Відповідно до п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку. Строк надання витягу не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру.
Форма запиту про отримання витягу та витягу з реєстру платників єдиного податку затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Визначення доходу за попередній календарний рік, у разі прийняття юрособою рішення про застосування спрощеної системи оподаткування з 1 січня наступного року
Згідно з пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абз. першому пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п.291.4 ст.291 ПКУ.
До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених гл.1 р.XIV ПКУ.
Розрахунок доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 N 1675.
Враховуючи вищенаведене, у разі прийняття юридичною особою рішення про перехід на спрощену систему оподаткування з 1 січня наступного року заява до контролюючого органу подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку нового року разом із розрахунком доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування.
Отже, дохід за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви із врахуванням запланованої суми отримання доходу, за період що залишився до кінця року після подання заяви.
Комунальне підприємство обирає третю групу платників єдиного податку
Відповідно до п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн. гривень.
При цьому п.п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ передбачено, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.
Відповідно до ст. ст. 63, 78 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями (далі – ГКУ) комунальне підприємство – це підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади, утворюється органом, який є представником власника – відповідної територіальної громади і виконує його функції та майно якого закріплюється за ним на праві господарського відання або на праві оперативного управління.
Отже, єдиним засновником (учасником) комунальних підприємств є територіальна громада в особі уповноважених органів. Тобто, їх частка у статутному фонді цих підприємств перевищує 25 відсотків.
Крім того, ст. 8 ГКУ передбачено, що держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб’єктами господарювання.
Таким чином, оскільки засновники комунальних підприємств не є суб’єктами господарювання і їх частка в цих підприємствах перевищує 25 відсотків, зазначені підприємства не можуть обрати третю групу платників єдиного податку.
Юридичні особи – платники єдиного податку ІІІ групи та поворотна фінансова допомога
Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.
Доходом юридичної особи платника єдиного податку є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ (п.п. 2 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).
До складу доходу платників єдиного податку третьої групи, не включаються, зокрема суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (п.п. 3 п. 292.11 ст 292 ПКУ).
Отже, сума фінансової допомоги, що була надана юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи на поворотній основі, при її поверненні не включається до складу доходу такого платника.
Платник єдиного податку третьої групи, який отримує поворотну фінансову допомогу, не враховує її суму у складі доходу за умови, що повертає таку допомогу протягом 12 календарних місяців з дня її отримання. Сума поворотної фінансової допомоги, неповерненої платником єдиного податку протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, включається до складу доходу такого платника наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня отримання такої допомоги.
