ОДПІ: реалізація безхазяйного майна, акцизний податок

ДПІ

Фахівці Головного управління ГУ ДФС у Чернівецькій області інформують про те, що з 4 листопада 2016, набрав чинності Наказ Мінфіну від 23.09.2016 року  № 837, яким  внесені зміни до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 “Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій”.

Основні зміни стосуються порядку відображення сум акцизного податку в книгах обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), а саме:

  • вимоги щодо відображення акцизного податку (або іншого податку) у КОРО не поширюються на записи, що формуються на підставі фіскальних касових чеків, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, версії внутрішнього програмного забезпечення яких були включені до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп’ютерних систем  до 11.03.2016 року.
  • у разі наявності у суб’єктів господарювання КОРО за  формами , наведеними у додатках 1 та 2 у редакції  скасованого наказу Міндоходів №417, такі книги можуть використовуватись суб’єктами господарювання до скасування  їх реєстрації. У разі наявності розрахункових операцій за підакцизні товари такі КОРО можуть використовуватись за умови відображення сум акцизного податку (або іншого податку) у графах, в яких відображається сума податку на додану вартість.
Платник після погашення податкового боргу повинен сплатити пеню

Платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню

У фіскальному відомстві Буковини зазначають, що незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов’язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення. Пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Загальні правила нарахування пені встановлені статтею 129 Податкового кодексу та застосовуються щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов’язань, крім пені за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, яка розраховується за правилами Закону України від 23.09.1994р.  № 185 “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

При самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків нарахування пені розпочинається після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податку чи збору та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок Казначейства або в інших випадках погашення податкового боргу.

При нарахуванні суми грошового зобов’язання контролюючими органами нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні та закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок Казначейства або в інших випадках погашення податкового боргу.

Пеня у вищевказаних випадках нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Якщо виявлено помилку, яка полягає у заниженні податкового зобов’язання минулих податкових періодів, нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов’язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Обрахунок пені у такому випадку проводиться із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Окремі правила для нарахування пені встановлено за порушення розрахунків з бюджетом при виплаті податковими агентами доходів на користь фізичних осіб. Нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов’язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків – фізичних осіб або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків – фізичних осіб.

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Якщо виплачувався дохід підприємцю

Якщо виплачувався дохід підприємцю

У Головному управління ДФС у Чернівецькій області зазначають, якщо виплачувався дохід підприємцю то його відображення в розрахунок за ф. № 1ДФ є обов’язковим.

Зокрема, Пунктом 3.2 розділу III Порядку встановлено, що у графі 3а “Сума нарахованого доходу” відображається (за звітний квартал) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку.

У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов’язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Довідником ознак доходів встановлено, що дохід, нарахований (виплачений) самозайнятій особі, відображається в податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу “157”.

Додамо, неподання податковим агентом податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, зокрема фізичної особи – підприємця, є порушенням порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків, і до такого податкового агента застосовуються штрафні санкції, передбачені п. 119.2 ПКУ, у розмірі 510 грн. У разі повторного притягнення до відповідальності за відповідне порушення протягом року прийдеться сплатити 1020 грн.

Дане питання роз’яснено в листі ДФС України від 21.09.2016 р. N20544/6/99-99-13-01-01-15 «Щодо відповідальності за незаповнення у формі N 1ДФ даних про виплату підприємцю»

Заяву надіслали поштою - якою датою вважатися буде її подання?

Заяву на застосування спрощеної системи надіслано поштою – якою датою буде вважатися її подання?

Відповідно до п.п. 298.1.1 Податкового кодексу України заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців».

Згідно з п.п. 298.1.2 ПКУ зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Отже, при надсиланні заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення датою подання заяви вважається дата відправлення, яка відбивається на повідомленні про вручення та на описі.

Реалізація безхазяйного майна

Реалізація безхазяйного майна

У Вижницькій ОДПІ ГУ ДФС у Чернівецькій області повідомили, що упродовж червня – жовтня 2016 року фіскальним органом виявлено та поставлено на облік тютюнові вироби з ознакою безхазяйного майна які підлягають знищенню (утилізацію), на загальну суму 2043,07 тисяч гривень.

Безхазяйним вважається майно, що не має власника або власник якого невідомий. Найчастіше це контрабанда, у якій ніхто не зізнався. Серед таких речей є вилучені цигарки, спирт, алкоголь, одяг, промислові товари тощо. Зазначене майно надходить у власність держави, міських, сільських громад за рішенням місцевих органів влади.

На аукціонах вилучається незначна сума, бо найдорожчу частину цього майна – цигарки, спирт, алкоголь – зобов’язані знищити.

Згідно з п.п.23 п. 1ст.19-1 Податкового кодексу України органи Державної фіскальної служби України організовують роботу з виявлення, обліку, зберігання, оцінки та розпорядження безхазяйним майном та іншим майном, що переходить у власність держави, а також з обліку, попередньої оцінки, зберігання майна, вилученого та конфіскованого за порушення митного і податкового законодавства.

Після проведення експертних оцінок виявленого безхазяйного майна, його реалізовують у встановленому законодавством порядку через суб’єктів господарювання, які можуть здійснювати реалізацію безхазяйного майна та майна, що переходить у власність держави.

Категорія: Економіка
Сторожинець.info
МЕНЮ

КОНТАКТИ