П'ятниця, Листопад 16
PapaKarlo - вироби з дерева

Екологічне виховання – невід’ємна складова навчально-виховної роботи

Екологічне виховання – спосіб впливу на почуття людей, їх свідомість, погляди і уявлення. Але будь-яке виховання, в тому числі екологічне, повинне ґрунтуватися на освіті, насамперед екологічній. Мета освіти – формування фізичного та психічного, духовного здоров’я людини і всього суспільства.

Освіта сама по собі не гарантує захисту від нерозумного, а то і злочинного ставлення до природи, а отже, і до людей. Свідомість людини – безпека країни, запорука подальшого існування життя на планеті.

З кінця вересня та до середини жовтня для вчителів природничого циклу закладів загальної середньої освіти Сторожинецької громади методичні об’єднання мали екологічне спрямування. На засіданнях МО вчителів географії, біології, хімії, екології, природознавства  педагоги мали змогу ознайомитись з роботою педагогів Банилово-Підгірнівської гімназії з теми: «Роль екологічної стежини у формуванні екологічного ставлення до природи та екологічної етики в контексті Концепції Нової української школи».

У роботі семінарів взяла участь методист Центру надання методичної допомоги Багрій Валентина Миколаївна, яка відзначила, що екологічна освіта повинна “виробляти” у людей такі моделі поведінки, норми і принципи дій в соціо-природному середовищі, які породжують і відтворюють екологічний розвиток. Усі найважливіші принципи, категорії і поняття концепції навколишнього природного середовища мають бути відображені і розкриті в змісті, формах і методах екологічної освіти. Ця ідея є вирішальною для створення нової парадигми екологічної освіти.

Червоняк Галина Євгенівна, директор Банилово-Підгірнівської гімназії, ознайомила із роботою освітнього закладу, учнівськими та педагогічними досягненнями у сфері навчання та виховання. Наголосила, що у наші дні не лише проявляється велика зацікавленість до питань стійкої екологічної освіти, а й спостерігається можливість і необхідність доповнення ідей стійкого розвитку до практики екологічної освіти, а краєзнавчий матеріал – основа навчальної практики учнів 5-8, 9-х класів та екскурсій у гімназії.

У ході роботи семінару для вчителів біології, екології вихованці Банилово-Підгірнівської гімназії продемонстрували захисти науково-дослідницьких робіт екологічного спрямування:

  • «Вольєрне розведення зубрів. Природоохоронний заказник «Зубровиця» –  Чобан Анастасія, учениця 10 клаус  (вчитель Червоняк Г.Є.);
  • «Мохоподібні Міжсіретського природного району» – Паскарюк Олександр, учень 10 класу  (вчитель Лугініч С.М.);
  • «Фактор висихання ялини звичайної» – Селескерова Яна, учениця 9 класу (вчитель Іванищук М.І.);
  • «Збережи свою річку»  – Порчук Олена, учениця 11 класу (вчитель Цуркан Т. В.).

Гості освітнього закладу мали змогу ознайомитись із виставками «Природа і ми» (у рамках тижня «Мандрівник», вчитель географії Мандрик Л.В.) та «Друге життя побутових відходів» (у рамках тижня «Знавців хімії, біології та екології»).

Практична частина семінару здійснювалась за маршрутом з тематичними зупинками.

Зупинка 1. Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Банилівський».

Педагоги Банилово-Підгірнівської гімназії Бартош Любов Йосипівна (вчитель географії) та Цуркан Тетяна Валерівна (вчитель біології) ознайомили з історією створення природничого об’єкту. Розповіли, що будинок побудував пан Урсакі у 1906 році. Це великий будинок із розкішною верандою, яка виходить до дороги. Задній вхід прикрашають високі сходи, вироблені залізними візерунками.

Неподалік  був розкішний пишний сад, де прогулювались два павліни, перед будинком працював фонтан. Біля фонтана стояла альтанка. Пізніше будинок купив пан Грос під дачу, сам жив у Австрії. На літо приїжджав відпочивати сюди. У літній альтанці любив часто грати в карти, де і програв власну дачу. За часи радянської влади будинок переобладнали під сільську лікарню.

У 2016 році,у зв’язку з медичною реформою, заклад було зачинено. Зараз ведуться ремонтні роботи – тут планують відкрити реабілітаційний центр. На території є сад, ростуть два види туй та старі сосни. На території можна проводити екскурсії, практичні роботи та навчальну практику. Від школи будинок знаходиться  на відстані 250 метрів.

Зупинка 2. Баниловівське лісництво ДП «СЛАП Сторожинецький держспецлісгосп»

Лісничий Сметанюк Василь Григорович розповів про Банилівське лісництво. Познайомив із завданнями та перспективами розвитку свого підрозділу. Цікавою була інформація про насадження біля лісництва екзотичних хвойних дерев, які адаптувалися до наших кліматичних умов, адже самі ростуть у Північній Америці.

Постійно на базі лісництва проводяться екскурсії та навчальна практика. Працівники лісництва надають матеріали та допомагають у написанні науково-дослідницьких робіт. Учні ведуть спостереження та описують різні процеси на території лісництва. Це дає можливість широко використовувати місцевий матеріал у навчальній діяльності.

Зупинка 3. Розсадник

Лісовий розсадник є основою спостережень та опису насаджень. На його території ростуть саджанці  різного віку. Що дає можливість бачити як ростуть дерева різних порід. Серед листяних дерев переважають саджанці дубу звичайного, клена-явора,  ясена  звичайного, дубу червоного. Є і насадження хвойних – модрини європейської та дугласії, ялиці білої. Учні мають змогу доглядати за посівами, обробляти та просапувати, слідкувати за нормами посіву, способами підготовки насіння до сівби, а також спостерігати за станом посівів.

Зупинка 4.  «Королівський водоспад»

Вчителі біології Репчук Ю.І. та географії Мандрик А.М. розповіли цікаві історії та легенди, які пов’язані із водоспадами на річці Малий Серет у Банилові-Підгірному.

Зупинка 5.  Заказник «Зубровиця»

Головний мисливствознавець району Чистов Серій Іванович захопливо розповідав про перший в Україні вольєр для зубрів, який збудували у Чернівецькій області у Банилівському лісництві Сторожинецького лісгоспу на площі 80,3 га . Тут утримуватимуть до 15 диких тварин.

Сергій Іванович  зазначив, що мета облаштування вольєра –  збільшити чисельність популяції зубрів на Буковині.

Утримувати планують маточне поголів’я, а молодняк випускати у природне середовище. Рішення відновити цей вид родубізонів прийняло керівництво ДП «Сторожинецький лісгосп».

“У нас є домовленості з дирекцією Хмільницького держлісгоспу Вінницької області про передачу їхніх зубрів до Банилово-Підгірнівського вольєру, – зазначає головний мисливствознавець держлісгоспу. – Надіємося також, що коли облаштуємо вольєр, нам запропонують співробітництво представники заповідників інших країн.”

Вольєр  по периметру обгородили дротяною сіткою (огорожа має 4 тисячі погонних метрів). На ній встановлять прилад під назвою «електропастух» – він підтримуватиме електричну напругу і завдяки електрошоку при дотику відлякуватиме тварин від краю вольєра.

Ясна річ, зведення такого масштабного вольєру – справа не з дешевих. Як повідомив головний мисливствознавець держлісгоспу, його кошторисна вартість складає близько 400 тисяч гривень. Вольєр ДП «Сторожинецький лісгосп» збудував за власні кошти.

Всі учасники проведених семінарів відзначили трепетне відношення Сергія Івановича до своєї справи. З великою гордістю та любов’ю, щирістю та турботливістю він ділився цікавими історіями створення вольєра, а про кожного зубра розповідав як про улюблену домашню тварину –  настільки добре він їх знає та відчуває.

Зупинка 6. Рідкісні та лікарські рослини Українських Карпат

Коняк Марина Петрівна, голова громадського молодіжного екологічного об’єднання «Буквиця», стверджувала, що екологічна освіта покликана врятувати людство від загрози, що насувається, на основі формування екологічного світогляду замість споживацького, що панує нині. Він базується на знаннях законів природи та її реакції на антропогенний вплив.

Марина Петрівна розповіла про цілющі властивості багатьох рослин Буковини, які відомі з прадавніх часів та як їх заготовляти, вживати. Зазначила, що на переконання багатьох дослідників, в природі немає хвороб, проти яких у рослинному світі не утворилися б десятки цілющих речовин.

  Одним із стратегічних напрямків розвитку сучасної системи освіти у нашій країні є формування екологічної культури особистості, виховання у кожного школяра позитивного ставлення до навколишнього світу, бо, як зазначав ще В.О.Сухомлинський, “у дитини, яка вихована в умовах дефіциту спілкування з природою, розвивається емоційна глухота, агресивність у ставленні як до людей, так і до об’єктів природи”. Ось чому таким важливим є формування емоційно-естетичного, духовного світу людини, де переважає почуття співпереживання до всього живого.

Джерело: Центр надання методичної допомоги відділу освіти, молоді та спорту Сторожинецької міської ради

Магазин Штіль