Начальник ДПІ у Сторожинецькому районі Олександр Григоряк під час зустрічі з представниками ЗМІ зазначив, що з початку 2015 року Сторожинецьким районом сплачено більше 2-х мільйонів гривень військового збору.
Закон визначає, що відповідальними за нарахування і сплату військового збору в бюджет є роботодавці, які виплачують доходи у вигляді заробітної плати, та податкові агенти, які зобов’язані перераховувати 1,5% відсотка військового збору з інших доходів, які отримані фізичними особами в Україні. Варто відзначити відповідальне ставлення громадян і бізнесу до сплати цього платежу.
Військовим збором обкладаються доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються платнику у зв’язку з трудовими відносинами. Крім того, військовий збір стягується з виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця, отриманого від організатора азартної гри.
Оподаткуванню військовим збором підлягають також доходи, які платник отримав згідно з цивільно-правовими договорами (договори підряду) за виконання робіт (надання послуг), сума яких відображається в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). У цьому випадку відповідальною особою за нарахування та сплату збору до бюджету є податковий агент, який зобов’язаний забезпечувати виконання податкових зобов’язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 Кодексу.
12 травня 2015 року Верховною Радою прийнято Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо військового збору», який набув чинності 11 червня 2015 року. Документом звільнено від оподаткування військовим збором доходи громадян від операцій з купівлі/продажу валюти.
Про РРО для платників податків під час «Круглого столу»
Днями, перший заступник начальника ДПІ у Сторожинецькому районі – Сергій Лєснік провів засідання «Круглого столу». Під час проведення «Круглого столу» обговорювались питання застосування суб’єктами господарювання, а саме, ФОП ІІ та ІІІ груп – РРО. Згідно змін до Податкового кодексу платники єдиного податку другої групи з 1 січня 2016 року, а єдинники третьої групи – з 1 липня 2015 року при здійсненні готівкових розрахунків в обов’язковому порядку повинні використовувати реєстратори розрахункових операцій.
РРО не застосовують платники єдиного податку першої групи, а також другої – третьої груп, якщо вони здійснюють торгівлю на ринках або продають товари через засоби пересувної торгівлі.
Суб’єкти господарювання які вроздріб реалізують підакцизні товари повинні врахувати, що у чеку РРО обов’язково повинна відображатися сума на роздрібну продажу підакцизних товарів.
Також, Сергій Миколайович зазначив, що з 27.04.2015 р. набрав чинності наказ ДФС України, яким затверджено в новій редакції Державний реєстр РРО. Контрольно-касові апарати, які реалізуються на вторинному ринку обов’язково повинні пройти технічне обслуговування у сервісних центрах, адже по перше строк роботи апарата РРО обмежується семи роками експлуатації.
Про новації законодавства під час зустрічі
ДПІ у Сторожинецьому районі повідомляє, що під час, яку нещодавно провели фахівці податкової інспекції Сторожинеччини для платників податків, йшлося про чергові зміни законодавства, які вступають у дію в липні 2015 року.
Під час семінару заступник начальника Людмила Хмелюк проінформувала платників податків про новації в роботі інспекції, спрямовані на покращення якості обслуговування суб’єктів господарювання. На її переконання, це сприятиме покращенню партнерських відносин та підвищенню рівня добровільної сплати податкових зобов’язань.
Фахівці ДПІ ознайомили учасників зустрічі із новаціями податкового законодавства, які очікують бізнес з 1 липня цього року. Зокрема, запровадження реєстраторів розрахункових операцій для платників єдиного податку ІІІ групи, які здійснюють розрахунки за готівку. Для «спрощенців» ІІ групи така необхідність виникне з 1 січня 2016 року. При цьому податківці наголосили, що підприємства, які надають послуги за готівку, також зобов’язані встановити РРО.
Цей день також стане важливим для торгівців пивом, адже відтепер продаж цього напою вимагатиме придбання «алкогольної» ліцензії.
Податківці повідомили, що з 1 липня громадяни почнуть отримувати повідомлення з ДПІ про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного та земельного податків. З метою забезпечення своєчасності сплати цих податків, вони запросили громадян за необхідності провести звірку нарахувань.
Також, Людмила Іванівна розглянула питання запровадження з 1 липня повноцінного функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Зокрема, податківець наголосила, що з цієї дати платники ПДВ зможуть зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних лише за умови їх фінансового забезпечення на електронному рахунку.
Порушувались питання порядку заповнення травневої звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за новою формою. Разом з тим, платники дізнались, як подати звітність з ЄСВ в електронному вигляді.
Крім того, податківці нагадали про електронні сервіси, які пропонує Державна фіскальна служба.
Про касові апарати під час «гарячої лінії»
Сьогодні у Державній податковій інспекції у Сторожинецькому районі проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Застосування РРО платниками єдиного податку II—III груп». Перший заступник начальника ДПІ у Сторожинецькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області Сергій Лєснік відповідав на запитання громадян.
Як відомо, Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII запроваджено обов’язкове використання РРО платниками єдиного податку II — III груп (окрім платників, які здійснюють продаж товарів на ринках та через засоби пересувної мережі). Ці норми набирають чинності з 01.01.2016 — для II групи, з 01.07.2015 — для платників єдиного податку III групи.
Платники єдиного податку II-III груп, які з 01.01.2015 до 30.06.2015 включно почнуть застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи РРО, з дати початку їх застосування і до 01.01.2017 р. звільнятимуться від перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО.
Просимо платників єдиного податку придбати касову техніку і зареєструвати її в податковій інспекції. Отож – поспішайте, залишилось обмаль часу.
Про РРО, який вийшов з ладу – під час семінару – навчання
Під час проведення семінару – навчання з платниками податків фахівці ДПІ у Сторожинецькому районі обговорювали питання дій суб’єктів господарювання під час виходу з ладу РРО. Основними причинами, що можуть призвести до виведення з ладу реєстратора розрахункових операцій, є несправність, відсутність зв’язку та електропостачання господарської одиниці, де його розміщено.
У такому разі здійснювати розрахункові операції можна без застосування основного реєстратора. При цьому існує два варіанти проведення розрахункових операцій:
- з використанням резервного РРО за умови, що він був належним чином зареєстрований в органах ДФС (якщо електроенергія є, але робочий РРО вийшов з ладу);
- з використанням розрахункової книжки, зареєстрованої в органах ДФС (у разі, коли електроенергії немає або відсутній резервний РРО).
Також треба мати на увазі, що суб’єкт господарювання може працювати без основного РРО:
- у разі виходу з ладу РРО – у період ремонту;
- у разі відключення електроенергії – не більше 72 годин (7 робочих днів).
Варто зазначити, що у разі поломки РРО центри сервісного обслуговування зобов’язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 72 годин. Відповідальність, передбачена договором про технічне обслуговування за недотримання цього строку, покладається на ЦСО.
Тож, основний алгоритм дій при застосуванні резервного РРО такий:
- Внесіть готівку, що була в місці проведення розрахунків до моменту виходу з ладу РРО, у грошову скриньку резервного РРО. Зробити це треба за допомогою операції «Службове внесення».
- Проводьте розрахунки через резервний РРО в загальному порядку його експлуатації. Усі ці операції необхідно фіксувати в КОРО, зареєстрованій на цей РРО.
- Після відновлення роботи основного РРО виведіть готівку, що була в місці проведення розрахунків, зі скриньки резервного РРО операцією «Службова видача» та внесіть її в скриньку основного РРО операцією «Службове внесення».
- Заповніть графи 6 і 7 розд. 4 КОРО на основний РРО і проконтролюйте представника ЦСО – він має заповнити графи 4 і 5 розд.4 КОРО.
Що треба робити при використанні розрахункової книжки:
Нагадаємо, що використовується тільки зареєстрована в органах ДФС РК. Якщо вона застосовується вперше, на реєстраційній сторінці книжки потрібно зазначити дату початку її використання. Далі необхідно діяти так:
- Внести готівку, що знаходилася в місці проведення готівкових розрахунків, за допомогою розрахункової квитанції з позначкою «Службове внесення».
- Проводити розрахунки з покупцями з оформленням РК.
- Оформити розрахунковою квитанцією з позначкою «Службова видача» гроші, що передаються з місця проведення розрахунків до каси підприємства чи інкасуються в каси банків протягом дня.
Офіційна зарплата – стабільні надходження до місцевого бюджету
ДПІ у Сторожинецьком районі в черговий раз нагадує, що легалізація заробітної плати, прихованої зайнятості на сьогодні є одним з найпріорітетніших напрямків роботи Державної фіскальної служби.
Дуже важливо, щоб працівники отримували заробітну плату не «в конвертах», а офіційно, бо саме у такому випадку громадяни мають соціальний захист, місцевий бюджет має стабільні надходження. Отримуючи нелегальну винагороду за свою працю в результаті домовленостей з роботодавцем, громадяни позбавляють себе соціальних виплат та гарантій».
Нагадуємо, що внесеними з 01.01.2015р. змінами до Кодексу законів про працю України, «працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».
Розмір фінансової відповідальності за допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин становить 30 мінімальних зарплат та розмір адміністративної відповідальності – від 8500 грн. до 17000 грн.
Сервіси фіскальної служби
Фахівці Головного управління ДФС у Чернівецькій області нагадують, що на офіційному порталі Державної фіскальної служби України розміщено ряд сервісів, які стануть у нагоді не лише суб’єктам господарювання, але й пересічним громадянам та допоможуть заощадити власний час та кошти. Особливою популярністю серед платників користується: «Електронний кабінет платника податків», «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс», «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», «Перевірка свідоцтва платника єдиного податку», «Електронна звітність», «Дані реєстру платників ПДВ», «Пульс», «Анулювання реєстрації платників ПДВ», «Декларування он-лайн», «Реєстр страхувальників», «Акредитований центр сертифікації ключів», «Адреси масової реєстрації» тощо.
Платників ЗЕД зацікавлять – «Електронна митниця», «Митна статистика» та банер «Митне оформлення».
Крім того на веб-порталі ДФС розміщені кодифіковані Податковий та Митний кодекси України та інші нормативно-правові акти щодо єдиного соціального внеску, податкового та митного законодавств. Також до уваги платників розділи: «Реєстри», «Переліки», «Довідники» та «Бюджетні рахунки».
Тому, шановні платники, запрошуємо вас скористатись можливістю спростити своє життя та спланувати свій робочий час за допомогою електронних сервісів та іншої інформації, яку ви знайдете на на офіційному порталі ДФС України, адже це зручно, швидко, сучасно, корисно та безкоштовно.
У разі розрахунків за надані послуги за місцем виїзду, застосовуються портативні касові апарати
Якщо платник ЄП третьої групи здійснює розрахункові операції в готівковій формі, навіть через найманих працівників на місці надання послуг, з 1 липня 2015 року такий платник зобов’язаний проводити розрахунки через РРО (якщо такі роботи не належать до дрібного ремонту квартир за п. 11 Переліку №1336). Причому слід застосовувати касовий апарат, який переведений у фіскальний режим та перебуває на обліку в ДПІ за основним місцем обліку платника ЄП — фізособи. Нагадаємо, що касові апарати бувають портативні і стаціонарні.
Саме портативні касові апарати актуальні для випадку проведення розрахунків за надані послуги за місцем виїзду до клієнта. Порядок проведення розрахунків такий самий, як і у разі використання стаціонарного РРО, — слід проводити розрахункові операції на повну суму наданої послуги, видавати особі розрахунковий документ (форма №ФКЧ-1 касового чека наведена в додатку 1 до Положення №614), щодня друкувати фіскальні звітні чеки («z-звіти») та забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Звертаємо увагу, фіскальні звітні чеки щодня роздруковуються в разі здійснення протягом дня розрахункових операцій. Якщо в конкретний день розрахункові операції через РРО не проводилися, роздруковувати фіскальний чек не треба (п. 9 ст. 3 Закону про РРО). У разі невиконання щоденного друкування фіскального звітного чека, коли це потрібно, або його незберігання п. 4 ст. 17 Закону про РРО встановлено фінансову санкцію у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (340 грн).
Але можна запропонувати розрахунок шляхом внесення покупцями готівки на поточний рахунок платника ЄП через касу банку — тоді платник ЄП отримує оплату виключно у безготівковій формі.
Застосування реєстраторів розрахункових операцій при продажу (наданні) товарів (послуг) через мережу Інтернет
Суб’єкти господарювання при продажі товарів у мережі Інтернет, у тому числі фізичні особи – підприємці платники єдиного податку 2 та 3 груп (починаючи із визначеного Кодексом для кожної групи терміну), повинні застосовувати РРО та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми.
Законом України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі..
Законом України від 28 грудня 2014 року N 71-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” внесено зміни до Податкового кодексу України і, зокрема, Закону N 265.
Зокрема, суттєві зміни було внесено у правила розрахунків за товари (послуги), реалізовані через мережу Інтернет.
Так, пунктом 2 статті 3 Закону N 265 передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Одночасно із Закону N 265 виключено пункт 13 статті 9 щодо звільнення від застосування РРО та РК при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції), тобто мережі Інтернет.
Такі зміни викликані значним поширенням продажу товарів (послуг), замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, що запровадить захист прав споживачів у разі отримання недоброякісного товару (послуги), створить можливості звернення до судових органів для захисту прав, сприятиме зменшенню обігу контрафактних та контрабандних товарів.
Платники туристичного збору
Платниками туристичного збору, відповідно до п. 268.2 ст. 268 р. ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2011 року №2755-VI із змінами та доповненнями, є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці, на якій діє рішення сільської, селищної та міської ради про встановлення туристичного збору, та отримують (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк.
Згідно із пп. 268.6.1 п. 268.6 ст. 268 р. ХІІ податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.
Згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися:
а) адміністраціями готелів, кемпінгів, мотелів, гуртожитків для приїжджих та іншими закладами готельного типу, санаторно-курортними закладами;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами або фізичними особами – підприємцями, які уповноважуються сільською, селищною або міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Джерело: ДПІ у Сторожинецькому районі
