам, які потребують постійного стороннього догляду

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 №654 інвалідам I групи, одиноким інвалідам II групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, одиноким інвалідам III групи, які досягли пенсійного віку, одиноким одержувачам пенсій за віком та за вислугу років, які потребують постійного стороннього догляду, та які отримують пенсію відповідно до Законів України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (крім осіб, які отримують державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам”), виплачується надбавка на догляд у розмірі 50 гривень.

Згідно з нормами чинного законодавства до одиноких осіб належать громадяни, що не мають працездатних родичів, зобов’язаних за законом їх утримувати.

Для встановлення до пенсії вказаної надбавки переліченим вище категоріям громадян (крім інвалідів І групи, яким надбавка встановлюється автоматично, без надання додаткових документів), необхідно надати до органів Пенсійного фонду України відповідну заяву із зазначенням, що вони не мають працездатних родичів (незалежно від місця проживання), зобов’язаних за законом їх утримувати. До заяви надається довідка про склад сім’ї, а для одиноких інвалідів ІІ групи, які не досягли пенсійного віку та одиноких одержувачів пенсій за віком та за вислугу років також надається висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вони потребують постійного стороннього догляду.

Надбавка пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років

Надбавка непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років

Чинним законодавством України передбачено, що, у випадку, якщо особа, яка звертається за пенсією, має на своєму утриманні неповнолітніх дітей, то до пенсії встановлюється відповідна надбавка. Умови встановлення такої надбавки визначені постановою Кабінету Міністрів України “Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян” від 16.07.2008 № 654.

Цією постановою, зокрема, передбачено, що непрацюючим пенсіонерам, які мають на своєму утриманні дітей до 18 років, виплачується надбавка до пенсії у розмірі 150 гривень на кожну дитину. Тобто є дві умови, при виконанні яких особа набуває права на встановлення такої надбавки:

  • припинення роботи або зняття з реєстрації як фізичної особи-підприємця;
  • перебування на утриманні пенсіонера  дитини віком до 18 років.

Така надбавка виплачується непрацюючому пенсіонеру за умови надання наступних документів:

  • свідоцтв про народження дітей;
  • довідки з органів праці та соціального захисту населення з приводу того, що жоден з батьків не отримує соціальну допомогу на кожного з дітей;
  • довідки, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім’ї, зокрема, це можуть бути довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації), або довідки органів місцевого самоврядування, або довідки про спільне проживання разом з дітьми за однією адресою.

Умови зарахування до стажу періоду здійснення підприємницької діяльності

Умови зарахування до стажу періоду здійснення підприємницької діяльності

Згідно зі ст. 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж – період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку – на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004).

Відповідно до пункту “а” ст. 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до стажу роботи зараховується, зокрема, будь-яка робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за загальною системою оподаткування за період до 01.07.2000 зараховується до страхового стажу за умови надання особою документів про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (наприклад, квитанцій).

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року – довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Обчислення стажу роботи в колгоспі

Обчислення стажу роботи в колгоспі

Одним з показників, від якого залежить розмір пенсійного забезпечення, є страховий стаж особи.

Відповідно до статті 24 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” страховий стаж обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження персоніфікованого обліку – на підставі документів та у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності вказаним вище Законом пенсії на загальних підставах призначались згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення”, статтею 56 якого передбачено, зокрема, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі членства в колгоспах, незалежно від характеру, тривалості роботи і перерв. При цьому, при обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника, в яку, зокрема, вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання. Тобто, якщо колгоспник не виробив обов’язковий мінімум трудової участі в громадському господарстві з причин, визнаних правлінням чи загальними зборами колгоспників поважними, адміністрація колгоспу вносила відповідні записи до трудової книжки.

В разі відсутності рішення правління колгоспу або загальних зборів колгоспників або правонаступника про зарахування певного року до стажу роботи, через невиконання встановленого мінімуму трудової участі в колективному господарстві з поважної причини, обчислення страхового стажу проводиться за фактичною тривалістю в такому порядку: загальна кількість відпрацьованих людиноднів ділиться на 25,4.

У випадку відсутності трудової книжки колгоспника або в разі відсутності в ній відповідних записів, трудовий стаж колгоспника підтверджується довідкою господарства, в якому набуто стаж або довідкою правонаступника. В разі ліквідації господарства колгоспний стаж підтверджується довідками архівних установ.

Зарахування до страхового стажу часу здійснення догляду

Зарахування до страхового стажу часу здійснення догляду за інвалідом І групи, або за пенсіонером, який потребує постійного стороннього догляду

Пунктом 1 статті 24 Закону передбачено, що страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Пунктом 14 статті 11 даного Закону визначено осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, до яких  відносяться: один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

Згідно з ст.56 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до 01.01.2004 до страхового стажу зараховується, зокрема час догляду непрацюючої особи за інвалідом І групи, а також за пенсіонером, який за  висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Отже, період здійснення догляду за інвалідом I групи, а також за пенсіонером, який за  висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, може бути зарахований до страхового стажу при призначенні пенсії за викладених вище обставин. Разом з тим факт здійснення догляду за вказаними особами не дає права на призначення пенсії раніше встановленого пенсійного віку.

Зарахування періоду роботи на посаді психолога до стажу

Зарахування періоду роботи на посаді психолога до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років

Відповідно до пункту “е” статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення” працівники освіти мають право на призначення пенсії за вислугу років після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

До досягнення 55-річного віку право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти 1971 року народження і старші за умови досягнення певного пенсійного віку (50-55 років залежно від дати народження) та за наявності відповідної вислуги років на цих посадах (від 25 до 30 років залежно від дати звернення).

Незалежно від віку право на призначення пенсії за вислугу років мають особи за умови наявності спеціального стажу станом на 1 квітня 2015 не менше 25 років та у період з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року – не менше 25 років 6 місяців.

Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909 (далі – Перелік). Відповідно до розділу 1 ”Освіта” Переліку до спеціального стажу, який дає право на пенсію за вислугу років, зараховуються періоди роботи на посаді практичного психолога в таких закладах:

  • загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи;
  • міжшкільні навчально-виробничі комбінати;
  • дитячі будинки, дитячі трудові та виховно-трудові колонії, дитячі приймальні пункти і приймальники-розподільники для неповнолітніх, логопедичні пункти і стаціонари, школи-клініки;
  • вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації, професійно-технічні навчальні заклади;
  • дошкільні навчальні заклади  всіх типів.

Отже, до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років зараховуються періоди роботи у зазначених вище установах на посаді практичного психолога. Посада психолога Переліком не передбачена, у зв’язку з цим немає підстав зараховувати періоди роботи на такій посаді до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років.

Зарахування періоду навчання до стажу при призначенні пенсії

Зарахування періоду навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах до стажу при призначенні пенсії

Період навчання до 01.01.2004 року  у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі за умови денної форми навчання зараховується до страхового стажу при наявності підтверджуючих документів (диплом, свідоцтво та інші).

Починаючи з 01.01.2004 року в страховий стаж зараховується період (строк) протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно статті 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»   студенти (учні) денної форми навчання не підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню.

Період навчання з 01.01.2004 року можливо зарахувати до страхового стажу за умови добровільної участі заявника у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування шляхом укладання договору в органах фіскальної служби про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування».

Пенсія неповнолітнім дітям у зв'язку з втратою годувальника

Пенсія неповнолітнім дітям  у зв’язку з втратою годувальника

Пенсія по втраті годувальника неповнолітнім дітям  виплачується з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення за призначенням такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Якщо заява на призначення пенсії надійшла до територіального органу Пенсійного фонду України пізніше 12 місяців з дня смерті годувальника, пенсія призначається з дня звернення до досягнення їх повноліття (18 років).

                За нормами статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон) право на призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника мають непрацездатні члени сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу,  який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, що зазначено в абзаці  2 пункту 1 статті 32 Закону, а саме:

  • до досягнення особою 23 років включно – 1 рік;
  • від 24 років до досягнення особою 26 років включно – 2 роки;
  • від 27 років до досягнення особою 28 років включно – 3 роки;
  • від 29 років до досягнення особою 31 років включно – 4 роки;
  • від 32 років до досягнення особою 33 років включно – 5 років;
  • від 34 років до досягнення особою 35 років включно – 6 років;
  • від 36 років до досягнення особою 37 років включно – 7 років;
  • від 38 років до досягнення особою 39 років включно – 8 років;
  • від 40 років до досягнення особою 42 років включно – 9 років;
  • від 43 років до досягнення особою 45 років включно – 10 років;
  • від 46 років до досягнення особою 48 років включно – 11 років;
  • від 38 років до досягнення особою 39 років включно – 8 років;
  • від 49 років до досягнення особою 51 років включно – 12 років;
  • від 52 років до досягнення особою 55 років включно – 13 років;
  • від 56 років до досягнення особою 59 років включно – 14 років.

В разі смерті пенсіонера або особи, в якої інвалідність настала в період проходження строкової військової служби, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євро інтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності),  – незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Згідно частини  другої статті  36 Закону непрацездатними членами сім’ї вважаються:

  • діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років;
  • діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), – до закінчення такими дітьми  навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення  ними 23 років;
  • діти-сироти – до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

Дії пенсіонера при зміні місця проживання

Дії пенсіонера при зміні місця проживання

При переїзді на постійне або тимчасове місце проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці, пенсіонеру необхідно особисто звернутись до  органу Пенсійного фонду України за новим місцем проживання з заявою про переведення виплати пенсії у зв’язку зі зміною місця проживання.          При цьому необхідно пред’явити паспорт (або інший документ, що засвідчує особу, місце її проживання (реєстрації) та вік) та документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків).

При переміщені пенсіонера, виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється та поновлюється за новим місцем проживання з наступного місяця після останнього місяця припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання.

Право на пенсію за віком

Право на пенсію за віком

За нормами статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення вище вказаного віку, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

  • 55 років – які народилися до 30 вересня 1956 року включно;
  • 55 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
  • 56 років – які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
  • 56 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
  • 57 років – які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;
  • 57 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
  • 58 років – які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
  • 58 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
  • 59 років – які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;
  • 59 років 6 місяців – які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;
  • 60 років – які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Виплата пенсій працюючим особам та її оподаткування

Виплата пенсій працюючим особам та її оподаткування

Відповідно до Податкового кодексу України (із змінами) оподаткуванню   підлягають суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом), якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, – у частині такого перевищення. Проте, дані положення не застосовуються до пенсій, призначених учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачено, що мінімальна заробітна плата з 01.01.2016 складає 1378,00 грн. Отже, оподаткуванню підлягає сума пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, що перевищує у 2016 році суму 4134,00 грн.

Ставка податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) з 01.01.2016 становить 15 відсотків.

Об’єктом оподаткування військовим збором (ВЗ) є розмір доходу, з якого справляється податок на доходи фізичних осіб. Порядок обчислення  та утримання військового збору аналогічний порядку утримання податку на доходи фізичних осіб. Ставка збору становить 1,5 відсотки бази оподаткування.

Таким чином, справляння податку на доходи фізичних осіб та військового збору проводиться при дотриманні викладених вище вимог незалежно від факту роботи пенсіонера.

Крім того, відповідно до ст. 47 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з січня 2016 року по 31 грудня 2016 року у період роботи пенсія (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”), розмір якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2016 складає 1074,00 грн. Таким чином, в разі працевлаштування пенсіонера (незалежно чи тимчасово, чи на постійній основі) у період роботи, якщо розмір пенсії перевищує 1611,00 грн., пенсія виплачується у розмірі 85 відсотків.

Підсумовуючи викладене вище, у разі працевлаштування пенсіонерів (крім осіб,  на яких вказані вище  обмеження  не поширюються), в період роботи пенсія обмежується 85% як працюючому, а потім різниця, що перевищує 4134,00 грн. оподатковується.

Пенсіонери зобов’язані повідомляти органи Пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсійної виплати або припинення її виплати, зокрема, про працевлаштування, про звільнення з роботи, про реєстрацію або зняття з обліку як фізичної особи – підприємця відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

У разі працевлаштування на тимчасову чи постійну роботу необхідно письмово  повідомляти орган Пенсійного фонду, де особа перебуває на обліку про працевлаштування шляхом подання заяви та документів, які підтверджують факт роботи (договір, трудова книжка, виписка з наказу про прийняття на роботу тощо).

Категорія: Інформація
ЄВРОНАФТА
Сторожинець.info
МЕНЮ

КОНТАКТИ

095 51 95 867
066 368 05 92

[email protected]

м. Сторожинець, вул. І. Вільде, 2

Розміщення реклами
096 596 26 74
099 257 58 26

АРХІВ