Шафран весняний або Крокус весняний (Crocus vernus) – вид багаторічних трав’янистих рослин родини Півникові або Ірисові (Iridaceae). Ця цибулинна рослина, висотою до 15см, розквітає ранньою весною поодинокими фіолетовими квітами. Листки темно-зелені, вузькі, з сріблясто-білою повздовжньою смугою.
Родову назву крокус (Crocus), імовірно, присвоїли рослині римляни за аналогією зі старогрецьким kroke, що означає “нитка”, “волокно”, оскільки висушені рильця шафрану дійсно схожі на нитки.
“Рід нараховує близько 80 видів, поширених в субтропічній і помірній зонах Середземномор’я, Середній і Східній Європі, на Кавказі, в Середній Азії, – розповідає викладач екології Сторожинецького лісового коледжу Тетяна Петрівна Крилюк. – У сучасному квітникарстві нараховується біля 300 сортів крокусів, об’єднаних під назвою шафран культурний. Крокуси-гібриди зазвичай крупноквіткові, створені шляхом схрещування різних видів крокусів.
В природі шафрани розмножуються дочірніми цибульками після цвітіння, коли рослина перебуває в стані вегетативного спокою.
Також у нашому парку можна зустріти інший вид крокусів – Крокус Гейфелів (Crocus heuffelianus). Ця багаторічна рослина з дуже вкороченим стеблом занесена до Червоної книги України. Квіти її фіолетові (різних відтінків), іноді сніжно-білі. Біля верхівки і основи кожної пелюстки є добре помітна темніша фіолетова пляма. Серед усіх природних шафранів ш. Гейфелів – самий великоквітковий вид. У народі його називають «брандушкою», а наукову назву він отримав на честь ботаніка ХІХ ст. І. Гейфеля.
Люди часом зривають крокуси разом із цибулинкою, тим самим завдаючи непоправної шкоди популяції цих квітів.
Чим же цікаві шафрани?
Виявляється, у них їстівні цибулини: їх можна запікати, варити чи готувати іншим способом. Однак, найцінніша частина шафранів – так звані “шафранові жилки”: тичинки і рильця. Висушені, вони використовуються як цінна приправа, ліки, барвники. Шафран називають “царем прянощів”. Справжні спеції з нього мають вигляд ниток коричнево-червоного кольору і коштують 1$ за 1 г.
Для отримання лише 1 кг шафранової спеції необхідно вручну обробити близько 170000 квітів, видаляючи з них шафранові жилки. Далі сировину сушать над вогнем або в жаровнях, де хоч одна незначна помилка призводить до втрати всього врожаю. Такий трудомісткий процес і робить шафран найдорожчою в світі пряністю. Цю спецію з давніх-давен дарували папам, королям та імператорам як надзвичайно цінний дарунок. До речі, всього із-за декількох кілограмів шафрану в середні віки між Італією та Швейцарією спалахнула справжня війна.
Сьогодні самі серйозні виробники спецій ставлять свій знак якості на шафрані. Основною країною-експортером є Іран.
Шафран містить кроцин (пряний жовтий пігмент), глікозиди, шафранал, ефірні та жирні кислоти, флаваноїди, цукор, солі калію, кальцію, фосфору, вітаміни В1, В2, тому здавна його використовували як ліки: для поліпшення пам’яті, лікування бронхіту, знеболювання, профілактики пухлин. Та слід пам’ятати, що у великих дозах шафран – це сильна отрута. Річна норма його для людини – не більше 1 г.
Вирощування крокусів безсумнівно прикрасить будь-яку присадибну ділянку, особливо в перші місяці весни. Це також дасть змогу зберегти ці рідкісні екземпляри квітів.
Весна тільки починається. Вона щодня приносить нові сюрпризи та радість. Наш дендропарк вкрився фіолетовими та білими килимами перших весняних квітів. Вже цвітуть верби, ліщини, весело виспівують пташки, сповіщаючи про велике таїнство пробудження природи.
Тож запрошуємо сторожинчан і гостей міста у наш парк.
Приходьте з добром, уважно придивляйтеся до природи і вона відкриватиме вам свої таємниці; ви навчитеся бачити і розуміти цю справжню та дивовижну казку.”
