Вчора, 5 вересня 2016 року, у селі Чудей Сторожинецького району прощалися з майором запасу Черновським Віталієм Васильовичем. Менш ніж місяць тому він повернувся з фронту. Помер Віталій 2 вересня 2016 року – у нього зупинилося серце…
По вул. Святого Миколая, біля будинку, де жив Віталій, школярі Чудейської ЗОШ №1 утворили живий коридор. У руках вони тримали живі квіти, якими встелили дорогу під час руху похоронної процесії до церкви.
Відспівали померлого у Церкві Святого Миколая. По дорозі на цвинтар по вул. Емінеску учні Чудейського НВК утворили живий коридор – вони кидали живі квіти на дорогу, де проходила траурна процесія.
Провести військового в останню путь з фронту приїхали 10 побратимів на чолі зі своїм командиром Максимом Кухарем.
“Віталій був призваний під час 3-ї хвилі мобілізації. Дуже порядна, добра людина, яка ніколи нікому ні в чому не відмовляла. Воював і в Донецькій області, і в Луганській. Його усі дуже поважали. Дуже важко хоронити таку людину…”, – каже майор Максим Кухар, командир протитанкового артилерійського дивізіону 44-ї артилерійської бригади.
“Майор Черновський Віталій Васильович з 1988 по 1992 роки навчався у військовому училищі. Після цього проходив військову службу у Збройних Силах України на посадах офіцерсько-командного складу у 66-й окремій механізованій бригаді м. Чернівці.
Був мобілізований у вересня 2014 року, потім підписав контракт на 1 рік. Виконував бойове завдання на фронті на посаді заступника командира протитанкового дивізіону по роботі з особовим складом. 12 серпня 2016 року звільнився по демобілізації, у нього завершився термін дії контракту. Помер 2 вересня 2016 року, попередня причина смерті – зупинка серця”, – розповів військовий комісар Сторожинецького району Іван Яремійчук.
“Хороший чоловік був. Патріот. Лише нещодавно повернувся з війни…”, – згадує сусід Володимир.
“Це друг мого сина. Хороша людина була… Він трохи працював з моїм сином на будівництві, а потім поїхав на війну. Віталій з моїм сином і в дитячий садок разом ходили, і на роботу. Вони були друзями. Дуже шкода, що Віталій помер…», – каже сусідка Олена Василівна.
Поховали Віталія Черновського з усіма військовими почестями – під звуки військового оркестру та салютні залпи на сільському кладовищі, поруч з могилами матері та батька.
У померлого залишилась донька, 3 сестри та 4 брати. 5 грудня 2016 року Віталію мало б виповнитися 46 років…
Вічна пам’ять і слава!
Галина Єреміца
