Реформа децентралізації підходить до свого найбільш складного, неоднозначного і болючого етапу. Закінчуються солодкі «пиріжки» для новоутворених ОТГ, тепер все голосніше говорять про примусове утворення нових громад, укрупнення уже наявних.
Дожимаючи перший етап реформи, над нами уже завис другий етап – розформування адміністрацій і укрупнення районів.
І, якщо щодо розформування РДА і ОДА питань немає (давно це пора було зробити), то укрупнення районів відбуватиметься в ручному режимі і жодних дискусій по цьому приводу не передбачається.
Сторожинець, як місто та громада загалом, можуть стати одною з головних жертв другого етапу децентралізації в країні. Теперішні еліти не бачать нас центром району в новій адміністративній конфігурації. Таким центром районним вони бачать Вижницю.
Цей сценарій вигідний і депутату нашого 202 округу Івану Рибаку, який працює на 100% в Путилі, Вижниці та Кіцмані, а Сторожинець “має на увазі” по залишковому принципу.
Іван Петрович бачить свою майбутню перемогу в окрузі, яку йому забезпечить Вижниця і Путила. Для цього Вижницьким елітам готується прекрасний подарунок – центр укрупненого району. Саме подарунок, бо при всіх чесних підрахунках Сторожинець володіє більшим потенціалом за Вижницю в цьому питанні, починаючи з потенціалу кадрового (при всій моїй повазі до вижничан – це факт).
Ще одним лобістом ідеї створення укрупненого центру району у Вижниці є Максим Бурбак. Саме Бурбак збудував у Вижницькому районі своє маленьке «межигір’я», він же фактично і контролює сьогоднішню вертикаль виконавчої влади в тому районі.
Інтереси таких різних гравців збігаються. Їм вигідно, щоб неконтрольований ними Сторожинець поплатився своїм статусом районного центру за небажання з ними співпрацювати.
Ми не можемо вимагати порядності у наших буковинських політиків
Вони будуть мовчати та ніхто ніколи не скаже правди у вічі сторожинчан, про те, що вони хочуть наше місто зробити великим селом.
Ніхто не скаже правди аж до того моменту, коли це не стане зрозуміло всім, навіть самим далеким від політики людям. Чи можливо зупинити цей процес? Відповідь – однозначно так!
Сторожинчан ніхто ніколи на коліна не міг поставити! Головне питання нашого виживання, як міста – центр госпітального округу.
По всім показникам і за здоровою логікою саме Сторожинецька лікарня має стати таким центром. І все до того йшло. .. Але місцеві чиновники на рівні ОДА зволікають з прийняттям такого рішення.
Попри беззаперечність аргументів сторожинецької сторони, центр госпітального округу хочуть зробити в Вижниці.
Для чого це робиться? Для того, щоб потім по центру госпітального округу розрахувати і центр майбутнього району.
Обласні чиновники зараз знаходяться в розтяжці між здоровим глуздом, який говорить про те, що центр госпітального округу має бути в Сторожинці та політичною доцільністю Рибака-Бурбака, які хочуть тишком-нишком зробити Сторожинець великим селом на догоду власним політичним амбіціям.
Що мають робити сторожинчани? Наразі є питання, які мають об’єднати всі політичні еліти Сторожинця не залежно від партійної приналежності.
Кожен чиновник має публічно заявити свою позицію – або вони зливають місто, або будуть боротися за його статус
Маємо розуміти, якщо ми “здаємо” госпітальний округ, то у нас немає навіть теоретичного шансу не втратити статусу центру району за наслідком другого етапу реформи децентралізації.
Або ми стоїмо до кінця і вимагаємо єдиним кулаком жорсткими (але законними) методами свого права, або “здаємо” Сторожинець, як місто і тоді можемо забути про розвиток, забути про перспективи.
Ми станемо або великим селом, як того хочуть київські та чернівецькі політики, або будемо боротись за своє право, відкинувши всі минулі розбіжності та протиріччя! Іншого не дано.
Михайло Шморгун
