Не цурайтесь люди, мови,
Не цурайтесь роду.
Як зачахне рідне слово –
Не буде народу.
9 листопада, у день Преподобного Нестора Літописця, українська спільнота відзначає День української писемності та мови. Це закономірно, адже українська земля народила сина, який усвідомлював значення всього, що відбувалося на ній, прагнув зберегти національну пам’ять з вірою в те, що її не розгублять, а примножать нащадки.
Свято рідної мови набуває дедалі більшої популярності. Цивілізоване суспільство не може існувати без мови – найважливішого засобу спілкування, засобу вираження думки і передачі досвіду сучасникам і нащадкам.
Опанувати мову людина починає від народження. Спочатку прислухаючись до слів матері та рідних, а потім – вимовляючи звуки, склади, слова.
Бібліотекарями села Банилів – Підгірний спільно з вчителем початкових класів Абрамчук Аллою Сільвестрівною до Дня української писемності і мови було проведено свято шанувальників рідного слова “Рідне слово – диво калинове”
Розпочалось свято з привітання і короткого екскурсу з історії виникнення свята, який провела бібліотекар Нагорська Оксана Володимирівна. Діти декламували вірші, прислів’я, приказки про мову, виконували українські пісні, а також показали свої знання мови і уміння маленьких поетів у грі “Закінчи вірш сам”.
Свою любов до казки діти підкреслили відповідями на запитання Алли Сільвестрівни про те, чому нас вчить казка і обізнаністю головних героїв, ознайомилися та закріпили знання про письменників Л. Українку, І. Франка, В. Сухомлинського, Т. Шевченка.
Патріотизмом та любов’ю до рідної Батьківщини була переповнена атмосфера в залі і в серцях всіх присутніх, а обличчя дітей, гарно вбраних у вишиванки, сяяли щастям.
На закінчення свята з привітальним словом звернулась до всіх присутніх завуч початкових класів Чернолюк Світлана Іванівна та прозвучала пісня-заклик “Рідна мово” (сл. В. Сосюри муз. М. Катричка) у виконанні Оксани Володимирівни, яка закликала всіх присутніх: “Вивчайте й любіть рідну мову , як світлу Вітчизну любіть…..!!!!!”.
Мова – наше національне багатство. Ось як розумів вплив мови, слова на виховання і долю людини В.О. Сухомлинський: “Слово – це найточніший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним – велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її. Тож оволодіймо цим різцем так, щоб з-під наших рук виходила тільки краса”.
З цією метою і було проведено це свято. Бо мова – одне із багатьох див, створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію.
Тож бережімо, шануймо рідну мову – цей невмирущий голос України!
