ДПІ інформує

Застосування РРО платниками єдиного податку

ДПІ у Сторожинецькому районі інформує  суб’єктів господарювання щодо застосування  реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

Отже, фізичні особи – підприємці платники єдиного податку  третьої групи, зобов’язані застосовувати  реєстратори розрахункових операцій – з 1 липня 2015 року;    платники другої групи –  з 1 січня 2016 року.

При провадженні діяльності на ринках платникам єдиного податку – фізичними особами – підприємцями другої та третьої груп, при продажу дрібнороздрібної торгівельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують РРО, що передбачено пунктом 10 статті 296 Податкового кодексу України.

Для заміни існуючої касової техніки – 1 рік перехідного періоду

ДПІ у Сторожинецькому районі доводить до відома платників, що Законами України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи  внесено зміни до Податкового кодексу України  і, зокрема, Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

З 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише реєстраторів операцій, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

До 1 січня 2016 року дозволяється використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв’язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам’яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів».

Таким чином, користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 електронних контрольно-касових апаратів, що подають до фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (Z- звіти), встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

Застосування санкцій до роботодавців

ДПІ у Сторожинецькому районі повідомляє  суб’єктів  господарювання  щодо відповідальності за  порушення трудового законодавства.

Отже, законом України від 28.12.14 №77-УІІІ «Про внесення змін  до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»  внесено ряд змін до норм Податкового кодексу України, зокрема до ст.24  Кодексу законів  про працю,  згідно з якою працівник не може бути допущений до роботи без:

–    укладення трудового договору, який  оформлений наказом або розпорядженням власника або уповноваженого  ним органу;

–    повідомлення органів ДФС в порядку,  встановленому Кабміном.
За недотримання цих вимог до працедавців  (юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців) будуть застосовуватися санкції:

–    штраф у розмірі 30 мінімальних зарплат за кожного неоформленого працівника (ч.2 ст.265 КЗпП в новій редакції).

Крім того, відповідно до редакції  ч.3 ст.41 КоАП фактичний допуск  працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) тягне накладення адміністративного штрафу на посадовців підприємств та фізичних осіб-підприємців,  що використовують найману працю, – від  500 до 1000 НМДГ  (від 8500 до 17000 грн.).  Повторне протягом року  здійснення такого порушення,  за яке особа  вже піддавалася  адміністративному стягненню, загрожує штраф у розмірі  від 1000 до 2000 НМДГ (від  17000 до 34000 грн.).

Декларуємо доходи та вчасно сплачуємо податок

ДПІ у Сторожинецькому районі інформує, що громадянин який задекларував доходи одержані у 2014 році,  зобов’язаний самостійно сплатити суму податку на доходи фізичних осіб, зазначену ним у поданій декларації, до 1 серпня року, що настає за звітним (тобто граничний строк сплати податку на доходи фізичних осіб за 2014 рік – 31 липня 2015 р.) (п. 179.1  ст.179 Податкового кодексу України) (далі – ПКУ).

Якщо після перевірки даних, зазначених у декларації, органом державної податкової служби буде донарахована сума податку на доходи фізичних осіб, то платник податку зобов’язаний буде сплатити нараховану суму протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Сума податку на доходи фізичних осіб і в першому, і в другому випадках сплачується фізичною особою за своєю податковою адресою (пп. 168.4.5  п.168.4  ст.168 ПКУ). Податковою адресою вважається місце проживання фізичної особи, за яким ця особа перебуває на обліку в органі ДПС як платник податку на доходи фізичних осіб (п.45.1 ст.45 ПКУ).

Звертаємо увагу платників податків, що за затримку платежу може бути застосований штраф у розмірі  (ст.126 ПКУ):

–    10%  суми податкового боргу  – за прострочення до 30 календарних днів включно;

–    20%  суми податкового боргу  – за прострочення більше 30 календарних днів.

Крім того, доведеться ще сплатити і пеню, яка нараховується на суму податкового боргу  за кожний календарний день прострочення з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ.

За неправомірне застосування соцпільги – відповідальність

ДПІ у Сторожинецькому районі нагадує, що оскільки податкова соціальна пільга (далі – ПСП) застосовується на підставі поданої платником заяви, то й відповідальність за неправомірне застосування пільги несе платник.

Якщо з вини платника відбувається неправомірне застосування ПСП, такий платник втрачає право на її отримання за всіма місяцями отримання доходу, починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем поновлення права на пільгу.

Відновлення права на пільгу можливе при поданні платником заяв про відмову від пільги всім роботодавцям, яким раніше подавалися заяви про застосування ПСП. В заяві потрібно зазначити місяць, коли відбулося таке порушення. На цій підставі роботодавець нараховує і утримує відповідну суму податку і штраф у розмірі 100% суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а якщо сума виплати недостатня, – за рахунок наступних виплат.

У разі якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування ПСП відновиться з податкового місяця, що настає за місяцем, у якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

За новостворені об’єкти нерухомості сплачуємо податок

ДПІ у Сторожинецькому районі доводить до відома, що за новостворені (нововведені) об’єкти житлової нерухомості фізична особа буде сплачувати податок, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Якщо право власності протягом календарного року переходить від одного власника до іншого, то попередній власник сплачує податок на нерухоме майно за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування. Новий же власник сплачує  податок починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

Тобто, якщо особа продасть квартиру, наприклад 23 червня 2015 року, то попередній власник повинен буде сплатити  податок на нерухомість за січень – травень 2015 року, а новий вже за червень-грудень 2015 року.

При цьому контролюючий орган буде надсилати фізичним особам податкові повідомлення-рішення про розмір нарахованого податку. Такі повідомлення  будуть формуватися після отримання інформації про виникнення чи про перехід  права власності на такий об’єкт у фізичної особи від органу державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Також, платники  можуть самостійно звернутися до контролюючого органу для звірки  даних щодо площі житлової нерухомості, податкових пільг, ставок та нарахованих сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до п.п.266.10.1 п.266.10 ст.266 Податкового кодексу України, сплатити податок фізична особа має протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення за місцем розташування об’єкта оподаткування.

Відображення ПДВ при передачі до Збройних сил України транспортних засобів згідно з Мобілізаційним планом України

Пунктом 3 ст. 6 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зі змінами та доповненнями визначено, що виконання військово-транспортного обов’язку під час мобілізації, якщо не введений правовий режим воєнного чи надзвичайного стану, здійснюється згідно з Мобілізаційним планом України шляхом безоплатного залучення транспортних засобів підприємств, установ та організацій усіх форм власності для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на умовах їх повернення власникам після оголошення демобілізації.

Приймання-передача транспортних засобів, залучених під час мобілізації, та їх повернення після оголошення демобілізації здійснюються на підставі актів приймання-передачі, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість та інші необхідні відомості, що дають змогу ідентифікувати транспортні засоби.

Повернення транспортних засобів власнику здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації.

Порядок компенсації шкоди, завданої транспортним засобам внаслідок їх залучення під час мобілізації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з метою оподаткування постачання товарів — будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Підпунктом ”а” пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу, орендарю.

У випадку залучення транспортних засобів згідно з Мобілізаційним планом України для забезпечення потреб Збройних Сил України переходу права власності не відбувається, така передача здійснюється на умовах повернення транспортних засобів (тобто відбувається передача в тимчасове користування), а тому в обліку платника ПДВ, що передає в користування такий транспортний засіб, така передача не визначається як об’єкт оподаткування, оскільки не відбувається операції з постачання товару.

Підстави для коригування податкового кредиту чи визнання умовного продажу згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу – також відсутні. Якщо після мобілізації транспортний засіб не повертається підприємству, і за нього нараховується компенсація, то така компенсація розглядається як оплата вартості такого транспортного засобу. В цьому разі транспортний засіб визнається проданим за бюджетні кошти, і на дату отримання таких коштів (компенсація) мають бути визначені податкові зобов’язання з податку на додану вартість.

Нарахування ПДВ у разі безоплатного постачання товарів/послуг особам, не зареєстрованим платниками ПДВ, якщо суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, до податкового кредиту не включались

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 ПКУ розташоване на митній території України. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що господарська діяльність – це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Отже операції з безоплатного постачання товарів/послуг не є діяльністю, спрямованою на отримання доходу і з метою оподаткування належать до операцій, що не є господарською діяльністю платника ПДВ.

Відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Отже, при здійснені операції з безоплатного постачання товарів/послуг, при придбанні яких суми ПДВ не включалися до складу податкового кредиту, платник ПДВ відповідно до підпункту «г» пункту 198.5 статті 198 ПКУ не визначає податкові зобов’язання з ПДВ, незалежно від того, якій особі (зареєстрованій чи не зареєстрованій платником ПДВ) здійснюється постачання таких товарів/послуг.

Оподаткування військовим збором доходи, які не підлягали оподаткуванню військовим збором та нараховані до 01 січня 2015 року, а виплачені після 01 січня 2015 року

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі – Закон № 71), яким, зокрема змінено об’єкт оподаткування військовим збором.

Так, п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента (нерезидента) є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту (п. 1.4 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Перехідних положень ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати збір із суми такого доходу за його рахунок (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, статтею 58 Конституції України закріплено один з найважливіших принципів права – закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті стосунки, які виникли після набуття чинності законів і інших нормативно-правових актів.

Оскільки податковий агент зобов’язаний утримувати військовий збір при нарахуванні доходів, визначених у п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України, як об’єкт оподаткування збором, то доходи, які до 01.01.2015 не оподатковувались, але при цьому нараховані до 01.01.2015, а виплачені після 01.01.2015 не підлягають оподаткуванню військовим збором.

Оподаткування військовим збором разової нецільової матеріальної допомоги, яка надається роботодавцем працівнику

Відповідно до п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, згідно з п. 164.2 ст. 164 Кодексу, доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) та інші доходи, крім зазначених у статті 165 Кодексу.

У разі якщо працедавець надає окремим працівникам матеріальну допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами без встановлення цілей або напрямів її витрачення та носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то сума такої допомоги є нецільовою благодійною допомогою та оподатковується, з урахуванням п.170.7 ст. 170 Кодексу.

Відповідно до п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 Кодексу не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, встановленого на 1 січня такого року (у 2015 році – 1710 гривень).

При цьому, якщо сума нецільової благодійної допомоги перевищує зазначений розмір, то сума такої допомоги в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах.

Враховуючи викладене до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, тобто не оподатковується, сума нецільової благодійної допомоги, що надається роботодавцем на користь працівника, яка сукупно у 2015 році не перевищує – 1710 грн., а в частині її перевищення є об’єктом оподаткування військовим збором на загальних підставах.