“Слово Анни єднає всіх нас” – така тема уроку-свята вивчалася напередодні Дня народження Анни Кирилівни Дущак (15.10.1959 р.) у Сторожинецькому районному ліцеї.
Зібралися учні 5-А, 7-А класів, учителі-словесники, заступники директора ліцею Козак О.Т., Беленчук А.О., учителі-мовники Сторожинецької ОТГ у світлиці Анни, якій вже 5 років.
Анна Кирилівна звичайна у незвичайному, творча у слові, велика в любові. Які б заходи не проводили про Анну Дущак, це завжди легко й водночас дуже відповідально: ця незвичайна й одержима жінка ніби поруч з нами…
Учні 5 класу розказали намистинки від щирої буковинки про нелегке життя, оптимізм, віру, доброту й любов. Семикласники декламували вірші пейзажної, інтимної, філософської лірики. Слово Анни єднало усіх, а ще звучали слова про Анничку: її дитячі роки, допомогу батькам, помилковий діагноз лікарів…
При зустрічі з тисовчанкою не раз чули: “Як би було добре, щоб відродитися колись у чиємусь слові”. Та інакше і бути не може: слово Анни навчає, надихає на творчість.
Власне оповідання “Великі мрії маленької Аннички” прочитала Доскалюк Іванка, учениця 7-А класу. Потрібною і доречною стала “Молитва до слова”. Учні говорили, слухали, сприймали й думали, що така молитва захистить нас від людської глухоти, байдужості, дасть силу волі і бажання пізнавати слово Анни.
Джерело: учитель української мови і літератури Сторожинецького районного ліцею Герасим’юк Р.А.
