Сьогодні багато хто з громадян України не зовсім усвідомлює основні принципи страхової пенсійної системи: пенсія — це не допомога від держави, а індивідуальний результат багаторічної праці кожного.
Зазвичай молодь не думає про заощадження на старість. У молодих людей є нагальніші потреби: їм необхідні гроші на житло, виховання дітей, освіту тощо, але навіть незначні, однак, регулярні страхові внески на пенсійне страхування в молодому віці гарантують особі в майбутньому право на отримання пенсійних виплат із системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Водночас держава надає можливість громадянам подбати про свою майбутню пенсію за різних життєвих обставин шляхом добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що дає змогу громадянам, які не підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, набути пенсійних прав нарівні з громадянами, для яких участь у пенсійному страхуванні є обов’язковою.
Відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з 1 січня 2004 року запроваджено нову формулу обчислення пенсій, яка встановлює пряму залежність розміру пенсій від страхового стажу та заробітку, з якого було сплачено страхові внески.
Починаючи з 1 січня 2004 року замість трудового стажу для обчислення розміру пенсій визначають страховий стаж людини — період, протягом якого вона підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця було сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюють у місяцях, і той місяць (або місяці), за який не сплачено внески в Пенсійний фонд, не включають у страховий стаж. Особа, яка не працює, відповідно не сплачує внески й не набуває страхового стажу. За ці періоди життя в її персональній обліковій картці в системі персоніфікованого обліку дані для обчислення пенсії будуть відсутні.
Слід зазначити, що відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі — Закон № 2464) за всіх громадян, які працюють, єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування сплачують роботодавці. Але є й такі категорії осіб, за яких єдиний внесок не сплачують. Це студенти, громадяни, які працюють за кордоном, члени фермерських та особистих селянських господарств, особи, які працюють неофіційно, отримуючи заробітну плату в конвертах, та інші. Як результат, може виникнути ситуація, що вони не матимуть тієї кількості років страхового стажу, яку необхідно мати для призначення пенсії за віком.
Саме для таких категорій осіб у законодавстві передбачено право добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. До того ж право добровільної участі в загальнообов’язковій системі пенсійного страхування особи мають лише із січня 2004 року, тобто з дня, коли набув чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі — Закон № 1058), який визначає принципи, засади та механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку й виплати пенсій, надання соціальних послуг із коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджених та інших джерел.
Право на добровільну участь у системі загальнообов’язковог державного соціального страхування є одним із принципів систем соціального страхування.
Порядок добровільної участі і категорії осіб, яким надано прав добровільної участі в системі загалі нообов’язкового державного соціального страхування, визначено статтею 10 Закону № 2464. Зокрема, таким правом можуть скористатися студенти, безробітні, які не отримують допомогу по без робіттю, громадяни, які тимчасово працюють за кордоном та для яких добровільна участь є єдиною можливістю включити ці періоди роботі в страховий стаж.
Єдиною можливістю реалізаці права добровільної участі в систем загальнообов’язкового державного соціального страхування є укладення договору.
Особи, які бажають узяти добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, повинні звернутись у фіскальні органи за місцем проживання й подати документи:
- заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування за встановленою формою;
- копії таких документів:
- трудової книжки (за наявності);
- документа, шо посвідчує особу;
- документа, що підтверджує членство у фермерському господарстві, особовому селянському господарстві (для членів таких господарств).
Особи беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь, але не менш як протягом одного року.
Тобто договір про добровільну участь укладають на будь-який строк, але не менш як на рік.
У договорі визначають розмір і порядок сплати єдиного внеску, умови скасування договору, права та обов’язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов цього договору.
У разі бажання особи сплатити єдиного внеску за попередні періоди, коли особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), і отримання від неї відповідної заяви, фіскальні органи укладають з особою окремий договір про одноразову сплату.
До того ж сума сплаченого єдиного внеску кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок та більшою за суму єдиного внеску, обчисленого, виходячи з максимальної величини бази нарахував єдиного внеску, визначених на дату укладення договору
Період, за який сплачено єдиний внесок відповідно до укладеного договору про добровільну участь у розмірі. не меншому за мінімальний страховий внесок, зараховують , страховий стаж.
Джерело: Управління Пенсійного Фонду в Сторожинецькому районі
