Сьогодні, 28 червня, у 20-ту річницю Конституції України, Сторожинеччина та Вижничина прощалася з загиблим бійцем Олег Косованом.
Олег Володимирович Косован народився 21 грудня 1985 року у місті Єнакієво Донецької області. Там пройшло його дитинство, там хлопець здобув і середню освіту. Вищу освіту здобув у Чернівцях, де навчався на програміста. Останнім часом проживав у Сторожинці у своєї бабусі. Мати загиблого Героя також повернулася з Єнакієво на Вижниччину, бо там їхній будинок розбомбили.
Доля Олега нерозривно пов’язана з Буковиною, адже тут проживали його родичі. Дідусь і бабуся Олега – родом з Берегомету Вижницького району. Їх під час переселення відправили на Донбасс добувати вугілля, а через певний час вони повернулися на Вижниччину. Тут вони і померли.
Вчора тіло Героя у супроводі поліції доправили з Чернівців до Сторожинця, де в районному Будинку національних культур відбулася панахида та прощання. На цих траурних заходах були присутні друзі та знайомі Олега, представники влади, учасники АТО та бойових дій, жителі міста.
Тіло Героя ще вчора привезли до Свято-Михайлівської церкви у Вижниці, де воно пробуло цілу ніч. Сьогодні у цьому храмі 12 всечесних отців з Вижниці та навколишніх сіл відспівали Героя.
Провести Олега Косована в останню путь прийшли рідні, побратими, представники Сторожинецької та Вижницької влади, небайдужі. Коли тіло Олега виносили з церкви – люди стали на коліна живим коридором, дорогу на цвинтар встеляли живими квітами.
Двоюрідний брат загиблого Дмитро Ромашов спілкувався з Олегом за день до його смерті – Олег сказав, що збирається у відпустку додому, а приїхав у труні…
“У нього були дуже великі плани на життя… Ми з ним говорили по телефону за день до загибелі – казав, що збирається їхати у відпустку, аби побачити рідних, а особливо племінників. Та і служити йому залишалося зовсім трішки… Хотів організувати з одногрупниками похід на Говерлу… Олег займався туризмом і дуже любив гори… Але того ж дня увечері нам повідомили, що Олег загинув. Сказали, що він відхилився від курсу і натрапив на розтяжку”, – розповів Дмитро.
Люди кажуть, що Олег був хорошою людиною, у нього було багато друзів. Двоюрідний брат Дмитро розповів, що кращим другом Олега був Віталій Крутофіст з села Багна, якого також нещодавно поховали у Вижниці.
На похорони приїхав командир взводу, у якому служив Олег, однак військовий відмовився від будь-яких коментарів, пославшись на заборону керівництва.
“Замечательный солдат, замечательный защитник Отечества был… В голове не укладывается его смерть, но с этим нужно смириться”, – промовив на цвинтарі побратим, командир взводу Дмитро.
“Олег віддав своє життя за своїх рідних, за кожного з нас. Ми маємо пам’ятати цих полеглих Героїв, молитися за них, бо лише завдячуючи їм, ми живемо у мирі у нашому краї”, – сказав під час прощання на цвинтарі отець Степан.
“Не пройшло і 40-ка днів, як ми похоронили тут нашого Героя Віталія Крутофоста… Сьогодні ми хоронимо Олега… Він розмовляв російською, але захищав Україну. Слава Україні!!! Смерть Москалям!!!”, – сказав зі сльозами на очах сільський голова села Багна Василь Прощук.
“Косован Олег Володимирович, 1985 р.н., був призваний 12 серпня 2015 року під час 6-ї хвилі мобілізації Сторожинецьким районним військкоматом.
Був направлений у військову частину №1670 у Рівненську область на навчання, а звідти – у 120-й батальйон інженерно-оперативного забезпечення. Загинув 24 червня 2016 року у селі Новоолександрівка Біловодського району Луганської області під час виконання бойового завдання. Обставини загибелі з’ясовуються – проводиться розслідування”, – розповів військовий комісар Сторожинецького району Іван Яремійчук.
У загиблого залишилась мати, яка проживає у Вижницькому районі та бабуся, з якою він проживав у Сторожинці. Власну сім’ю Олег створити не встиг… Йому було лише 30 років…
Поховали Героя Олега Косована на цвинтарі у Вижниці, поруч з могилою нещодавно похованого Віталія Крутофоста. Двоє накращих друзів знову разом…
Вічна пам’ять Героям! Герої не вмирають!
Галина Єреміца