Фахівці ДПІ у Сторожинецькому районі систематично проводять інформаційно – роз’яснювальну роботу з питань сприяння легалізації «тіньової» зайнятості населення та «тіньової» заробітної плати.
Днями, в черговий раз, була проведена зустріч з представниками малого та середнього бізнесу Сторожинеччини, в якій взяв участь перший заступник начальника ДПІ Сергій Лєснік.
Роботодавців проінформовано про недопустимість та можливі правові наслідки через використання робочої сили з порушенням трудового законодавства, а також громадянам, роз’яснено важливість для них оформлення трудових відносин належним чином.
Під час зустрічі піднімалося питання своєчасності та повноти сплати заробітної плати найманим працівникам і легалізації трудових відносин між суб’єктами господарювання і працівниками.
Сергій Миколайович зазначив, що у нинішніх умовах актуальною темою сьогодення є боротьба з виплатою заробітної плати у „конвертах”, реалізація гарантій оплати праці та організація заходів недопущення виникнення заборгованості з виплати заробітної плати.
Підприємства, установи, організації та громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності, при виплаті заробітної плати повинні дотримуватись чинного законодавства, нести відповідальність за навмисне ухилення від сплати податків і порушення норм законодавства щодо виплати заробітної плати.
Роботодавці, котрі відмовляються від офіційного працевлаштування своїх працівників, найбільшої шкоди завдають, в першу чергу, робітникам, адже неналежне оформлення трудових відносин позбавляє людей можливості захисту своїх прав та не дає змоги напрацювати стаж, необхідний в майбутньому для призначення пенсії.
Своєчасна й повна сплата податків і платежів, а також забезпечення заробітною платою працівників у розмірі не менше мінімальних соціальних стандартів – це обов’язок кожного роботодавця щодо соціального захисту своїх працівників.
Наприкінці зустрічі було наголошено, що взаємодія базується на принципах прозорості громадянського суспільства.
ДФС Буковини: набув чинності Закон про принцип мовчазної згоди в оподаткуванні
У парламентській газеті “Голос України” 13 травня 2015 р. опубліковано закон № 344-VIII “Про внесення змін до статті 69 Податкового кодексу України щодо спрощення умов ведення бізнесу”.
Даним Законом змінено статтю 69 ПКУ, що дозволить спростити порядок взяття рахунків платників податків на облік контролюючими органами, у зв’язку з введенням принципу мовчазної згоди у сфері оподаткування, що в свою чергу, значно спростить ведення бізнесу для тисяч підприємців, і зменшення кількості процедур і часу реєстрації суб’єктів господарювання у фіскальній сфері.
Скільки готівки взяти у закордонну подорож
Подорожуючі за кордон мають право не декларувати готівку, якщо сума не перевищує 10 тис. євро чи еквівалент цієї суми в іншій валюті. Якщо громадянин бажає взяти з собою більше грошей, він зобов’язаний письмово задекларувати суму повністю. Крім цього, йому необхідно підтвердити зняття готівки з рахунків у банках або інших фінансових установах, виключно на ту суму, що перевищує 10 тис євро. Строк дії таких документів – 30 календарних днів з дня видачі.
Варто зазначити, що на всій території Європейського Союзу діє єдина форма митної декларації, яку повинні заповнювати фізичні особи при переміщенні готівки у сумі понад 10 тис. євро. У разі перевищення цього ліміту громадянин зобов’язаний кошти задекларувати в країні в яку він в’їжджає чи з якої виїжджає.
Подає фізична особа митну декларацію двічі – як при ввезенні, так і при вивезенні з території Євросоюзу понад 10 тис. євро. Важливо і те, що декларуються не лише готівкові гроші, а також цінні папери, дорожні чеки, векселі. Правило діє, навіть у випадку, коли громадянин проїжджає через країни ЄС транзитом.
У декларації треба вказати паспортні дані, інформацію про власника/власників грошових коштів (це може бути фізична або юридична особа), суму, походження грошей (наприклад, спадок, особисті заощадження, продаж нерухомості, тощо) та їх призначення (інвестування, покупки, тощо). Крім того, необхідно зазначити деталі поїздки (тип транспорту, номер рейсу/потягу/судна).
Якщо в декларації будуть вказані недостовірні або неповні відомості, то громадянин, який її подав, несе покарання, а грошові кошти можуть бути вилучені або конфісковані.
Звільнено від оподаткування прощені кредити та проценти в іноземній валюті
7 травня набрав чинності Закон України від 09.04.2015 р. №321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань», який регулює ряд проблемних питань, пов’язаних з погашенням заборгованості, вираженої в іноземній валюті, надає платникам податків певні податкові преференції.
Згідно законодавчого акту не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Нацбанку на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Нацбанку станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Зазначені норми застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.
Дія зазначеного положення поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалася починаючи з 1 січня 2015 року.
Верховна рада прийняла закон про звільнення від оподаткування військовим збором операцій з валютними цінностями
Верховна Рада України 12 травня 2015 року ухвалила Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо військового збору”, яким скасовано оподаткування військовим збором операцій з купівлі-продажу фізичними особами іноземної валюти, а саме виключено з підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України підпункт 165.1.51.
Як зазначається в пояснювальній записці до проекту закону, включення операцій з валютними цінностями до об’єкту оподаткування військовим збором спричинило негативний вплив на ринок операцій з іноземною валютою та й на економіку України в цілому. Серед проблем: значне зростання обсягу проведення операцій з готівковою іноземною валютою та банківськими металами на тіньовому ринку, штучне завищення вартості іноземної валюти для фізичних осіб тощо.
