Деякі нюанси застосування спрощеної системи оподаткування

ДПІ інформує

Податківці роз’яснюють деякі нюанси застосування спрощеної системи оподаткування у режимі “питання-відповідь”.

Які види послуг розуміються під “побутовими послугами населенню”, які надаються фізичною особою-підприємцем, що є платником єдиного податку, що віднесені до першої та другої групи платників ЄП?

Відповідно до п. 291.7 ст. 291 Податкового кодексу України для цілей глави 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ під побутовими послугами населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку, розуміються такі види послуг:

  • виготовлення взуття за індивідуальним замовленням;
  • послуги з ремонту взуття;
  • виготовлення швейних виробів за індивідуальним замовленням;
  • виготовлення виробів із шкіри за індивідуальним замовленням;
  • виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням;
  • виготовлення спіднього одягу за індивідуальним замовленням;
  • виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням;
  • виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням;
  • додаткові послуги до виготовлення виробів за індивідуальним замовленням;
  • послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів;
  • виготовлення та в’язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням;
  • послуги з ремонту трикотажних виробів;
  • виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням;
  • послуги з ремонту та реставрації килимів та килимових виробів;
  • виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням;
  • послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів;
  • виготовлення меблів за індивідуальним замовленням;
  • послуги з ремонту, реставрації та поновлення меблів;
  • виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням;
  • технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів і мопедів за індивідуальним замовленням;
  • послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- і відеоапаратури;
  • послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів;
  • послуги з ремонту годинників;
  • послуги з ремонту велосипедів;
  • послуги з технічного обслуговування і ремонту музичних інструментів;
  • виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням;
  • послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього вжитку та металовиробів;
  • виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням;
  • послуги з ремонту ювелірних виробів;
  • прокат речей особистого користування та побутових товарів;
  • послуги з виконання фоторобіт;
  • послуги з оброблення плівок;
  • послуги з прання, оброблення білизни та інших текстильних виробів;
  • послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних і хутрових виробів;
  • вичинка хутрових шкур за індивідуальним замовленням;
  • послуги перукарень;
  • ритуальні послуги;
  • послуги, пов’язані з сільським та лісовим господарством;
  • послуги домашньої прислуги;
  • послуги, пов’язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням.

Чи може ФОП - платник ЄП здійснювати ЗЕД, в тому числі за межами території України?

Чи може ФОП – платник ЄП здійснювати ЗЕД, в тому числі за межами території України?

Згідно із ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон) зовнішньоекономічна діяльність – діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність, якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з Законом України «Про підприємництво» (ст.5 Закону).

Статтею 4 Закону передбачені види зовнішньоекономічної діяльності, до яких, зокрема, належать експорт та імпорт товарів, капіталів та робочої сили. Відповідно до п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Пунктом 291.5 ст.291 ПКУ визначені види діяльності, здійснюючи які фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку.

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (пп.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПКУ).

Враховуючи вищенаведене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку може здійснювати зовнішньоекономічну діяльність як на території України, так і за її межами, за умови, що ним не здійснюються види діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Чи може ФОП - платник ЄП здійснювати продаж цінних паперів?

Чи може ФОП платник ЄП здійснювати продаж цінних паперів?

Відповідно до пп. 6 пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III ПКУ.

Згідно з част. першою ст. 1 Закону України від 2 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові активи – кошти, цінні папери, боргові зобов’язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів; а фінансова послуга – операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Статтею 318 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) суб’єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені ст. 2 ЦКУ.Зокрема, учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (ст. 2 ЦКУ).

Таким чином, фізична особа – підприємець, яка здійснює операції з цінними паперами в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, не може бути платником єдиного податку.Якщо фізична особа здійснює операції з власними цінними паперами, то інвестиційний прибуток від здійснення таких операцій оподатковується податком на доходи фізичних осіб на підставі п. 170.2 ст. 170 ПКУ.

Чи може ФОП, яка здає в суборенду нежитлове приміщення до 300 м², перебувати у ІІ групі платників ЄП?

Чи може ФОП, яка здає в суборенду нежитлове приміщення до 300 квадратних метрів, перебувати у другій групі платників ЄП?

Згідно з п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України фізичні особи – підприємці, які надають в оренду, зокрема, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів, не можуть бути платниками єдиного податку.

Підпунктом 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ визначено, що до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Відповідно до КВЕД ДК 009:2005, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 № 375, діяльність, пов’язана зі здаванням в оренду власного нерухомого майна відноситься до групи 70.20 КВЕД ДК 009:2005, яка включає здавання в суборенду житлової та нежитлової нерухомості. При цьому з 31.12.2012 КВЕД ДК 009:2005 скасовано згідно з наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 «Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010». Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 діяльність, пов’язана із наданням в оренду власного чи орендованого нерухомого майна відноситься до групи 68.20.

Таким чином, фізична особа – підприємець, яка здійснює діяльність, пов’язану із наданням в оренду орендованого нерухомого майна (група 68.20 КВЕД ДК 009:2010), у разі здавання в суборенду нежитлового приміщення до 300 квадратних метрів, має право перебувати у другій групі платників.

Які документи повинні мати на робочому місці ФОП - платники ЄП?

Які документи повинні мати на робочому місці ФОП – платники ЄП?

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої – третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 – 296.1.3 п. 296.1 ст. 296 ПКУ.

Згідно із п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Форма Книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги, у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів та витрат такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги (п.п. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ). За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку (п. 299.9 ст. 299 ПКУ).

Згідно з п. 299.13 ст. 299 ПКУ з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності; дату виключення з реєстру платників єдиного податку.

Таким чином, платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, зберігають на робочому місці книгу обліку доходів.

Платники єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, повинні мати на робочому місці книгу обліку доходів та витрат.

Категорія: Економіка
Сторожинець.info
МЕНЮ

КОНТАКТИ