На минулій сесії Сторожинецької районної ради під час звіту голови Сторожинецької РДА Ярослава Бартоша виникла дискусія з приводу місця Сторожинецького району в щорічній оцінці соціально-економічного розвитку РДА, виконавчих комітетів Чернівецької і Новодністровської міських рад за 2015 рік.
Документ, наведений нижче, складається з 4 сторінок і його показники щорічно оновлюються спеціалістами Чернівецької ОДА.
Натисніть на зображення для збільшення
Один з наших читачів запропонував пояснення цифр, приведених в документі, а також загальні принципи його формування. Далі з його слів:
“Рейтинг – це такий собі пережиток радянських “п’ятирічок” та соцзмагань, який абсолютно нічого не вирішує, ні на що не впливає, окрім як може стати, при потребі, приводом для звільнення когось, наприклад голови РДА, його заступників або начальників якихось служб і підрозділів, які “неугодні”.
Ніякого об’єктивізму у ньому немає, нічого, на мою думку, він не характеризує. Мені здається, його склав (а перелік його показників і методи їх розрахунку затверджений розпорядженням ОДА за прикладом Кабміновських) хтось абсолютно далекий від реальності.
Тепер пояснюю вищевказане
Здається такий показник, як середня заробітна плата по районах має бути один з ключових: добробут населення, купівельна спроможність, можливість інвестувати (хоча про які інвестиції можна говорити з нашими зарплатами).
А виявляється ось що. Показник береться зі статистики. Іншого немає. Там переважна більшість малих і середніх підприємств промисловості, торгівлі, транспорту, будівництва показують мінімальну заробітну плату або навіть половину її, тому що люди здебільшого оформлені на пів-ставки. Решта видається в “конвертах”.
Натомість в бюджетній сфері зарплата показується реальна “брудна”, з врахуванням відрахувань, які людина не отримує на руки. Це і піднімає показник.
Тому виходить, що чим менша доля працівників малого і приватного бізнесу, менше підприємств звітує, більше безробіття – тим кращий цей показник. А якщо будуть працювати лише школи і лікарні, то взагалі він буде ідеальним. Розподіл між районами також необ’єктивний. Путильський і Вижницький район 100% мають статус гірського і всі бюджетники (які мають визначальну роль у величині показника) отримують надбавку за проживання там, при однакових з нашим районом окладах.
У нас таких лише 5% – Стара Красношора і Банилів-Підгірний. Знову треба сказати про відсоткове співвідношення бюджетників: в найбільшому та найменшому районах кількість служб і їх працівників майже однакова. Це прокуратура, методкабінети, санстанції тощо, вони повинні бути скрізь і кількість їх працівників також, тому що вказівки з області і папери поступають однаково і повинні бути люди, які їх відписують і виконують, та й по одному спеціалісту з кожної конкретної теми має бути. Це при тому, що вони в нас діляться на 100 тис. населення, а в Герцах на 30 тис., ще десь – на 50 тис. і так далі. То що може характеризувати цей показник?
Інший ніби доступний та знаковий показник – податкова заборгованість
Припустимо, – а це стається іноді, – що є якась людина, що в нашому районі взагалі не була багато років, але зберігає прописку в районі. Наприклад тому, що сума податку в селах нижче, аніж в Чернівцях, або там ще не здала будинок в експлуатацію або ще з якихось причин.
Так ось, ця особа є приватним підприємцем та “попалась” на чомусь – наприклад, на якійсь митниці чи торгуючи на “Калинці” або “7 кілометрі”. Їй нараховують штрафи у добрих кілька мільйонів гривень, яка вона, скоріше за все, ніколи не сплатить.
Служби одразу передають суму до стягнення у податкову по місцю прописки і останні повинні включити її до звіту. Таким чином в наступному місяці податковий борг збільшується не на декілька відсотків, а на порядок.
Доки податкова виясняє, що це за особа, де вона проживає і чим займається, звертається до суду про стягнення, загальний борг по району, роздутий у 5-10 разів (а може й більше), тягнеться в рейтингу.
Через рік або два, коли буде рішення суду, яке, як правило, не на користь держави, борг списується і показник одразу в рази покращується. При цьому кажуть, що податковий борг зменшився у 10 раз і зроблена величезна робота, а реально бюджети не отримують ні копійки більше. Якщо суд виграється, то рішення передається судовиконавцям і показник також покращується.
Інший показник – створення нових робочих місць
Він не враховує різницю між ліквідованими робочими місцями і створеними, а тільки створені.
Поясню. Коли сільську лікарню реорганізували у амбулаторію, кількість посад зменшилась, наприклад, з 40 до 20 з врахуванням медперсоналу, водіїв, прибиральниць, завгоспа, тощо. Проте у звіті одразу включається створення 20 нових робочих місць.
А коли реформували медицину 3 чи 4 роки тому, то взагалі більше половини медпрацівників, – і сільських, і з поліклініки, і сімейні, – отримали нові записи у трудових і це дало показник на рік вперед.
Якщо підприємство міняє букву в статуті – ситуація така сама. Колись таке було і з виробництвом продукції промисловості, але останні роки цей показник для районів зняли. Проте реально його треба було не скасувати, а удосконалювати, тому що він один з небагатьох, який може щось характеризувати при логічній методиці обрахунку і максимальному розширенні кола звітуючих.
З багатьма іншими показниками ситуація аналогічна і тому навіть не хочеться продовжувати. Але мало хто це розуміє, мало хто вникав у методику розрахунку цих показників і які фактори на них впливають.
Обсяг реалізованої промислової продукції
Показник стабільний для району протягом останніх 10 років завдяки, м’яко кажучи, недалекої методики розрахунку: мале підприємство, де працює 10 осіб (як приклад – ТОВ “Будинецький завод мінеральних вод”, який багато років не працював, або інше підприємство, яке може показати у реалізації у місяць аж 5 тис. грн.), до звітів включалося, в той час як, наприклад, ПП Ілько Тетяна, де працювало раніше понад 100 осіб і які експортували готову продукцію за кордон, не брали до уваги, бо бачите “код не той”, або він приватний підприємець і не попадає в рейтинг. Таких варіантів було багато.
Один нюанс: сюди включається лише продукція після переробки і взагалі не включається ліс кругляк. Оскільки наш держлісгосп експортує в основному необроблений ліс, то й показник для району низький. А що зроблено для збільшення хоча б первинної переробки на базі лісгоспу? Нічого!
А держлісгосп то державний. Проте в районі впливу на нього є лише формальний, в основному коли треба погодити призначення керівника або продовження контракту з ним.
Обсяг будівельних робіт
Тут район здав. Раніше були передовиками. І не тому що основні підрядники (Нуцул, Петраш, Апостолюк або Нікорич) почали менше виконувати робіт по іншим районам, а тому що, напевно, в нашому районі все більше з’являються чужі.
Скоріше за всього наступне: переважна більшість (95% і більше) в цьому показнику – це будівельні роботи за державними замовленнями, що оплачуються за бюджетні кошти, в тому числі субвенції. Сюди включаються і ремонти доріг.
Колись з тих коштів, що виділяла область на всі райони взагалі, нашому району припадало 30 і більше відсотків усієї суми, в залежності від років, з урахуванням тих, що нам давали як невикористані, знявши їх з інших районів. Різницю ділили між іншими 10 районами.
Звичайно вони і не могли з нами рівнятись, навіть з врахуванням того, що в нас населення в рази більше – показник то ділиться на душу населення.
Але для цього треба постійно тримати руку на пульсі, грати на випередження, знати де кошти передбачені та не будуть використані по іншим районам і дуже оперативно підсунути туди свої документи, – проекти, всі експертизи, рішення сесій про затвердження тощо, – попередньо якісно підготовлені.
Один день або часом навіть півгодини вирішують багато чого: подадуть з іншого району і чекай наступного року. Для цього бажано мати “свою” людину в області, яка знає не тільки фінансові потоки, але і стан виконання робіт на об’єктах по інших районах. Видно це нікому не цікаво, були перші стали шості, але саме так робилась вул. Чернівецька (з низу до танку), Б.Хмельницького, Видинівського, Федьковича, за яку навіть наш мер не знав.
Коли для міста “вибивали” гроші і пішли з ним погоджувати, він запропонував робити дві маленькі вулиці – чи то Першотравневу, чи то Лопуляка. Федьковича таки зробили того року до Паски, а ті що він хотів, аж пізньої осені. Просто домовилися за ще одну суму і змінили ці об’єкти місцями у черзі на фінансування в області. Туди ж потрапили і міст у Красноїльську, і дороги до нього, про які Сторожинець.Інфо не писали. Згадували лише міст, а де 1 км дороги по обидві сторони на місці, де колись був рів?
Темпи зростання або зменшення обсягу прямих іноземних інвестицій
100 %, тобто яке було, таке і залишилось. А де той же ТОВ “Буденецький завод мінвод”, невже за нього ніхто не знає? Інвестиції ж були у 2015 році. Таке враження, що або лінь було їх реєструвати, або не знають як це зробити, або нікому це не цікаво. Немає пояснень. Є друге місце та й добре, що не зменшились.
Але при цьому яка була можливість піднятись у наступному показникові, оскільки він враховує не рух капіталу, а сукупність на душу населення, де ми лише восьмі. А якщо цих інвестицій немає в темпах, то звісно немає їх і у загальній сумі.
Обсяг експорту тримається лише завдяки лісгоспу по лісу.
По охороні здоров’я
Два показники, на які конкретно РДА не вплине у короткостроковій перспективі. Смертність і народжуваність визначають рівень життя і соціальної розвиненості, в тому числі медицини. При чому доказано, що чим вони вищі, тим народжуваність менша. Хоча ми, звичайно, хочемо щоб народжуваність зросла, а смертність зменшувалась. Це загальнодержавні тенденції і конкретного тут нічого не скажеш. Місце в нас хороше, при цьому заслуги адміністрації я тут не бачу, як і навпаки.
Питома вага дітей сиріт…
Коли починали роботу по створення дитячих будинків сімейного тиму і усиновленню 4-5 років тому, район однозначно був серед лідерів і першопрохідцем, чим і гордилася районна Служба у справах дітей. Так було ще 2 роки тому. Що сталось наразі, не знаю.
Показник викидів в атмосферу
Безглуздий. Чим більше підприємств працює, а, точніше, бере дозвіл на розміщення відходів, тим показник гірший. Це в основному пилорами, що зобов’язані брати таки дозволи для тирси, а в нас їх предостатньо. Тому і десяте місце.
По збору і сортуванню відходів
5 місце з 6. Могли би і краще. Лише говорять про різні міжнародні проекти – і райрада, і міська рада, і адміністрація, а віз і нині там. При чому майже всі ці проекти пов’язані із сміттєпереробкою і його сортуванням.
Енергозбереження
Вони чогось більш розумного, аніж лампочки у вуличному освітленні не могли придумати: наприклад, відсоток заміни котлів по бюджетних установах з газових на альтернативні або на більш економні, зменшення асигнувань по кодах енергоносіїв в цілому, втрати в енергомережах обленерго (до речі цей дуже цікавий показник вираховує обленерго в розрізі РЕМів і так визначає відсоток розрахунку за світло та відповідно преміює працівників) та багато інших. Але показник на рівні всього рейтингу.
Показники освіти
В них нічого особливого немає, хоча показники цікаві і цілком залежать від роботи управління освіти і адміністрації. Підключення до Інтернету можна підтягнути без великих затрат, так само як і позашкільну освіту. З дошкільною освітою і перевантаженими садочками не так просто. З одного боку можна говорити про довгобуд по вул. Гвардійській, а з іншого дітей на черзі багато, то сюди зарахують (невідомо як) нових і наявні заклади не розвантажать.”
