TAKING TOO LONG?
CLICK/TAP HERE TO CLOSE LOADING SCREEN.
...завантаження...
Магазин Штіль

Поки ще осінь тепла біля хати, як світлий кадр в уяві вирина

Самійло Миколайович Слюсарчук

Багато літ слово Самійла Миколайовича Слюсарчука знаходить дорогу до сердець читачів – наших краян, сторожинчан і всіх, хто живе в неповторному краї – Сторожинеччині.

Творчість поета, яка виливається у збірки поезії та прози, такі як “Сповідь”, “На струнах серця”, “Іду до вас люди”, “Вічний неспокій”, “Мереживо прожитих літ”, “Сміховинки з веселої скриньки”, “Чисте світло сподівань”, “Солдати нашої пам’яті” та інші, радує шанувальників поетичних рядків не одне десятиліття.

Збірники книжок

У Самійла Миколайовича зібралася вже ціла тумбочка начерків, які він найближчим часом збирається випустити в нову поетичну збірку.

Хоча назва ще не обдумана, присвячена вона буде, скоріше всього, узагальнюючому аналізу прожитих років та спогадам – від сумних, філософських речей та вдумливих роздумів до поетичних рядків про природу.

Та давня осінь так далеко відійшла,
Уже могла й забутися з літами,
Коли в одній хатині на краю села
Наповнилася днина голосами.

То були всі дзвінкі дитячі голоси,
Такі не можна не запам’ятати,
Вони ввійшли у душу на учі часи
Поміж усі відмітини і дати.

Це все іще згадаю я не раз,
Як найвеличне наукове диво:
Мій перший крок у школу, в перший клас,
З якого не лиш я зробились найщасливі.

Саме сьогодні хочеться побажати Самійлу Миколайовичу більше творчих успіхів, наснаги, адже 17 листопада у сторожинецького поета День народження.

В цей погожий день йому виповнюється 78 років.

І хоча вже 10 років Сторожинецький район не чує кожного ранку голос Самійла Миколайовича Слюсарчука по радіо, його творчість надихає та спонукає замислитися над швидкоплинністю життя, вчить радіти простим речам, цінувати родину, друзів, відносини між людьми і змушує під різними кутами дивитися на світ, що оточує.

Не можу я сприймати без тривоги
Цей край, в якому вже на старості живу.
Бо час такий невизначено строгий,
Тепер усе колись незнане бачу наяву.

Давно стежки вели в культурні храми,
Там всім був стимул розумом рости.
Тепер юнці в питейні точки вечорами
Спішать питвом байдужі душі відвести.

Це так болючо б’є в мою свідомість,
Що світ стає темнішим, як ніде.
В оселі кожній і у кожнім домі
Згора легеньким смутком непрожитий день.

Самійло Миколайович Слюсарчук

Категорія: Суспільство
Магазин Штіль
Сторожинець.info
МЕНЮ

АРХІВ