ДПІ у Сторожинецькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області нагадує, що з 01.01.2015 главою 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс) визначено три групи платників єдиного податку – фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП – платники ЄП).
ФОП може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником ЄП у порядку, визначеному цією главою Кодексу (пункт 291.3 статті 291 Кодексу).
Так, до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать ФОП, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 тисяч гривень (підпункт 1 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).
До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 Кодексу належать ФОП, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам ЄП та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 1 млн. 500 тисяч гривень.
Одночасно дія цього підпункту не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі ФОП належать виключно до третьої групиплатників ЄП, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
До платників ЄП, які відносяться до третьої групи, належать ФОП, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 млн. гривень. (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).
Звертаємо увагу, що пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначено, що не можуть бути платниками ЄП першої – третьої груп:
- суб’єкти господарювання (ФОП), які здійснюють (підпункт 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу):
- діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
- обмін іноземної валюти;
- виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);
- видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
- видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
- діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III Кодексу;
- діяльність з управління підприємствами;
- діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
- діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
- діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
- ФОП, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту (підпункт 291.5.2 пункту 291.5 статті 291 Кодексу);
- ФОП, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів (підпункт 291.5.3 пункту 291.5 статті 291 Кодексу);
- страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів (підпункт 291.5.4 пункту 291.5 статті 291 Кодексу);
- ФО – нерезиденти (підпункт 291.5.7 пункту 291.5 статті 291 Кодексу);
- суб’єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником ЄП мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин)(підпункт 291.5.8 пункту 291.5 статті 291 Кодексу).
Від чого звільняються платники єдиного податку
ДПІ у Сторожинецькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області доводить до відома платників єдиного податку, що відповідно до статті 297 Податкового кодексу України (ПКУ) платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
- податку на прибуток підприємств;
- податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об’єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої – третьої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою;
- податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 ПКУ, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;
- податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
- рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.
Також слід зазначити, що платник єдиного податку виконує передбачені ПКУ функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.
Оподаткування доходів в іноземній валюті
ДПІ у Сторожинецькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області нагадує, що відповідно до пункту 164.3 статті 164 розділу IV Податкового кодексу України (далі за текстом – ПКУ) при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.
Згідно із п. 164.4 ст. 164 ПКУ під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Враховуючи вищевикладене, базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб для доходів, які отримані платником податку в іноземній валюті, є ці доходи, що перераховані у гривню за валютним курсом Національного банку України, який діяв на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Утримання військового збору при продажу нерухомого майна
ДПІ у Сторожинецькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області повідомляє, що відповідно до п. 172.1 ст. 172 Кодексу дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
З 1 січня 2015 внесено зміни до Податкового кодексу в частині оподаткування військовим збором. Так, відповідно до п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.
Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, а саме фізична особа – резидент (нерезидент), яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент. Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу). Для резидента – це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 – 173 Податкового кодексу (пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 Кодексу). При цьому ставка збору становить 1,5% від об’єкта оподаткування.
Згідно з пп. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Отже, сума доходу, отримана фізичною особою – резидентом від операцій з продажу нерухомого майна, при дотриманні вимог п. 172.1 ст. 172 Кодексу не є об’єктом оподаткування військовим збором.
Чи є базою для нарахування й утримання ЄСВ кошти за навчання найманих працівників
ДПІ у Сторожинецькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області нагадує, що кошти, сплачені роботодавцем за навчання найманих працівників, наприклад, на курсах водіїв і курсах із вивчення іноземних мов, не відносяться до фонду оплати праці й не є базою для нарахування, утримання ЄВ. У підкатегорії 303.01 «ЗІР» зроблено акцент на Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженому постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170 (далі — Перелік № 1170). Відповідно до нього, не обкладають ЄСВ:
- витрати на підготовку й перепідготовку кадрів (окрім суми зарплати, що зберігається за основним місцем роботи працівників, за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів), а саме витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки й перепідготовки кадрів (п. 9 р. II Перелік № 1170);
- витрати на платне навчання працівників і членів їх сімей, не пов’язане з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством і навчальним закладом (п. 11 р. II Перелік № 1170).
Подання неприбутковими організаціями звіту про використання доходів
ДПІ у Сторожинецькому районі ГУ ДФС у Чернівецькій області нагадує, що неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України, подають звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за базовий звітний рік до 01 червня року, наступного за звітним роком.
У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу, така неприбуткова організація зобов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується, виходячи із суми операції нецільового використання коштів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
З першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, до 31 грудня податкового (звітного) року неприбуткова організація зобов’язана щоквартально подавати до контролюючого органу квартальну фінансову і податкову звітність (з наростаючим підсумком) з податку на прибуток та сплачувати податок у термін, визначений для квартального періоду.
З наступного податкового року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому ст. 57 Податкового кодексу для неприбуткових організацій – платників податку на прибуток, тобто звітність подається за базовий звітний рік.
Плату за другу вищу освіту можна включити до податкової знижки
Згідно пп. 166.3.3 Податкового Кодексу України, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за результатами звітного податкового року фактично здійснені ним протягом такого року витрати на здобуття середньої професійної чи вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує зарплати. При цьому така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому пп. 169.4.1 ПК (у 2015 році — 1 710 грн.), у розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
До Переліку, затвердженого постановою КМУ від 27.08.10 р. № 796, зокрема, включено послуги з навчання студентів, курсантів для здобуття другої вищої освіти, крім випадків, коли право на безоплатне здобуття другої вищої освіти надано законодавством. Тож, як вважають у ДФС, здобуття другої вищої освіти є складовою вищої освіти, компенсацію вартості якої платник податку має право включити до податкової знижки з урахуванням обмежень, установлених пп. 166.3.3 ПК.
Натомість надання спеціально облаштованих приміщень гуртожитків навчальних закладів для проживання осіб, які навчаються у відповідному навчальному закладі, належить до сфери житлово-комунальних послуг, що мають право надаватися закладами системи освіти. Тому сума коштів, сплачена платником податків за гуртожиток, не належить до послуг, що надаються у сфері освітньої діяльності, а отже, не підпадає під дію пп. 166.3.3 ПК.
Дане роз’яснення викладене у листі ДФСУ від 08.10.15 р. № 9420/П/99-99-17-02-03-14.
Про надання в суборенду приміщення платником єдиного податку другої групи
Згідно з п.п.291.5.3 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, які надають в оренду, зокрема, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів, не можуть бути платниками єдиного податку.
Підпунктом 2 п.291.4 ст.291 ПКУ визначено, що до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
- не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
- обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Дія п.п.2 п.291.4 ст.291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.
Відповідно до КВЕД ДК 009:2005, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005 №375, діяльність, пов’язана зі здаванням в оренду власного нерухомого майна, відноситься до групи 70.20 КВЕД ДК 009:2005, яка включає здавання в суборенду житлової та нежитлової нерухомості.
При цьому з 31.12.2012 КВЕД ДК 009:2005 скасовано згідно з наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 №457 ,,Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010”.
Відповідно до КВЕД ДК 009:2010 діяльність, пов’язана із наданням в оренду власного чи орендованого нерухомого майна, відноситься до групи 68.20.
Таким чином, фізична особа – підприємець, яка здійснює діяльність, пов’язану із наданням в оренду орендованого нерухомого майна (група 68.20 КВЕД ДК 009:2010), при здаванні в суборенду нежитлового приміщення до 300 квадратних метрів, має право перебувати у другій групі платників єдиного податку.
Одночасно зазначаємо, що фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати, в межах підприємницької діяльності, такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.
Щодо включення до доходу ФОП – платника єдиного податку третьої групи вартості відшкодованих комунальних послуг
Згідно з п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 Податкового кодексу.
Договірні відносини, які виникають між орендарем та орендодавцем регулюються Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року №436-IV зі змінами та доповненнями.
Відповідно до ст.283 Господарського кодексу за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Істотними умовами договору оренди є: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу (ст.284 Господарського кодексу).
Орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст.286 Господарського кодексу).
Отже, основним предметом договору оренди є встановлення розміру орендної плати за користування майном. Якщо орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг, а здійснює відшкодовування орендодавцю в частині понесених ним витрат на оплату комунальних послуг, то у договорі оренди має бути визначено порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та їх оплати (компенсації).
Враховуючи вищевикладене, якщо сплата комунальних платежів передбачена договором оренди, то відшкодована орендарем сума комунальних послуг платнику єдиного податку повністю включається до доходу платника єдиного податку від провадження ним діяльності з надання послуг (надання нерухомості в оренду).
Якщо договором оренди не передбачено сплату орендарем комунальних платежів, але такі платежі відшкодовуються орендарем фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку, то сума цих платежів включається до доходу платника єдиного податку та оподатковується за обраною ним ставкою, за винятком платників єдиного податку другої групи. Сума відшкодована орендарем комунальних платежів, що згідно договору не включаються до орендної плати, у платника єдиного податку другої групи буде вважатися доходом, отриманим від виду діяльності, який не зазначений у свідоцтві платника єдиного податку та до такого доходу застосовується ставка єдиного податку згідно з п.293.4 ст.293 Податкового кодексу у розмірі 15 відсотків.
Щодо врахування позитивних курсових різниць при визначенні доходу ФОП – платника єдиного податку
Відповідно до ст.192 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №436-IV законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України – гривня.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено гл.1 розділу ХІV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 – VІ.
Відповідно до ст.292 Податкового кодексу доходом для фізичної особи – підприємця є дохід отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 Податкового кодексу.
При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п.292.5 ст.292 Податкового кодексу).
Отже, для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу відображаються у національній валюті України, а показники, виражені в іноземній валюті, з одночасною вказівкою їх еквівалента у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату проведення операції.
Курсова різниця, яка виникає при перерахунку операцій виражених в іноземній валюті та позитивна різниця від продажу банком іноземної валюти за дорученням фізичної особи не є доходом фізичної особи – підприємця платника єдиного податку.
