Поліомієліт – гостре інфекційне захворювання, яке зумовлене поліовірусом та здатне перебігати з ураженням центральної нервової системи, з виникненням парезів і паралічів, а в 1% смертю захворілого.
Вірус поліомієліту поширюється фекально-оральним шляхом, особливо через брудні руки. Найбільш вразливими до поліомієліту є діти віком до 10 років. Поліомієліт невиліковний, якщо дитина вже хвора, то лікування тільки симптоматичне і підтримуюче. Єдиний спосіб захистити дитину від поліомієліту – зробити щеплення.
Про ситуацію з вакцинацією проти цієї важкої хвороби ми поспілкувалися з заступником головного лікаря по охороні материнства і дитинства Сторожинецької ЦРЛ Дідухом Миколою Васильовичем:
“Перший етап додаткової вакцинації проти поліомієліту в Сторожинецькому районі пройшов досить непогано. Із запланованих 6875 дітей ми прищепили 94% – це один з найвищих показників в області і в Україні. Щоб охопити таку високу питому вагу дітей, що підлягають щепленню, добре спрацювали всі амбулаторії загальної практики сімейної медицини, сімейні лікарі, сімейні медсестри, всі медики району.
Перший тур закінчився 9 листопада і зараз проходить другий тиждень другого туру, у якому у нас заплановано зробити біля 8 тисяч щеплень проти поліомієліту.
Станом на сьогоднішній ранок щеплення зробили 5212 дітей – це 64%. Тур закінчується в понеділок, 14 грудня. Темпи проведення вакцинації дещо знизилися.
Можливо, в зв’язку з інформацією, яка з’явилася в засобах масової інформації про те, що дитина з Білої Церкви померла після щеплення проти поліомієліту. Як ми вже зараз знаємо, цей випадок не пов’язаний з щепленням проти поліомієліту. Причиною трагедії було те, що дитина захворіла гострою респіраторно-вірусною інфекцією з ускладненнями. Комісія Міністерства охорони здоров’я, яка проводила розслідування, не пов’язала цей випадок із проведенням щеплень.
У нас в районі після першого туру жодного ускладнення зафіксовано не було. Наскільки мені відомо, ускладнень не було і в Чернівецькій області. Деякі реакції у вигляді підвищення температури були, але це тільки поодинокі випадки. Ще раз повторю – ускладнень від щеплення не було.
Другий тур підходить до завершення. Я наполягаю і дуже сильно прошу всіх батьків, хто не наважився зробити щеплення своїм дітям, ще раз переговорити з сімейними лікарями, з спеціалістами для того, щоб переконатися в необхідності щеплення.
Альтернативи захисту дитини від поліомієліту крім щеплення немає – ні в Україні, ні закордоном.
До речі, уже проходить інформація зі сторони Всесвітньої організації охорони здоров’я про те, що Україна може бути визнана країною, яку не рекомендують відвідувати у зв’язку із спалахом поліомієліту.
Ще раз хочу наголосити – лікування поліомієліту немає. Єдиний засіб зберегти дитину від захворювання – це щеплення. Вакцини є в достатній кількості в кожній амбулаторії, в кожному лікувальному закладі району. Сімейні лікарі, сімейні медсестри готові провести щеплення всім, хто підлягає. Прощу ще раз подумати і все таки зробити своїм дітям щеплення.
Я працюю в Сторожинецькій ЦРЛ майже 30 років. За своєї пам’яті я не бачив випадків поліомієліту в районі, але між іншим до нас буквально сьогодні звернувся хворий, доросла людина, інвалід ІІ групи з села Банилів-Підгірний, який внаслідок захворювання поліомієлітом в 1955 році, коли він мав 11 місяців, залишився інвалідом.
Зараз у нього парез лівої руки та лівої ноги. Сам він дуже жалкує про те, що в 1955 році не було вакцини проти поліомієліту.
Прищеплювати дитяче населення проти поліовірусу в Радянському Союзі почали тільки в 1956 році і цей чоловік жалкує про те, що він не попав в категорію дітей, яким уже почали робити щеплення, що дало змогу в сотні і тисячі разів зменшити захворюваність на поліомієліт.
Ми можемо до нього підійти, він зараз лежить в травматологічному відділенні лікується, він може розказати свою історію.”
“Я народився в 1955 році. Під кінець того ж року захворів на агніну, яка дала ускладнення і ось підхопив таку хворобу як поліомієліт. – розповідає Копчик Василь Сидорович, житель Банилова-Підгірного, який в дитинстві перехворів поліомієлітом. – В 1955 році я не отримав вакцини, оскільки її винайшли тільки 1956. Нажаль мій організм не був захищений від хвороби, яка мене так вдарила, що ліва нога і ліва рука дуже погано працює.
Лікарі робили все, що могли – життя спасли, але здоров’я вже того нема і приходиться жити так як є. Знайшов вихід з положення – таку професію, яку можу виконувати. Довгі роки працював агрономом, потім інженером з техніки безпеки, потім знову агрономом.
Так потихеньку вийшов на пенсію, хоча мав ІІ групу інвалідності, але працював. Заробив 30 років трудового стажу. Тоді хватило б 25 років, щоб вийти на пенсію, а зараз – 35. У мене тільки 33 з половиною. І вже немає мені тої пенсії, живу на ту, що по інвалідності.
Дуже нелегко жити неповноцінній людині. От дуже я хотів бути водієм вантажного автомобіля, але не міг пройти медкомісію і не міг зробити права. В молодості хотілося послужити в армії, в міліцію дуже хотів піти. А здоров’я не позволяло, не можна. Так я робив ту роботу, яку дозволяє здоров’я, а не те, що би хотілося.
Колись говорили – то не чоловік, що не служив в армії. І дівчата відвертаються від такого… І фізкультуру в школі – також не можна, вчителі переживали, аби чого не сталося з дитиною.
Я закликаю всіх читачів, всіх батьків, у яких є маленькі діти – подумайте добре, зверніть увагу на тих людей, які це перенесли, як їм важко жити в житті. Не підставляйте своїх дітей, зробіть щеплення, щоб їх ця хвороба не підхопила, щоб вони могли жити повноцінним життям.”
