ДПІ інформує: електронні сервіси, нова звітність

Роздрібна  торгівля  тютюновими виробами  та  акцизний  податок

ДПІ  у Сторожинецькому  районі повідомляє, що відповідно до пп. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України максимальні роздрібні ціни – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію) з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.

Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами.
Підпунктом 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування акцизного податку є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.
Таким чином, базою оподаткування акцизного податку з роздрібної торгівлі тютюновими виробами є вартість (з податком на додану вартість) таких тютюнових виробів. Слід зазначити, що роздрібна ціна тютюнових виробів не може бути більшою за максимальну роздрібну ціну таких тютюнових виробів, збільшену на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Електронні  сервіси для  платників  податків

 ДПІ  у Сторожинецькому  районі нагадує, що для якісного обслуговування платників податків та забезпечення умов для швидкого та комфортного процесу адміністрування податків на офіційному веб-порталі ДФС України запроваджено ряд сервісів, якими сьогодні користуються більшість платників податків. Одним з них є загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (далі «ЗІР»).

Робота «ЗІР» направлена на забезпечення суспільства своєчасною, достовірною і повною довідковою інформацією. Інформаційне наповнення «ЗІР» здійснюється з урахуванням результатів всебічного аналізу інформації про потреби клієнтів, які звертаються до Контакт-центру (щорічно понад 1 млн. звернень) та з метою зменшення витрат часу представників бізнесу на спілкування з державою.

У розділі «Запитання – відповіді з Бази знань» реалізована можливість самостійного пошуку інформації, шляхом ознайомлення з редакціями відповідей на запитання, з якими звертаються клієнти до Контакт-центру телефоном, електронною поштою та письмово.

Розділ «Нормативні та інформаційні документи» містить нормативні та інформаційні документи з питань оподаткування, митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та електронного цифрового підпису, інших питань законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи ДФС, а також іншу інформацію стосовно роботи органів ДФС.

Розділ «Письмові консультації» наповнюється витягами з письмових консультацій, підготовлених ДФС на типові звернення суб’єктів господарювання та громадян.
Розділ «Коментарі та пропозиції» надає можливість працівникам органів фіскальної служби здійснювати зворотній зв’язок з модератором «ЗІР» шляхом залишення коментарів-пропозицій до запитань – відповідей з Бази знань, з метою прийняття участі у формуванні та вдосконаленні автоматизованої бази уніфікованих відповідей на запитання суб’єктів господарювання та громадян. У подальшому таку можливість з використанням електронного цифрового підпису матимуть і зовнішні користувачі.

Сервіс забезпечує можливість пошуку інформації у певному податку, напрямку діяльності, в тому числі з використанням ключових слів, шляхом перегляду за певні періоди інформації, при цьому не лише за запитаннями – відповідями, розміщеними в Базі знань, але і за відповідями на письмові звернення, які надавалися з використанням Бази знань.

Відповідальність – за не відображення у фіскальному чеку 5% акцизного збору

ДПІ  у Сторожинецькому  районі повідомляє, що за порушення вимог Закону про РРО посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються до адмінвідповідальності

Відповідно до п.п. 3.5 розд. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом № 614, рядок 9 розрахункового документа (назва податку, літерне позначення ставки податку, ставка податку у відсотках, сума податку) може повторюватися відповідно до кількості податкових груп, тобто не менше 6.

Таким чином, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатись у фіскальному чеку як окрема податкова група.

Згідно із п. 2.1 розд. 2 Положення № 614, у разі відсутності хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

До суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

– у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання:

– вчинене вперше – 1 гривня;

– вчинене вдруге – 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону, товарів (послуг);

– за кожне наступне вчинене порушення – у п’ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Також, за порушення вимог Закону посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 155 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х до осіб, які здійснюють розрахункові операції з порушенням встановленого Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» порядку проведення розрахунків, застосовується штраф в розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб – від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Критерії для  зниження ставки  єдиного внеску

ДПІ  у Сторожинецькому  районі нагадує, що 13.03.2015 р. набрав чинності Закон України від 02.03.2015 р. № 219 – VIII «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці».

Так, у 2015 році понижуючий коефіцієнт 0,4 (у 2016 році – 0,6) застосовується до ставки ЄСВ у разі виконання платником одночасно таких умов:

– база нарахування ЄСВ із розрахунку на одну застраховану особу у звітному місяці збільшилась на 20 % і більше порівняно із середньомісячною базою нарахування ЄСВ платника за 2014 рік;

– після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу у звітному місяці становитиме не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік;

– кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховано виплати, не перевищує 200% середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік. Ця умова не стосується осіб – підприємців і фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

Коефіцієнт застосовується при нарахуванні зарплати фізичним особам як за основним, так і не за основним місцем роботи. При розрахунку коефіцієнта показники за 2014 рік визначаються на підставі звітності з ЄСВ. У разі застосування коефіцієнта необхідно зазначити про це у звіті.

Разом з тим, платник ЄСВ, який застосував коефіцієнт і не сплатив нарахований ЄСВ у встановлені строки, втрачає право у майбутньому застосовувати коефіцієнт до повної сплати виниклої заборгованості.

Також нагадуємо, що звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску можна надсилати засобами електронного зв’язку.

Електронна форма звіту формується страхувальником з використанням спеціалізованого програмного забезпечення, актуальні версії якого безкоштовно надаються органами ДФС за місцем взяття на облік та розміщені на офіційному веб-порталі ДФС України.

Нові  форми звітності  з ЄСВ  затверджено  Мінфіном

ДПІ  у Сторожинецькому  районі повідомляє, що наказом Мінфіну України від 14 квітня 2015 року № 435 (далі – наказ № 435) затверджено новий Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Наказ опубліковано в «Офіційному віснику України» від 30 квітня 2015 року.
В листі ДФС України від 30 квітня 2015 року № 15939/7/99-99-17-03-01-17 зазначається, що за квітень 2015 року (подається до 20 травня) звітувати з ЄСВ ще необхідно за формами, затвердженими наказом Міндоходів від 09 вересня 2013 року № 454. А починаючи з 01 червня 2015 року, тобто зі звітності за травень 2015 року, в порядку та за формами, затвердженими наказом Мінфіну № 435.

Звіт до фіскальних органів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік у фіскальних органах в один із таких способів: засобами електронного зв’язку в електронній формі, а у разі якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не перевищує п’яти — то можна на паперових носіях (разом з електронною формою на електронних носіях інформації) або надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
Звіт в електронній формі формується з використанням ЕЦП засобами електронного зв’язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Запровадження системи електронної подачі звітності, в тому числі з ЄСВ, є не лише засобом забезпечення прозорості відносин між податковими органами та платниками податків, а й свідчення того, що працюючи з використанням сучасних інформаційних технологій, платник демонструє громадськості свою чесну позицію сумлінного платника податків.

Звітність про суми нарахованого ЄСВ подається і внесок сплачується за місцем взяття на облік

Платник ЄСВ відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі — Закон № 2464) зобов’язаний подавати звітність до фіскального органу за основним місцем обліку у строки, порядку та за встановленою формою. Згідно з п. 7 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435, якщо страхувальник із числа страхувальників, зазначених у п. 1, 2, 4 цього розділу, у звітному періоді змінює місцезнаходження, місце реєстрації або місце проживання (поза межами територіального обслуговування фіскального органу, в якому він перебував на обліку), звіт за цей звітний період (із першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до фіскального органу за новим місцем взяття на облік. Таким чином, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого ЄСВ подається і внесок сплачується за новим місцем взяття на облік.

Чи може платник податків відмовити в наданні інформації, якщо така інформація вже була надана ?

Письмовий запит про надання інформації підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу й повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності підстав, зазначених у п. 73.3 ПКУ. Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом із повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб’єкту інформаційних відносин чи його посадовій особі.

Платники податків та інші суб’єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця із дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим ПКУ).У разі якщо за результатами перевірок інших платників податків або за результатами аналізу податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного й іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платник податків зобов’язаний надати пояснення та їх документальне підтвердження на обов’язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів із дня надходження запиту (п. 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1245). Кількість запитів, які можуть бути направлені контролюючими органами платнику податків із підстав, зазначених у п. 73.3 ПКУ та у п. 12 Порядку, ПКУ та Порядком не обмежена.

Відповідне розяснення, стосовно порядку звернень податкових органів із запитом про отримання інформації, надала Державна фіскальна служба України листом від 19.12.2014 р. № 9081/6/99-99-10-03-02-16 .

Наймана особа працює за основним місцем роботи та сумісництвом: як заповнити таблицю 6 додатка 4 звіту з ЄСВ?

У разі якщо наймана особа протягом звітного періоду працювала в роботодавця по трудовому договору за основним місцем і за сумісництвом, у таблиці 6 додатка 4 звіту з ЄСВ відомості про нарахування заробітної плати (доходу) стосовно такої особи відображаються одним рядком. Водночас у графі 20 «Ознака наявності трудової книжки» вказується «1-так».

У разі якщо наймана особа протягом звітного періоду звільнилася з основного місця працевлаштування й перейшла на роботу за сумісництвом у межах одного роботодавця, у таблиці 6 додатка 4 звіту з ЄСВ відомості про нарахування заробітної плати (доходу) стосовно такої особи відображаються двома рядками, а саме:

• у рядку 1 зазначаються суми, нараховані за час роботи за основним місцем працевлаштування, й у графі 22 «Ознака наявності трудової книжки» вказується «1-так»;
• у рядку 2 зазначаються суми, нараховані за час роботи за сумісництвом, і в графі 22 «Ознака наявності трудової книжки» вказується «0-ні»;
• у графі 15 «Кількість календарних днів перебування у трудових/цивільно-правових відносинах протягом звітного місяця» зазначається інформація про кількість календарних днів трудових відносин у звітному місяці лише в одному рядку, де відображено дані про суми нарахованої зарплати за основним місцем роботи.

Щодо застосування пільг із сплати земельного податку, встановлених відповідним рішенням органу місцевого самоврядування

ДФС України наказом від 28.05.2015 р. № 379  затвердила Узагальнюючу податкову консультацію щодо застосування пільг із сплати земельного податку, встановлених відповідним рішенням органу місцевого самоврядування.

З 01 січня 2015 року плата за землю, яка справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, належить до місцевих податків, встановлення яких здійснюється органами місцевого самоврядування у порядку, визначеному Податковим кодексом України (далі – Кодекс).

Сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (пункт 12.3 статті 12 Кодексу).

Статтею 7 Кодексу визначено загальні засади встановлення податків і зборів, зокрема, під час встановлення податку можуть передбачатися пільги та визначено порядок їх застосування.

Елементи податку, визначені в пункті 7.1 статті 7 Кодексу, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно Кодексом (пункт 7.4 статті 7 Кодексу).

Відповідно до пункту 284.1 статті 284 Кодексу органам місцевого самоврядування надано повноваження щодо встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 Кодексу).

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право (пункт 284.2 статті 284 Кодексу).

Відповідно до пунктів 1, 3 статті 73 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Враховуючи викладене вище, якщо рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення пільг із сплати земельного податку прийнято, то таке рішення є обов’язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами з урахуванням строків, визначених таким рішенням.

Платник податку на прибуток на загальних підставах планує з 01.07.2015 р. перейти на спрощену систему оподаткування. За який період такому підприємству слід подати декларацію з податку на прибуток?

У разі переходу платника податку на прибуток на спрощену систему оподаткування такий платник у терміни, встановлені для квартального звітного періоду, зобов’язаний подати податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, що передує кварталу, з якого платник переходить на спрощену систему оподаткування.

Таким чином, оскільки платник податку на прибуток переходить на спрощену систему оподаткування з 01.07.2015 р., декларацію з податку на прибуток йому необхідно подати за перше півріччя 2015 р., тобто не пізніше 10 серпня.