П'ятниця, Грудень 15
Салон ComfortHouse

Минає 183 роки з Дня народження Буковинського соловія Юрія Федьковича

Юрій Адальбертович Федькович – великий майстер повісті і новели, творець дитячої і народно-популярної літератури, захисник народної української мови, української школи, співець племені гуцулів, популяризатор його пісні, казки, легенди, його борців, народних героїв, співець краси його природи, голубого неба, бурхливих рік і таємничих гір. Сам Юрій Федькович писав: «Моє щастя в Буковині, у горах, а коли не в горах, то все-таки в Буковині, межи Дністром та Прутом»

У ці серпневі дні ми традиційно збираємося біля пам’ятника нашого славетного земляка, великого патріота України, письменника Юрія Федьковича. Минає 183 роки з того часу, коли на світ з’явився борець за кращу долю свого народу. Всі ми любимо, пам’ятаємо і шануємо Юрія Федьковича, бо пам’ять про нього збагачує наше життя, формує національну свідомість всіх громадян України.

Покладанням квітів до підніжжя пам’ятника вшанували славетного буковинського письменника очільники районної та міської влади, у виконанні працівників РБНК лунали поетичні твори Юрія Федьковича, працівники районної бібліотеки представили книжкову виставку «Буковинський Кобзар».

Ми вшановуємо «Буковинського соловія» не тільки як великого письменника, але і як громадського діяча, бо саме завдяки наполегливості таких, як Юрій Федькович ми маємо сьогодні незалежну державу.

Джерело: Сторожинецька ЦБС

Магазин Водолій
  • Кум Вітя: і нікого не тошнит від цієї показухи? фє.
  • Гость: Від якої показухи? Це наймізерніше, що можна зробити до поважних роковин. Суспільство деградує, судячи навіть, по кількості містян, які спромоглися прийти і вшанувати своєю присутністю велику Людину. Більша частина навіть тих хто прийшов, не згадає, що ж написав цей чоловік.За часів Гуцуляк К.Г, навіть Центр зайнятості спускався у центр на подібні заходи , не говорячи про інші ближчі організації. Люди остаточно втрачають культуру через низку чинників та збудників такого собі "паразитозу".
  • Гость: Дивлюсь я на це все і думаю: кого ми обманюємо!? "Це наймізерніше, що можна зробити до поважних роковин" Якщо ніхто не спромігся підтримати ту купку людей, що прийшла до Людини - то значить, або сьогодні це нікому не цікаво, або просто ніхто навіть поряд з тою купкою стояти не хоче. В цей момент ми уподоблюємося нашому східному сусіду, який існує у своїх нікому не потрібних "скрєпах". Для всього є своє місце і свій час. Але не треба збиратися біля пам'ятника Людині, робити вигляд, що це комусь цікаво і тупо при цьому дивитись на сторінки, які знову побачиш лише на черговій акції на чергову роковину. ЗАЙМІТЬСЯ ДІЛОМ І НЕ ОБМАНЮЙТЕ СЕБЕ І ЛЮДЕЙ.
  • Гость: Краще б громада витрачала більше коштів на доступні ліки, аніж утримувала бібліотечну систему, яка навіть не здатна організувати такий захід. Ще могли підігнати бібліобуса, дітей з інтернату для масовки - чого розмінюватись на дріб'язок. Гуляй громада!
  • Гость: Так то не бібліотека організовує, а будинок культури.
  • Гость: Ааа а ще краще! Штат із 30 чоловік!!! Толку - 0,0. Площа немеряна пустуюча!
  • Гость: Петро! Ваші висловлювання на рахунок бібліотек вже всім остогидли. Так само можна говорити про науково-дослідні інститути, про ........ Адже ще не винайдено ліки від раку, від....... А як же вчити історії та культури молоде покоління? На прикладі чого?
  • Гость: На прикладі безтолкового витрачання грошей на бібліотечну систему, що себе вижила.
  • Гость: Та вже й заодно закрийте школи, навіщо нам розумних людей, хай держава деградує. А українці до скону будуть робочою силою зп кордоном.
  • Гость: Шановний Петро, а з чого ви взяли, що громада утримує бібліотечну систему?
  • Гость: А що Петро ви конкретно зробили для дітей з інтернату, для інвалідів, для всіх тих, хто фізично обмежений чи обділений долею? Що роблять чиновники, так то їхня справа, а ви живете своїм життям і оцінюються ваші вчинки, а ваша писанина - то лише і є ваші вчинки?
  • Гость: До речі Петро, а вам шкода своїх 15 хвилин на те, щоб віддати шану відомій особистості, якої вже давно нема, але є його внесок, спадщина культурна, то що варті ті 15 хвилин і той букет? Дійсно, Петро, ти вже остогид....Не варті мої 15 хвилин, які я витратила на тебе, краще б постояла біля пам'ятника...
  • Гость: Ну бібліотеку не закриють- це точно, у всіх країнах вони є. а от будинок культури, нажаль уже пережиток. Хто буде витрачати десятки тисяч у місяць на опалення, а де тобі світло, вода, зарплата....піде скоріш за все з молотка.
  • Гость: На закритті бібліотек багато не зекономиш, адже бібліотекарі отримують мінімальну заробітну плату. А на придбання книжок і інші потреби, як завжди, витрачається залишки бюджету (ще із "совдеповських часів культура фінансувалась за остатковим принципом - сьогодні нічого не змінилось)). Ото таке...